Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/32236
Title: К вопросу генезиса известняков Гидиримского и Севериновского месторождений
Other Titles: До питання генезису вапняку родовищ Гідірім і Северин
To the question of the genesis of the limestone of the Guidirim and Severin deposits
Authors: Кравченко, Е. Н.
Кадурин, Владимир Николаевич
Шульман, А. И.
Кравченко, О. М.
Кадурін, Володимир Миколайович
Шульман, A. Й.
Kravchenko, E. N.
Kadurin, Volodymyr M.
Shulman, A. I.
Citation: Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald
Issue Date: 2021
Publisher: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Keywords: Приднестровье
осадочный чехол
сарматский ярус
месторождение
известняки пелитоморфные
фораминиферово-сгустковые
химический анализ
зоны бассейна осадконакопления
хронофации
Придністров’я
осадовий покрив
сарматський ярус
родовище
ппелитоморфічний
боламін-згусток
рипогеновий вапняк
фазові умови
хімічний аналіз
осадові басейнові зони
генезис вапняку
рифогенные
фациальные условия
Transnistria
sedimentary cover
Sarmatian tier
deposit
ppelitomorphic
foraamine-clot
rhypogenic limestone
phaseal conditions
chemical analysis
sedimentopation basin zones
limestone genesis
Series/Report no.: Географічні та геологічні науки;Т. 26, вип. 1(38).
Abstract: Известняки месторождений, широко распространенных по территории Приднестровья, отличаются своими свойствами, в том числе и химическим составом. Рассмотрены вопросы принадлежности известняков двух месторождений к различным стратиграфическим подразделениям сарматского региояруса, а также особенностей содержания химических компонентов. Анализ литологического состава и фауны этих известняков позволил выделить хронофации в пределах сарматского бассейна. На основе сравнения данных химического анализа образцов из двух разных месторождений, их положения в пределах бассейна осадконакопления определена их генетическая принадлежность.
В Придністров’ї досліджуються й експлуатуються родовища вапняку сарматського віку. Ці мінерали використовуються як сировина для виробництва цементу, а також для виробництва бута і щебеню. Питання генезису і лицьових переходів цих відкладень залишаються не вивченими. Метою даної роботи є визначення генетичної приналежності вапнякових відкладень родовищ Гідірім і Северин на основі фаціального і хімічного аналізу. Матеріалами дослідження є вапняки двох родовищ Придністров’я. Об’єктом є вапняк сарматської доби покладів Придністров’я. Предметом дослідження є літологічна і палеонтологічна характеристика, хімічний склад цих вапняків. Методи дослідження: актуальні; біофаціальні, комп’ютерна обробка ГІС – програмами; лабораторна діагностика якості, хімічні та фізико-хімічні методи кількісного аналізу основних компонентів карбонатних порід. В статті досліджено геологічні умови Северинського і Гідірімського родовищ, а місце продуктивних шарів родовищ у стратиграфічній схемі Придністров’я визначалося на основі літологічних і палеонтологічних характеристик гірських порід. Вапняки, видобуті на Гідірімському полі, відносяться до першотечі, а вапняк Северинського належить до бессарабських рифів. Проведено хімічний аналіз зразків вапняку, видобутих з родовищ, та визначено відмінності в хімічному складі вапняку цих родовищ. Вапнякові відкладення за вмістом карбонату кальцію чисті. Концентрація діоксиду кремнію в пробах Северинського родовища вище, ніж в зразках Гідірімського поля, вміст оксидів, навпаки, в Северинівці – 0,68%, в пробах Гідірімського родовища – 1,04%. Аналіз літологічного складу і фауни вапняків дав можливість виділити в межах Середньо-Сарматського басейну осаду: а) накопичення біогенно-хемогенного вапняку ближнього шельфу, б) біогенних осадов перехідної зони (рифів), в) силікатно-теригенових утворень далекого шельфу. Різноманітність поетапних умов в басейні пов’язана з положенням берегової лінії і перегином дна на межі ближнього і далекого шельфу. Вапняк досліджуваних відкладень утворився в двох різних фаціальних середовищах: хемогенно-карбонатному і перехідному, що пов’язано з утворенням смуги бессарабських рифів. Вивчення палеонтологічних залишків, літології та хімічного складу рифогенового вапняку показало автономність цього середовища, оскільки має особливості осаду і ближнього і далекого шельфу.
Problem Statement and Purpose. In Transnistria, the deposits of Sarmatian-age limestone are explored and exploited. These minerals are used as raw materials for cement production, as well as for the production of buta and rubble. The issues of genesis and facial transitions of these deposits remain under-studied. Data & Methods. The purpose of this work is to determine the genetic affiliation of the limestone deposits of the Gidirim and Severin deposits on the basis of facial and chemical analysis. The materials of the research are the limestones of two deposits of Transnistria. The object is the limestone of the Sarmatian age of the deposits of Transnistria. The subject of the study is the lithological and paleontological characteristic, the chemical composition of these limestones. Research methods: topical; biofacial, computer processing with GIS – programs; Laboratory quality diagnostics, chemical and physical-chemical methods of quantifying the main components of carbonate rocks. Results. The geological conditions of the Severin and Gidirim deposits were studied, and the place of productive layers of deposits in the stratigraphic scheme of Transnistria was determined on the basis of the lithological and paleontological characteristics of the rocks. Limestones mined at the Gidirim field belong to the May Day retinue, and the limestone of Severinovsky belongs to the Bessarabian reefs. Chemical analysis of limestone samples extracted from the deposits was carried out and differences in the chemical composition of the limestone of these deposits were determined. The limestone deposits in the content of calcium carbonate are clean. The concentration of silicon dioxide in the samples of the Severin field is higher than in the samples of the Giderim field, the content of one-and-a-half oxides, on the contrary, in Severinovka – 0.68%, in samples of the Giderim field – 1.04%. Analysis of the lithological composition and fauna of limestones has made it possible to distinguish within the Middle-Sarmatian basin of sedimentopulation: (a) accumulation of biogenic-chemogenic limestone of the near shelf, b) biogenic precipitation of the transition zone (reefs), c) silicate-terrigenous formations of the far shelf. The variety of phased conditions in the basin is associated with the position of the coastline and the inflection of the bottom on the boundary of the near and far shelf. The limestone of the studied deposits was formed in two different facial environments: the chemogenic-carbonate and the transient, which is associated with the formation of a strip of Bessarabian reefs. The study of paleontological residues, lithology and chemical composition of rhypogenic limestone showed the autonomy of this environment, as it has features of sedimentogenesis and near and far shelf.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/32236
DOI: DOI: 10.18524/2303–9914.2021.1(38).234713
Other Identifiers: УДК [553.551.1:551.782.13] (478)
Appears in Collections:Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
205-219.pdf1.82 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.