Вербальні засоби репрезентації художнього простору в оповіданні Джека Лондона “An Odyssey of The North”

Стаття присвячена розгляду особливостей функціонування відкритого та закритого простору в художньому тексті. Метою даної статті є дослідження вербальних засобів створення художнього простору в оповіданні Джека Лондона з Північного циклу “An Odyssey of the North”. Надзвичайно важливим у ході дослідження було з’ясувати сутність художнього простору та особливості його організації в тексті, розглянути основні класифікації та типи художнього простору; дослідити художній простір в оповіданні в контексті типів інформації, типів викладу та композиційно-мовленнєвих форм; а також скласти частотні списки лексем, що представляють художній простір у розглянутому творі та надати семантичну характеристику просторовим лексемам та визначити їх стилістичні функції в тексті. Художній простір в оповіданні– це переважно відкритий конкретний простір. Закритий художній простір представлений лише декількома вкрапленнями опису хатини головного героя. Розгортання художнього простору здійснюється нелінеарно. За рахунок ретроспекції реальний сюжетний художній простір переривається описом подій, що розвивались раніше, а тому і нових просторових орієнтирів. Реальний художній простір – це північ Канади – Клондайк, уявний художній простір – це просторові орієнтири, що функціонують в історії, одіссеї, яку розповідає головний герой. В актуалізації художнього простору в оповіданні беруть участь як прямі, так і непрямі просторові орієнтири. Прямі просторові орієнтири вводяться за допомогою топонімів – астіонімів та потамонімів і формують мегапростір оповідання; загальних назв, що означають засоби пересування та загальних назв із узагальнюючою локальною референцією. Непрямі просторові орієнтири реалізуються за допомогою лексичних засобів, що означають метеорологічні явища, представників фауни, предметів одягу, що містять сему простору. Серед лексичних засобів, що представляють уявний художній простір тексту оповідання, домінуючими є топоніми. За жанром художній простір в оповіданні можна охарактеризувати як психологічний. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у зіставному аналізі засобів реалізаціїї художнього протору у решті оповідань, що складають Північний цикл оповідань Джека Лондона.
The article is devoted to the peculiarities of the functioning of open and closed space in the artistic text. The purpose of this article is to explore the verbal means of creating artistic space in Jack London's short story from the North Cycle "An Odyssey of the North". It was extremely important in the course of the research to find out the essence of artistic space and the peculiarities of its organization in the text, to consider the main classifications and types of artistic space; to explore the artistic space in the short story in the context of types of information, types of presentation and narrative-compositional forms; as well as to compile frequency lists of the lexical markers that represent the artistic space in the short story and to provide a semantic description of the spatial markers and to determine their stylistic functions in the text. The artistic space in the story is mostly an open exact space. The closed artistic space is represented by only a few touches of the description of the main character's hut. The deployment of artistic space is carried out nonlinearly. Due to retrospection, the real space of the plot is interrupted by the description of the events that developed earlier, and therefore are considered new spatial markers. The real artistic space of the short story is the north of Canada – the Klondike, the imaginary artistic space is the space and its markers that function in the story, that odyssey, told by the protagonist. Both direct and indirect spatial markers take part in the actualization of artistic space in the short story. Direct spatial markers are introduced with the help of toponyms – astonyms and potamonyms and form the megaspace of the short story; and also common names meaning means of transportation and common names with generalizing local reference. Indirect spatial markers are realized with the help of lexical means that define meteorological phenomena, representatives of fauna, clothing items containing this seme. Among the lexical means that represent the imaginary artistic space of the text of the short story, toponyms are dominant. By genre, the artistic space in the short story can be defined as psychological. We see the prospects for further research in a comparative analysis of the means of realization of artistic space in the rest of the short stories that make up the North Cycle of Jack London's short stories.

Ключові слова

відкритий простір, закритий простір, топоніми, лексичні засоби, астіоніми, потамоніми, open space, closed space, toponyms, lexical means, astonyms, potamonyms

Бібліографічний опис

Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology