До питання про стан відновного правосуддя в Україні на сучасному етапі

Примирення потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого) у вчиненні кримінального правопорушення як центральний елемент відновного правосуддя на сьогодні в Україні відбувається поза межами кримінального провадження, проте може мати важливі матеріально-правові та процесуально-правові наслідки, – від врахування у якості обставини, яка пом’якшує покарання, до звільнення від кримінальної відповідальності. З урахуванням позитивного значення примирення не тільки для потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого), але й для держави, важливим питанням лишається те, який обсяг повноважень прокурора як процесуального керівника у кримінальному провадженні дозволить ефективно сприяти досягненню такого примирення, та, одночасно із цим, не становитиме загрозу безпідставного уникнення відповідальності. Не менш важливим є з’ясування питання про те, яку роль у відновному правосудді в Україні відіграють адвокати та система надання безоплатної вторинної правової допомоги. З огляду на це, метою роботи є дослідження ролей прокурора та адвоката у примиренні потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим) в Україні на сучасному етапі та визначення можливості розширення меж їх участі у примиренні сторін в майбутньому. Аналіз нормативного регулювання повноважень прокурора та адвоката, пов’язаних із примиренням сторін, механізму застосування відновного правосуддя, на предмет його достатності та здатності забезпечити необхідні механізми реалізації положень законодавства, свідчить про наявність таких прогалин та розбіжностей, які стримують розвиток практики проведення примирних процедур у вітчизняному кримінальному провадженні. Авторками наголошується на необхідності та практичній доцільності запровадження нової моделі участі прокурора у примиренні потерпілого та підозрюваного (обви- нуваченого) та наділенні його правом ініціювати проведення медіації за згодою сторін. У статті також досліджуються основні положення та перші результати Пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», в якому вперше було вжито спробу розширити межі участі прокурора у примиренні потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого). З урахуванням аналізу унікальних даних, зібраних від Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, зроблено висновки щодо реального стану відновного правосуддя в Україні на сучасному етапі та ролі адвокатів у ньому.
Примирение потерпевшего и подозреваемого (обвиняемого) в совершении уголовного преступления как центральный элемент восстановительного правосудия в Украине сегодня происходит вне рамок уголовного производства, однако может иметь важные материально-правовые и процессуально-правовые последствия – от учитывания в качестве обстоятельства, которое смягчает наказание, до освобождения от уголовной ответственности. С учетом положительного значения примирения не только для потерпевшего и подозреваемого, но и для государства, важным вопросом остается то, какой объем полномочий прокурора как процессуального руководителя в уголовном производстве позволит эффективно способствовать достижению такого примирения, и, одновременно с этим, не будет представлять угрозу необоснованного избегания ответственности. Не менее важным является изучение вопроса о том, какую роль в восстановительном правосудии в Украине играют адвокаты и система оказания бесплатной вторичной пра- вовой помощи. Исходя из этого, целью работы является исследование ролей прокурора и адвоката в примирении потерпевшего с подозреваемым (обвиняемым) в Украине на современном этапе и определение возможности расширения границ их участия в примирении сторон в будущем. Анализ нормативного регулирования полномочий прокурора и адвоката, связанных с примирением сторон, механизма применения восстановительного правосудия, на предмет его достаточности и способности обеспечить необходимые механизмы реализации положений законодательства, свидетельствует о наличии таких пробелов и разногласий, которые сдерживают развитие практики проведения примирительных процедур в отечественном уголовном производстве. Авторами отмечается необходимость и практическая целесообразность внедрения новой модели участия прокурора в примирении потерпевшего и подозреваемого (обвиняемого) и наделении его правом инициировать проведение медиации с согласия сторон. В статье также рассматриваются основные положения и первые результаты Пилотного проекта «Программа восстановления для несовершеннолетних, которые являются подозреваемыми в совершении уголовного правонарушения», в рамках которого впервые была предпринята попытка расширить пределы участия прокурора в примирении потерпевшего с подозреваемым (обвиняемым). С учётом анализа уникальных данных, полученных от Региональных центров по оказанию бесплатной вторичной правовой помощи в Одесской, Николаевской и Херсонской областях, были сделаны выводы относительно реального состояния восстановительного правосудия в Украине на современном этапе и роли адвокатов в нём.
The purpose of the article is to study the roles of the prosecutor and the lawyer in reconciling between the victim and the suspect (accused) in Ukraine at the present time and to examine the possibility of increasing their participation in the reconciliation between the parties in the future. Reconciliation between victim and suspect (accused) in committing of a criminal offense as the centerpiece of the restorative justice in Ukraine today takes place outside of criminal proceedings, but it may have important substantive and procedural consequences in it. It can be considered as a mitigating circumstance in sentencing and even give rise to release the suspect (accused) from criminal liability. With the importance of reconciliation not only for the victim and the suspect, but also for the state, the question about scope of prosecutor`s powers as a procedural chief in criminal proceedings remains relevant. Such powers must be effective for facilitation such reconciliation, and at the same time they must prevent the unjustly avoidance of liability. It is also equally important to clarify the role of lawyers and the system of free secondary legal aid in restorative justice in Ukraine. The authors analyzed in the paper the normative regulation of the prosecutor's and the lawyer`s powers related to the reconciliation between the parties and the mechanism for the application of the restorative justice for its sufficiency and ability to provide the necessary mechanisms for implementing the provisions of the law. The authors found such gaps and differences in law regulation that hinder the development of conciliation practices in national criminal proceedings. The authors also examined the data of official state registers and revealed negative trends in the participation of the prosecutor in taking the procedural decisions based on the successful reconciliation between the victim and the suspect (accused). This gives reason to claim that the prosecutor's participation in reconciling between the victim and the suspect (accused) currently does not take into account neither the interests of the parties nor the state's interests in reducing the workload on the judicial and penitentiary systems and resolving other issues that accompany the existing punitive approach. In view of this, the authors proposes to make a number of changes to national legislation in order to eliminate those legal gaps that negatively affect the implementation of rules that guarantee the right to reconciliation and determine the admission of its positive results during making a final decision by court. In addition, the authors also emphasizes the necessity and practical feasibility of introducing a new model of the prosecutor`s participation in reconciling between the victim and suspect (accused) and giving him the right to initiate mediation with the consent of the parties. Such rules will also require the establishment of some additional provisions that will form a comprehensive implementation mechanism and serve as a guarantee of the interests of the victim and suspect (accused). As an example the authors used the rules of Criminal Procedure Act of the Republic of Slovenia. The authors also explored the main provisions and first results of The Pilot Project «Restorative Program for Juveniles Suspected of Committing a Criminal Offense». This project is the first attempt to expand the prosecutor's involvement in reconciling between the victim and the suspect (accused). The authors made conclusions about the real state of restorative justice in Ukraine at the present stage and the role of lawyers in it, taking into account the analysis of unique data collected from the Regional Centers for Free Secondary Legal Aid in Odesa, Mykolaiv and Kherson regions.

Ключові слова

примирення, адвокат, безоплатна правова допомога, угода про примирення, прокурор, право на примирення, відновне правосуддя, медіація, відшкодування шкоди, каральний підхід, примирение, адвокат, бесплатная правовая помощь, соглашение о примирении, право на примирение, восстановительное правосудие, медиация, возмещение ущерба, карательный подход, reconciliation, lawyer, free legal aid, reconciliation agreement, prosecutor, right to reconciliation, restorative justice, mediation, compensation for damages, punitive approach

Бібліографічний опис

Правова держава = Правовое государство = Сonstitutional State