Інтертекстуальні засоби в романі «Сильні та одинокі» П. Кралюка

Abstract

У статті виділено та розглянуто ті засоби міжтекстового відношення (алюзія, ремінісценція, цитата), які наявні в романі «Сильні та одинокі» Петра Кралюка. Було звернуто увагу на інтертекстуальність, яка постає одним з авторських принципів моделювання минулого. Встановлено, що кожний із чотирьох історичних романів письменника («Шестиднев, або Корона дому Острозьких» (2010), «Сильні та одинокі» (2011), «Данило Острозький: образ, гаптований бісером» (2016) і «Справжній Мазепа» (2017)) містить міжтекстові відношення, що вказує на діалогічність П. Кралюка по відношенню до документів та інших літературних творів. Підкреслено, що «Сильні та одинокі» порівняно з іншими романами автора відносно недалекий до сьогодення в часі, що і зумовлює його актуальність. Наголошено, що головним героєм вищеназваного твору письменника постає провідник українського націоналізму Степан Бандера (1909–1959).«Сильні та одинокі» містять алюзії (натяки, відсилання), які було віднесено до різних груп (літературні, біблійні, міфологічні, особові). В цьому творі П. Кралюка виокремлено ремінісценцію (відгомін), яка нагадує читачу роман «Сад Гетсиманський» (1950) Івана Багряного. Останнім інтертекстуальним засобом у «Сильних та одиноких» є цитата, яка наявна вже на паратекстуальному рівні твору (заголовок та епіграф). У відгуку читача на роман П. Кралюка не залишилась поза увагою частотність цитувань. У статті було виділено два великі блоки цитат у «Сильних та одиноких»: літературні твори та історичні документи з пам’ятками.

The article highlights and examines those means of intertextual relationship (allusion, reminiscence, quotation) that are present in the novel «Strong and Lonely» by Petro Kraljuk. Attention was paid to intertextuality, which appears as one of the author’s principles of modeling the past. It has been established that each of the writer’s four historical novels («Six Days, or the Crown of the Ostrozky House» (2010), «Strong and Lonely» (2011), «Danilo Ostrozky: the image that is beated by beads» (2016) and «True Mazepa» (2017)) contains intertextual relations, which indicates the dialogic nature of P. Kraljuk in relation to documents and other literary works.It is emphasized that «Strong and Lonely» compared to the author’s other novels is relatively close to the present in time, which determines its relevance. It is emphasized that the leader of Ukrainian nationalism Stepan Bandera (1909–1959) is the main character of the above-mentioned work of the writer. «Strong and Lonely» contains allusions (hints, references) that have been assigned to different groups (literary, biblical, mythological, personal). In this work of P. Kraljuk, a reminiscence (echo) is singled out, which reminds the reader of the novel «Garden of Gethsemane» (1950) by Ivan Bahrianyi. The last intertextual device in «Strong and Lonely» is a quotation, which is already present at the paratextual level of the work (title and epigraph). In the reader’s response to P. Kraljuk’s novel, the frequency of citations was not overlooked. The article highlighted two large blocks o fcitations in «Strong and Lonely»: literary works and historical documents with monuments.