Дисертації ІМО

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Фразеологія російських переселенських говірок Півдня України: лінгвокультурологічний та лексикографічний аспекти
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Арефьєва, Наталія Георгіївна; Arefieva, Nataliia H.; Арефьева, Наталья Георгиевна
    Дисертація є першим у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці дослідженням фразеології російських переселенських говірок Півдня України – унікального мовного шару, в якому віддзеркалені побут, історія, культурні традиції і світогляд говірконосіїв. Дослідження має міждисциплінарний характер і перебуває на перетині діалектології та історії російської мови, лінгвокультурології, лінгвосеміотики, етнолінгвістики, концептології, соціолінгвістики, зіставного слов’янознавства, лексико- і фразеографії. Уперше у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві виявлено, верифіковано, семантизовано, систематизовано та схарактеризовано фразеологійний фонд російських переселенських говірок Півдня України. На великому за обсягом емпіричному матеріалі здійснені комплексна характеристика фразеологійного фонду, його лінгвокультурологійний та лексикографійний опис.
  • Документ
    Гендерні стереотипи у болгарській фразеології
    (2009) Арефьєва, Наталія Георгіївна; Арефьева, Наталья Георгиевна; Arefieva, Nataliia H.
    В останнє десятиріччя в Україні на вістрі актуальності опинились гендерні дослідження, виникнення яких пов’язують зі зміною наукової парадигми в гуманітарних науках під впливом постмодерністської філософії та загальної тенденції сучасного гуманітарного знання – антропоцентризму. Як цілком слушно зауважує І. О. Голубовська, „сучасний етап у розвитку лінгвістичної науки характеризується докорінною зміною базисної наукової парадигми, поворотом до розгляду мовних явищ під антропоцентричним кутом зору”. Незважаючи на те, що в основі поняття гендеру лежать невербальні, екстралінгвістичні категорії, його зміст може бути розкритий за допомогою лінгвогуманітарних знань. Сьогодні гендер є об’єктом дослідження соціолінгвістики, психолінгвістики, феміністської лінгвістики, лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики, адже антропоцентричні засади, на думку М. І. Зубова, „взаємозбагачують розгалужені філологічні напрями при застосуванні категорій одного напряму на теренах суміжного”. Проте в Україні, як зауважує О. Л. Бєссонова, „вивчення гендерних аспектів у лінгвістичній теорії лише розгортається”