Поняття біологічної зброї та історія її застосування

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2016
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Біологічні засоби, які є основою осередку ураження, належать до засобів масового ураження людей, тварин, рослин і зараження об’єктів довкілля. Історія застосування інфекційних властивостей біологічних речовин для масового поширення смертельних хвороб серед мирного населення і військ противника або захисту певних місць (споруд) бере свій початок з прадавніх часів. Так, ще в IIIII тис. до н. е. в Єгипті для захисту усипальниць фараонів від зазіхань розкрадачів, окрім всього іншого, речі у гробниці заражали смертоносними грибками («прокляття фараонів»). Армія Олександра Македонського під час облоги фортець за допомогою катапульт закидала трупи людей і тварин, які померли від інфекційних хвороб, на територію противника. Наукові розробки біологічних засобів та їх застосування для ураження противника були розпочаті командуванням німецької армії в роки Першої світової війни. Під час Другої світової війни в Німеччині в секретних науково-дослідних центрах розроблялися методи вирощування збудників небезпечних та інфекційних хвороб людей, сільськогосподарських тварин та способи їх застосування як біологічної зброї. З 1940 по 1944 pp. японська армія більше 11 разів застосовувала різні види біологічних засобів проти китайських військ і мирного населення, в результаті чого в ряді міст і районів Китаю спалахнула епідемія чуми. З 1941 р. США розпочали дослідні роботи для створення і можливого застосування з воєнною метою біологічних засобів.
Опис
Ключові слова
біологічна зброя, застосування біологічних засобів, чума, сибірка, холера, черевний тиф, висипний тиф, натуральна віспа, кокцидіоїдомікоз, осередки біологічного ураження, дії за сигналом «Бактеріологічне зараження», правила поведінки і дії населення в осередку інфекційних захворювань
Бібліографічний опис
Теоретичні та практичні підходи до безпечної життєдіяльності : метод. рек. / за заг. ред. С. П. Гвоздій; ОНУ ім. І. І. Мечникова, Біол. ф-т, Каф. медичних знань та безпеки життєдіяльності. – Одеса : Букаєв В. В., 2016.
DOI
ORCID:
УДК