Нейроетика і нейролінгвістика у сучасній лінгвістичній думці

Abstract

Анотація. У статті висвітлено історію становлення та розвитку терміну «нейроетика» в сучасній науковій думці. На сучасному етапі розвитку наукової думки нейронауки набирають актуальності й посідають своє чинне місце серед інших. Глибоке дослідження питань нейронауки не оминули і філологію. Під впливом сучасних досліджень особливо актуально і по-новому висвітлюються питання таких наукових дисциплін, як афективна нейробіологія, поведінкова нейробіологія, клінічна неврологія, нейрогастрономія, нейровізуалізація, нейрохімія, нейрофізика, нейрофізіологія, мікрофармакологія, кліткова нейробіологія, обчислювальна нейробіологія, еволюційна нейробіологія, молекулярна нейробіологія, нейронна інженерія, нейроанатомія, нейроетологія, нейроімунологія, нейроінформатика, палеонейробіологія, нейроекономіка, когнітивістика, нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейробіологія, культурна нейропсихологія, нейроетика. нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейропсихологія, соціальна когнітивна нейробіологія, нейропсихологія. Усе більше і більше заглиблюються у процеси мислетворення, мислекорекції, мисленавіювання людини, а отже, питання етичності і межі цього втручання є актуальним. Метою статті є постановка питання актуальності нейроетичних проблем для мовознавчих дисциплін. Об’єктом опису статті є результати дослідження питань нейроетики, а предметом — можливість застосування основних засад нейроетики до сучасних мовознавчих дисциплін.

Аннотация. В статье отражена история становления и развития термина «нейроэтика» в современном научном мнении. На современном этапе развития научной мысли нейронауки приобретают актуальность и занимают свое действующее место среди других. Да, глубокое исследование вопросов нейронауки не обошли и филологию. Под влиянием современных исследований особенно актуально и по-новому освещаются вопросы таких научных дисциплин, как аффективная нейробиология, нейрохимия, нейрофизиология, нейроинженерия, нейроанатомия, нейроэтология, нейроиммунология, нейроинформатика, палеонейробиология, нейроэкономика, когнитивистика, нейролингвистика, социальная нейробиология, когнитивная нейробиология, культурная нейропсихология, нейроэтика. когнитивистики, когнитивная наука, нейролингвистика, социальная нейробиология, когнитивная нейропсихология, социальная когнитивная нейробиология, нейропсихологи. Все больше и больше углубляются в процессы мышления, мыслекоррекции, мыслевнушения человека, а, следовательно, вопрос этичности и пределы этого вмешательства актуальны. Целью статьи является постановка вопроса актуальности нейроэтических проблем для языковедческих дисциплин. Объектом описания статьи являются результаты исследования вопросов нейроэтики, а предметом — возможность применения основных принципов нейроэтики к современным языковедческим дисциплинам.

Summary. The article reflects the history of the formation and development of the term Neuroethics in modern scientific opinion. Relevance: at the present stage of development of scientific thought, neurosciences acquire relevance and take their acting place among others. Yes, deep research into neuroscience issues has not spared philology either. Under the influence of modern research, issues of such scientific disciplines as Affective Neurobiology, Computational, Neurochemistry, Neurophysiology are especially relevant and illuminated in a new way. Neuro engineering, Neuroanatomy, Neuroetology, Neuroimmunology, Neuroinformatics, Paleoneurobiology, neuroeconomics, Cognitive science, Neurolinguistics, Social Neurobiology, Cognitive Neurobiology, Cultural Neuropsychology, Neuroethics. Cognitive Science, Cognitive Science, Neurolinguistics, Social Neurobiology, Cognitive Neuropsychology, Social Cognitive Neurobiology, Neuropsychologists. More and more they delve into the processes of thinking, thought of correction, thought of suggestion of a person, and, therefore, the issue of ethics and the limits of this intervention is relevant. The aim of the article is to raise the question of the relevance of Neuroethical problems for linguistic disciplines. The object of the article is the study of issues of Neuroethics, and the subject is the possibility of applying the basic principles of Neuroethics to modern linguistic disciplines