Маркетингова політика, функціонування маркетингових систем та забезпечення суб’єктивного добробуту

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті досліджується зв’язок маркетингової політики на макро- та мікрорівні і суб’єктивного добробуту (subjective wellbeing) – категорії, яка є важливою як для зростання ефективності та результативності інноваційного процесу, так і для забезпечення сталого розвитку економічних систем. У межах соціологічної та поведінкової концепцій маркетингу помічається відхід від парадигми «економічної людини» і включення до критеріїв ухвалення купівельних рішень чинників, пов’язаних із системами цінностей. Як в основі цінностей, так і в основі суб’єктивного добробуту лежать потреби людини. Задоволення чи незадоволення потреб впливає як на формування цінностей, так і на відчуття щастя. З іншого боку, колективне прагнення до поліпшення умов життя визначає орієнтацію не тільки на кількісне зростання, а й на зростання якісне. Таким чином, маркетингова політика стає дотичною до зростання якості пропозицій цінності, причому саме у маркетинговому, а не в технічному сенсі, якості споживання, а через неї – якості життя і зростання людського капіталу. У статті проаналізовано модель зв’язку маркетингової політики та суб’єктивного добробуту і зроблено висновки щодо необхідності якісної видозміни маркетингової політики в бік розширення сфери відповідальності маркетингу відповідно до парадигми маркетингу відносин.
В статье исследуется связь маркетинговой политики на макро- и микроуровне и субъективного благополучия (subjective well-being) – категории, которая является важной как для роста эффективности и результативности инновационного процесса, так и для обеспечения устойчивого развития экономических систем. В рамках социологической и поведенческой концепций маркетинга замечается отход от парадигмы «экономического человека» и включение критериям принятия покупательских решений факторов, связанных с системами ценностей. Как в основе ценностей, так и в основе субъективного благополучия лежат потребности человека. Удовлетворение или неудовлетворение потребностей влияет как на формирование ценностей, так и на ощущение счастья. С другой стороны, коллективное стремление к улучшению условий жизни определяет ориентацию не только на количественный рост, но также и на рост качественный. Таким образом, маркетинговая политика начинает иметь отношение к росту качества предложений ценности, причем именно в маркетинговом, а не в техническом смысле, качества потребления, а через нее – качества жизни и увеличение человеческого капитала. В статье проанализирована модель связи маркетинговой политики и субъективного благополучия и сделаны выводы о необходимости качественного видоизменения маркетинговой политики в сторону расширения сферы ответственности маркетинга в соответствии с парадигмой маркетинга отношений.
The article addresses the relationship of marketing policies at the macro and micro levels and subjective well-being – a category that is important both for increasing the efficiency and effectiveness of the innovation process, and for ensuring the sustainable development of economic systems. In the framework of sociological and behavioral concepts of marketing, a departure from the paradigm of the “economic person” is observed and inclusion of factors related to value systems in the criteria for making purchasing decisions takes place. Marketing and subjective well-being are supposed to be related due to the common basis of human needs, which are the foundation for values as well as for subjective well-being. Satisfying or dissatisfying needs affects both the formation of values and the feeling of happiness. On the other hand, the collective desire to improve living conditions determines the orientation not only on quantitative development of marketing system, but also on qualitative growth. Thus, the marketing policy becomes tangent to the growth of the quality of value propositions, bearing marketing sense, going much further technical compliance, meaning a necessity for a considerable leap in customer experience and, therefore in collective customer experience, and essentially in the quality of consumption. However, the relations of marketing and subjective well-being are neither simple, nor linear. They are supposed to have many faceted links at different level of socio-economic system and can be traced among other through the notion of human capital. The quality of consumption, determines growth in quality of life and the growth of human capital. The article analyzes the model of the relationship of marketing policy and subjective well-being, which combines marketing strategies, empirical experience, objective to maximize utility, this time including tangible and intangible assets and criteria, and draws conclusions about a place for marketing in promoting well-being through responsible consumption and education, and a need for a dramatic shift in marketing policy in the direction of expanding of its scope in accordance with the relationship marketing paradigm.
Опис
Ключові слова
маркетинг, маркетингова система, cуб’єктивний добробут, економіка щастя, соціоекономічна система, цінності, маркетинговая система, субъективное благополучие, экономика счастья, социоэкономическая система, ценности, marketing, marketing system, subjective well-being, economy of happiness, socio-economic system, values
Бібліографічний опис
Приазовський економічний вісник
ORCID:
УДК