Середньовічна автобіографія: від «недоречного відступу» до «біографічного повороту» в сучасній гуманітаристииці (казус П. М. Біциллі)
Вантажиться...
Файли
Дата
2022
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Ця розвідка здійснюється на перетині різних
дослідницьких інтересів, на шляху мого власного «наближення
до Біциллі» (вираз відомого одеського історика Тетяни
Миколаївни Попової)1. По-перше, це — багаторічні студії в
галузі теоретичної біографістики, осягнення філософських
глибин і таємниць біографічного жанру, біографічного дискурсу
і біографічних практик культури, осмислення «онтології
біографії»2. Друга дослідницька лінія пов'язана з давнім
інтересом до творчості ще одного видатного випускника
історико-філологічного факультету Імператорського
Новоросійського університету, Георгія Васильовича
Флоровського (1893-1979), який подружився з Петром
Михайловичем Біциллі в студентські роки і зберіг цю дружбу в
еміграції, принаймні, в ранній її період. Епістолярне
спілкування Біциллі і Флоровського, непростий, але завжди
плідний діалог між двома мислителями, стали темою декількох
наших публікацій спільно з болгарською дослідницею Танею
Галчевою.
The article is devoted to the analysis of P. M. Bicilli's first book «Salimbene. Essays on the Italian life of the 13th century)» (Odessa, 1916) in the light of the new methodological approach to the study of autobiography that has begun to take shape during this period. The scholar analyzes a well-known source in the professional community, the «Chronicle» of the ordinary Franciscan monk Salimbene in new research optics, revealing on this example the «spiritual structure» of the individual and era, the elements of the religious and cultural «foundation», the characteristics of the personal identity of the «ordinary person» and genius, «germ» of autobiographical introspection, etc. The theoretical intuitions of this work correlate with the problems of the modern «biographical turn», which we consider at two levels: Kehre and Turn. Theoretical frame of analysis is the «ontology of biography» – an explication of the basic sociocultural presumptions (universals) of the existence of biography in history.
The article is devoted to the analysis of P. M. Bicilli's first book «Salimbene. Essays on the Italian life of the 13th century)» (Odessa, 1916) in the light of the new methodological approach to the study of autobiography that has begun to take shape during this period. The scholar analyzes a well-known source in the professional community, the «Chronicle» of the ordinary Franciscan monk Salimbene in new research optics, revealing on this example the «spiritual structure» of the individual and era, the elements of the religious and cultural «foundation», the characteristics of the personal identity of the «ordinary person» and genius, «germ» of autobiographical introspection, etc. The theoretical intuitions of this work correlate with the problems of the modern «biographical turn», which we consider at two levels: Kehre and Turn. Theoretical frame of analysis is the «ontology of biography» – an explication of the basic sociocultural presumptions (universals) of the existence of biography in history.
Опис
Ключові слова
П. М. Біціллі, середньовічна автобіографія, сучасна гуманітаристика, Салімбене, P. M. Bitsilli, Salimbene, medieval autobiography, Kehre, Turn, ontology of biography, self-consciousness, individuality
Бібліографічний опис
Libra: збірка наукових праць Центру антикознавства та медієвістики