Сovid-19 Influence on the Baltic-Black Sea Region: Cases of EU’s Members and Ukraine
Вантажиться...
Дата
2022
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The aim of the article is to reveal the difference in approaches and possibilities
of the countries of the Baltic-Black Sea Region (samples of several EU
members and Ukraine) towards the struggle with pandemic. Research based
on both postcolonial studies and biopolitics and it is empirical. The methods
include case studies, Internet-based research, archival research, interviews,
comparative, statistical, graphical methods, and discourse analysis. The following
aspects are researched: approaches of the countries to counteract the
pandemic, their cooperation with international organisations, and cooperation
with ’donor’-countries, influence of COVID-19 on socio-economic and security
spheres of BBSR countries. The authors give prognosis how selected countries
of BBSR will overcome the pandemic and develop in the post-pandemic period.
The fight against the pandemic continues, and its economic consequences will
be felt during next years as well. The situation in Ukraine looks worse in the
terms of economic recovery because Ukraine is hit by Russian aggression since 2014. The effectiveness of the individual response to the pandemic depends
on the level of trust in society and the commitment of political leaders to
learn, collaborate, consult and take principled decisions in times of uncertainty.
This commitment to the common good determines the degree of public
trust in leaders and institutions, which, in turn, affects citizens’ willingness
to comply with the restrictions to their daily lives imposed by the lockdown
measures. This explains the difference in the impact of the pandemic within
the EU. Bulgaria differs in these parameters from the Baltic countries and
closer to Ukraine.
Мета статті — розкрити різницю в підходах та можливостях країн Балто-Чорноморського регіону (вибірка кількох членів ЄС та України) щодо боротьби з пандемією. Дослідження, яке засновано як на постколоніальних дослідженнях, так і на біополітиці, є емпіричним. Методи включають тематичні дослідження, Інтернет- дослідження, архівні дослідження, інтерв’ю, порівняльні, статистичні, графічні методи та дискурс-аналіз. Досліджуються такі аспекти: підходи країн до протидії пандемії, їхня співпраця з міжнародними організаціями та співпраця з країнами-донорами, вплив COVID-19 на соціально-економічну та безпекову сфери країн БЧР. Автори дають прогноз, як обрані країни долатимуть пандемію та розвиватимуться у постпандемічний період. Боротьба з пандемією триває, а її економічні наслідки будуть відчуватися і в наступні роки. Ситуація в Україні виглядає гіршою з точки зору відновлення економіки, оскільки Україна страждає від російської агресії з 2014 р. Ефективність індивідуальної реакції на пандемію залежить від рівня довіри в суспільстві та здатності політичних лідерів навчатися, співпрацювати, консультуватися та приймати принципові рішення у часи невизначеності. Ця відданість загальному благу визначає ступінь довіри суспільства до лідерів та інституцій, що, у свою чергу, впливає на готовність громадян дотримуватися обмежень у повсякденному житті, накладених заходами карантину. Це пояснює різницю у впливі пандемії всередині ЄС. Болгарія за цими параметрами відрізняється від країн Балтії та значно ближче до України. Криза загострила існуючу недовіру до системи охорони здоров’я, пов’язану з труднощами, яких люди зазнали через дисфункції системи охорони здоров’я. У Болгарії та Україні існує висока поширеність конспірологічного мислення, яке зазвичай вважається передвісником ескалації конфлікту.
Мета статті — розкрити різницю в підходах та можливостях країн Балто-Чорноморського регіону (вибірка кількох членів ЄС та України) щодо боротьби з пандемією. Дослідження, яке засновано як на постколоніальних дослідженнях, так і на біополітиці, є емпіричним. Методи включають тематичні дослідження, Інтернет- дослідження, архівні дослідження, інтерв’ю, порівняльні, статистичні, графічні методи та дискурс-аналіз. Досліджуються такі аспекти: підходи країн до протидії пандемії, їхня співпраця з міжнародними організаціями та співпраця з країнами-донорами, вплив COVID-19 на соціально-економічну та безпекову сфери країн БЧР. Автори дають прогноз, як обрані країни долатимуть пандемію та розвиватимуться у постпандемічний період. Боротьба з пандемією триває, а її економічні наслідки будуть відчуватися і в наступні роки. Ситуація в Україні виглядає гіршою з точки зору відновлення економіки, оскільки Україна страждає від російської агресії з 2014 р. Ефективність індивідуальної реакції на пандемію залежить від рівня довіри в суспільстві та здатності політичних лідерів навчатися, співпрацювати, консультуватися та приймати принципові рішення у часи невизначеності. Ця відданість загальному благу визначає ступінь довіри суспільства до лідерів та інституцій, що, у свою чергу, впливає на готовність громадян дотримуватися обмежень у повсякденному житті, накладених заходами карантину. Це пояснює різницю у впливі пандемії всередині ЄС. Болгарія за цими параметрами відрізняється від країн Балтії та значно ближче до України. Криза загострила існуючу недовіру до системи охорони здоров’я, пов’язану з труднощами, яких люди зазнали через дисфункції системи охорони здоров’я. У Болгарії та Україні існує висока поширеність конспірологічного мислення, яке зазвичай вважається передвісником ескалації конфлікту.
Опис
Ключові слова
COVID-19, the Baltic-Black Sea Region, mask diplomacy, vaccine diplomacy, Балто-Чорноморський регіон, маскова дипломатія, вакцинна дипломатія
Бібліографічний опис
Міжнародні та політичні дослідження = Іnternational and Political Studies