Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/32186
Title: About concept forming of «landscape cover» of the world in physical geography
Other Titles: Про формування поняття «планетарна ландшафтна оболонка» в фізичній географії
О формировании понятия «планетарная ландшафтная оболочка» в физической географии
Authors: Shuiskyi, Yurii D.
Шуйський, Юрій Дмитрович
Шуйский, Юрий Дмитриевич
Citation: Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald
Issue Date: 2021
Publisher: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Keywords: geographical mantle
geosystem
geocomplex
landscape
spreading
concept
географічна оболонка
геосистема
геокомплекс
ландшафт
поняття
розповсюдження
властивості
географическая оболочка
понятие
распространение
свойства
Series/Report no.: Географічні та геологічні науки;Т. 26, вип. 1(38).
Abstract: The purpose of the article is genetic systematization for the hierarchical lines of natural complexes within Earth Geographical Mantle on the Land (mainland and islands), it is being notion “landscape” and “natural system” are synonyms. In base of the article did hostage information of long time the author′s geographical expeditions on the Land, in the Ocean and in the Coastal Zone, and analysis of published scientific information by other authors. At the same time, the main research method was integral. Landscape development reliable discovered boundaries of natural systems, its structure, diversity, natural properties, which were conceived and evaluated within land as geosystems and geocomplexes. Solely, within the Land should be logic is development “landscapes” as a natural system. Every of natural systems with different hierarchical the scale of ranks have name “aquaschaft” within the coastal zone surrounding and “thalassogen” within the Ocean surrounding. The article has inheriting character from working out of classic geographers of last century, especially during up to end of 1900th, before 2000. In the period theory of landscape science formed as a most full weight. What is why I developed scientific materials of second part of 1900th. Thus, the natural (anthropogenic and natural) systems complexes are not only the landscape system that is specific to mainland. The complexity and diversity of different akvashaftes and talassohenes are well-organized aggregate of various levels of organization in the coastal zone and the open ocean. Moreover, in the Ocean the largest megasystems serve the water and the ocean bottom. The process of differentiation of megasystems, the three main environments of the geographical envelope, is continuous and covers them simultaneously. This phenomenon is a reflection of the interaction between landscapes, aquascapes and thalassogens. The materials and conclusions outlined in this article open the perspectives for the positive development of landscape science and the rest of the geographical sciences. Further defining the hierarchical ranks of each mega-system requires detailed descriptions of each taxon to be used in the natural justification of any practical/ economic projects. Oceanic natural systems (“complexes”) in the Ocean water layer were called thalassogens in 1940th yet. In the contact’s zone environment between them, they were called aquaschafts. Each of the shell parts has its separate hierarchical series, in which each taxon differs from the adjacent ones. In total, their area is 361 mln km2 , or 70.78% of the area of the geographical envelope. In addition, including 9.95% is occupied by the coastal zone of the Ocean (aquaschaft), or 7.8 million km2 . The remaining 60.83% is accounted for by the thalassogen area.
Викладені результати вирішення деяких питань про природні системи в різних середовищах географічної оболонки Землі, яка має ≈ 510 млн км2 . Відтак, метою статті є генетична систематизація ієрархічних рядів різних природних комплексів в межах географічної оболонки: на суходолі, в океані та в береговій зоні моря. При цьому поняття «ландшафт» і «природна система» розуміються як синоніми. В основу роботи покладені багаторічні експедиційні спостереження автора на суходолі та в морях, аналіз понятійно-термінологічного апарату в різних географічних науках, результати опублікованих материалів і висновків різних авторів. Основними методами дослідження були синтез, картографічний, перехід кількості в якість. Урахування понять та визначень ландшафтів дозволило надійно представити кордони їх розповсюдження, структуру, різноманіття, природні властивості, характер диференціації, які можуть бути започатковані та розвиватися на суходолі у вигляді теригенних територіальних геосистем («геокомплексів»). Саме на суходолі вони відповідають сенсу «ландшафти різних рівнів організації» (з корнем «land»), що вже протягом сотні років щільно увійшов до арсеналу географії. Площа їх розповсюдження в межах суходолу становить ≈ 149 млн км2 , чи 29,22% всієї площі географічної оболонки. Природні комплекси інших частин (сфер або ступенів) географічної оболонки цим поняттям не відповідають. Бо вони є іншими об′єктами досліджень, мають інше походження, іншу структуру, інші властивості, характеристики, з іншими поняттями та місцем розташування тощо. Відповідно, вони потребують іншої назви, з іншим обгрунтуванням. Океанічні природні системи (комплекси) в шарі води та на дні океану були названі талассогенами, а в контактному середовищі в береговій зоні були названі аквашафтами. Кожна з частин оболонки має власний ієрархічний ряд, в якому кожний таксон відрізняється від суміжних. Суммарно їх площа складає ≈ 361 млн км2 , чи 70,78% від площі географічної оболонки. В тому числі 9,95% посідає берегову зону Океану (аквашафти), або 7,8 млн км2 . Решта 60,83% припадає на площу талассогенів, на площу відкритої частині всього Світового океану.
Данная статья посвящена генетической систематизации иерархических рядов разных природных комплексов в пределах географической оболочки: на суше и островах, в Мировом океане и в береговой зоне между Океаном и сушей. Цель статьи состоит в выполнении генетической систематизации иерархических рядов природных систем в пределах всей географической оболочки: а) на суше; б) в Мировом океане; в) в природной среде взаимовлияния (в береговой зоне) первых двух. В статье обсуждаются несколько узловых вопросов. Среди них, прежде всего, экзогенная мегасистема суши, обозначаемая как landschaft. Принципиально другую природную среду образует талассоген, толща воды и дно открытого океана. Третьей экзогенной мегасистемой является береговая зона, среда активного взаимовлияния суши и океана. Каждая мегасистема имеет свой отличительный иерархический ряд. Приводится обоснование каждой составной части географической оболочки.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/32186
DOI: DOI: 10.18524/2303–9914.2021.1(38).234682
Other Identifiers: УДК 911.5 + 577.4
Appears in Collections:Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
81-93.pdf401.88 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.