Риторичні стратегії аргументації у спілкуванні в соціальних мережах
Вантажиться...
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Статтю присвячено аналізу дискурсу соціальних мереж у лінгвопрагматичному
аспекті: виокремлено типи комунікативних стратегій, що мають риторичний
характер і використовуються з метою переконання, аргументації в дописах
учасників мережевого спілкування. Доведено, що риторичність є визначальною
рисою мережевого дискурсу в аргументативному аспекті. Запропоновано поділяти риторичні стратегії аргументації на стратегії інтелектуалізації і самопрезентації, що є амбівалентними, тому використовуються в кооперативній
і конфліктній взаємодії. Стратегія інтелектуалізації передбачає демонстрацію інтелекту мовця – рівня освіти, обізнаності, начитаності і використання
відповідних аргументів у дискусії. Основною тактикою її реалізації є покликання на авторитети, що належить до непереконливих аргументів у дискусії.
Стратегія самопрезентації актуалізує чинник мовця як особи, чиї твердження
сприймаються без додаткової аргументації саме через повагу до особистості,
та орієнтована на позитивне оцінювання особистості і діяльності мовця.
The article is devoted to the analysis of the discourse of social networks in the linguopragmatic aspect: the types of communicative strategies that are rhetorical in nature and used to persuade, argue in the posts of participants in network communication. It is proved that rhetoric is a defining feature of network discourse in the argumentative aspect. It is proposed to divide rhetorical strategies of argumentation into strategies of intellectualization and self-presentation, which are ambivalent, so they are used in cooperative and conflict interaction. The strategy of intellectualization involves demonstrating the intelligence of the speaker – the level of education, awareness, literacy and the use of relevant arguments in the discussion. The main tactic of its implementation is a call to authority, which is one of the unconvincing arguments in the discussion. The strategy of self-presentation actualizes the factor of the speaker as a person whose statements are perceived without additional argumentation precisely because of respect for the individual, and is focused on a positive assessment of the personality and activities of the speaker.
The article is devoted to the analysis of the discourse of social networks in the linguopragmatic aspect: the types of communicative strategies that are rhetorical in nature and used to persuade, argue in the posts of participants in network communication. It is proved that rhetoric is a defining feature of network discourse in the argumentative aspect. It is proposed to divide rhetorical strategies of argumentation into strategies of intellectualization and self-presentation, which are ambivalent, so they are used in cooperative and conflict interaction. The strategy of intellectualization involves demonstrating the intelligence of the speaker – the level of education, awareness, literacy and the use of relevant arguments in the discussion. The main tactic of its implementation is a call to authority, which is one of the unconvincing arguments in the discussion. The strategy of self-presentation actualizes the factor of the speaker as a person whose statements are perceived without additional argumentation precisely because of respect for the individual, and is focused on a positive assessment of the personality and activities of the speaker.
Опис
Ключові слова
комунікативна стратегія, комунікативна тактика, соціальна мережа, мережевий дискурс, аргументація, риторичність, communicative strategy, communicative tactics, social network, network discourse, argumentation, rhetoric
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald