Концептуальні підходи до державного регулювання освіти як суспільного блага: інституційний аспект
Вантажиться...
Файли
Дата
2022
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Освіта як процес цілеспрямованого виховання та навчання, розвитку та саморозвитку особистості є фундаментом знання як засвоєної інформації, як здатності, розуміння, усвідомлення що і як робити. У загальному розумінні освіта – це галузь соціальної сфери, яка посідає особливе місце в економічній системі та є найважливішим чинником соціально-економічного розвитку суспільства. У сучасних умовах розвиток освіти супроводжується такими явищами, як інтернаціоналізація, комерціалізація, соціалізація, інклюзія, що потребує нових підходів до її державного регулювання. У контексті цього запропоновано розглядати освіту як суспільне благо, виробництво якого здійснюється в інтересах людини, родини, суспільства, держави. Держава бере на себе відповідальність за виробництво освітніх послуг, від яких безпосередньо залежить національна безпека, цілісність держави, єдиний економічний простір. І освіта – це суспільне благо, що є першочерговим з погляду держави. Отже, державне регулювання освіти – це діяльність державних інституцій, що спрямована на забезпечення нормативно-правової бази, формування інституційного середовища, визначення правил і процедур щодо формування, розподілу, використання природних, соціальних, людських, виробничих, фінансових ресурсів для забезпечення освітою як суспільним благом. Базисом сталого економічного розвитку держави є його інституційне середовище – чіткий упорядкований набір інститутів (правових, політичних, економічних, соціокультурних), що визначають рамкові умови функціонування й розвитку економічних суб’єктів і суттєво впливають на виробництво суспільних благ. Узагальнено, що вплив економічних, правових, соціальних, політичних, культурних, демографічних, технологічних факторів зумовлює зміни та трансформацію інституційного середовища, а отже, необхідним є забезпечення його гнучкості, адаптивності, стійкості, ефективності.
Modern social and economic development is related to ability to generate, absorb and distribute knowledge. Education as process of purposeful upbringing and studying, development and personal growth is fundament of knowledge of absorbed information, skills, comprehension, understanding of what and how one should do. In the conventional sense education is a branch of social sphere that has special place in the economic system and is the most important factor of social and economic development of society. In modern conditions development of education is followed by phenomena such as internationalization, commercialization, socialization, inclusion that requires new approaches to public regulation of education. In this context it has been offered to consider education as common good, production of which is carried out in favor of person, family, society and state. Education is common good because is it characterized by non-excludability, non-competitiveness, inexhaustibility, accessibility, inclusivity, accumulative features, specificity of economic and social expenses, limitation of value law, indefinite reproduction result, universality of provision, invariancy in ways of use. State is responsible for realization of interests of society and has to support certain level of regulation of education as common good, control education quality so that it could satisfy minimal demand of society. The state takes responsibility to produce educational services, whereas national security, integrity of state and common economic space directly depend on such education. Besides, education is common good of the highest priority from the point of view of state. Thus, public regulation of education is activity of public institutions aimed at provision of normative and legal base, formation of institutional environment, determination of rules and procedures as to formation, distribution and use of natural, social, human, production and financial resources in order to provide education as common good. Basis of stable economic development of state is its institutional environment – precise, well-ordered set of institutions (legal, political, economic, social and cultural) that determine framework conditions of functioning and development of economic subjects and have significant impact on production of common goods. In summary – influence of economic, legal, social, political, cultural, demographic and technological factors defines changes and transformation of institutional environment and thus, it is necessary to provide its flexibility, adaptivity, stability and effectiveness.
Modern social and economic development is related to ability to generate, absorb and distribute knowledge. Education as process of purposeful upbringing and studying, development and personal growth is fundament of knowledge of absorbed information, skills, comprehension, understanding of what and how one should do. In the conventional sense education is a branch of social sphere that has special place in the economic system and is the most important factor of social and economic development of society. In modern conditions development of education is followed by phenomena such as internationalization, commercialization, socialization, inclusion that requires new approaches to public regulation of education. In this context it has been offered to consider education as common good, production of which is carried out in favor of person, family, society and state. Education is common good because is it characterized by non-excludability, non-competitiveness, inexhaustibility, accessibility, inclusivity, accumulative features, specificity of economic and social expenses, limitation of value law, indefinite reproduction result, universality of provision, invariancy in ways of use. State is responsible for realization of interests of society and has to support certain level of regulation of education as common good, control education quality so that it could satisfy minimal demand of society. The state takes responsibility to produce educational services, whereas national security, integrity of state and common economic space directly depend on such education. Besides, education is common good of the highest priority from the point of view of state. Thus, public regulation of education is activity of public institutions aimed at provision of normative and legal base, formation of institutional environment, determination of rules and procedures as to formation, distribution and use of natural, social, human, production and financial resources in order to provide education as common good. Basis of stable economic development of state is its institutional environment – precise, well-ordered set of institutions (legal, political, economic, social and cultural) that determine framework conditions of functioning and development of economic subjects and have significant impact on production of common goods. In summary – influence of economic, legal, social, political, cultural, demographic and technological factors defines changes and transformation of institutional environment and thus, it is necessary to provide its flexibility, adaptivity, stability and effectiveness.
Опис
Ключові слова
освіта, суспільне благо, державне регулювання, інституційне середовище системи освіти, education, public good, state regulation, institutional environment of the education system Fig
Бібліографічний опис
Науковий вісник Полісся