Мотиваційна структура зоонімів та шляхи їх походження
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Background. The article deals with motivational parameters ofproper names in general or specific onymic categories. A motivated proper name has a transparent semantic structure due to its creative basis, the choice of which is due to the extra lingual cause, generated by linguo-psychomental operation, which is based on a certain pattern of relationships between the content and the form of the language unit.
Purpose. The purpose of our research is to establish and distinguish the motivational parameters of proper names in general or a specific onymic category, great attention is paid to zoonyms. We single out the classification of zoonyms, which divides the proper names of animals into really motivated, conditionally motivated and unmotivated, and the motivation in this case is treated as the feature of naming that occurs naturally because they are based on real features of the animal directly or metaphorically.
Research methods and material. Zoonymic units were chosen as the stimuli to conduct a free associative onomastic experiment where lexical units denoting animal traits are onimized: 50 Ukrainian, Russian, and English-speaking recipients were selected, and each recipient was asked to name five of any animals, give them names and explain why such a zoonym was chosen.
Results. The general results of the study indicate that the processes of onimiza- tion (284) and transonymization (468) are the main trends in the zoonym naming drivingforce of the studied languages. A comparison of the results of the experiment, which was conducted with the native speakers of three languages, allows us to make assumptions about the universal nature of this trend, although the percentage ofRussian- and English-language experiments is more dramatic.
Conclusions. The motivated proper name has a transparent semantic structure due to its creative basis, the choice of which is due to the extralingual reason, chosen by linguo-psychomental operation, which is based on a certain pattern of relations between the content and the form of the language unit. In general, it can be concluded, based on the results of the free associative onomastic experiment, that the main force in zoonym-forming activity is transonymization, which prevails over the process of onimization.
В статті пропонується загальна класифікація власних назв взагалі або ж окремих онімічнихрозрядів за мотиваційними параметрами. Мотивована власна назва має прозору семантичну структуру завдяки своїй твірній основі, вибір якої зумовлено екстралінгвальною причиною, обраною шляхом лінгвопсихоментальної операції, яка базується на певній закономірності відносин між змістом і формою мовної одиниці. Мета. Метою нашої розвідки є встановити та виокремити мотиваційні параметри власних назв взагалі або окремого онімічного розряду, пильна увага приділена зоонімам. Виокремлємо класифікацію зоонімів, яка розподіляє власні назви тварин на реально мотивовані, умовно мотивовані та немотивовані, причому мотивованість у даному випадку розуміється як риса іменувань, які виникають природним шляхом, бо базуються на реальних особливостях тварини прямо або метафорично. Методи і матеріал дослідження. Матеріалом дослідження послугували зоонімні одиниці, які склали стимули для проведення асоціативного ономас- тичного експерименту, в якому онімізуються лексичні одиниці на позначення ознак тварин: було обрано по 50 україно-, російсько- та англомовних реципієнтів, причому кожному реципієнтові було запропоновано назвати п’ять будь-яких тварин, надати їм імена та пояснити, чому саме такий зоонім було обрано. Результати. Загальні результати нашого дослідження вказують на те, що процеси онімізації (284) та трансонімізації (468) становлять основними тенденціями щодо зоономінаційноїрушійної сили досліджуваних мов. Зіставлення результатів експерименту, який було проведено з носіями трьох мов, дозволяє зробити припущення щодо універсального характеру цієї тенденції, хоч процентне співвідношення показників російсько-та англомовного експериментів є більш драматичним. Висновки. Мотивована власна назва має прозору семантичну структуру завдяки своїй твірній основі, вибір якої зумовлено екстралінгвальною причиною, обраною шляхом лінгвопсихоментальної операції, яка базується на певній закономірності відносин між змістом і формою мовної одиниці. Базуючись на результатах вільного асоціативного експерименту можемр стверджувати, що основною рушійною силою під час зоонімотворчої діяльності є трансонімізація, яка превалює над процесом онімізації.
В статье предлагается общая классификация имен или отдельных онимичныхразрядов по мотивационным параметрам. Мотивационное имя собственное имеет прозрачную семантическую структуру благодаря своей образующей основе, выбор которой обусловлен экстралингвистической причиной, избранной путем лингвопсихоментальной операции, основанной на определенной закономерности отношений между содержанием и формой языковой единицы. Цель. Целью нашего исследования вляется установить и выделить мотивационные параметры имен собственных в целом или отдельного онимич- ного разряда, при этом пристальное внимание уделено зоонимам. Выделяем классификацию зоонимов, согласно которой имена животных распределяется на реально мотивированные, условно мотивированные и немотивированные, причем мотивированность в данном случае понимается как черта наименований, возникающих естественным путем, так как опираются на реальных особенностях животных в прямом смысле или метафорически. Методы и материал исследования. Материалом исследования послужили зоонимные единицы, составившие стимулы для проведения ассоциативного ономастического эксперимента, в котором онимизуються лексические единицы для обозначения признаков животных: было выбрано по 50 украи- но, русско- и англоязычных реципиентов, причем каждому реципиенту было предложено назвать пять любых животных, предоставить им имена и объяснить, почему именно такой зоонимы был избран. Результаты. Общие результаты нашего исследования указывают на то, что процессы онимизации (284) и трансонимизации (468) являются основными тенденциями в наименовании зоонимов исследуемых языков. Сопоставление результатов эксперимента, проведенного с носителями трех языков, позволяет сделать предположение об универсальном характере этой тенденции, хотя процентное соотношение показателейрусско-и англоязычного экспериментов более драматично. Выводы. Мотивационное имя собственное имеет прозрачную семантическую структуру благодаря своей образующей основе, выбор которой обусловлен экстралингвистическими причинами, избранными путем лингвопсихоментальной операцией, которая базируется на определенной закономерности отношений между содержанием и формой языковой единицы. Основываясь на результатах свободного ассоциативного эксперимента можем сделать вывод, основной движущей силой при образовании зоонимов является трансонимизация, которая превалирует над процессом онимизации.
В статті пропонується загальна класифікація власних назв взагалі або ж окремих онімічнихрозрядів за мотиваційними параметрами. Мотивована власна назва має прозору семантичну структуру завдяки своїй твірній основі, вибір якої зумовлено екстралінгвальною причиною, обраною шляхом лінгвопсихоментальної операції, яка базується на певній закономірності відносин між змістом і формою мовної одиниці. Мета. Метою нашої розвідки є встановити та виокремити мотиваційні параметри власних назв взагалі або окремого онімічного розряду, пильна увага приділена зоонімам. Виокремлємо класифікацію зоонімів, яка розподіляє власні назви тварин на реально мотивовані, умовно мотивовані та немотивовані, причому мотивованість у даному випадку розуміється як риса іменувань, які виникають природним шляхом, бо базуються на реальних особливостях тварини прямо або метафорично. Методи і матеріал дослідження. Матеріалом дослідження послугували зоонімні одиниці, які склали стимули для проведення асоціативного ономас- тичного експерименту, в якому онімізуються лексичні одиниці на позначення ознак тварин: було обрано по 50 україно-, російсько- та англомовних реципієнтів, причому кожному реципієнтові було запропоновано назвати п’ять будь-яких тварин, надати їм імена та пояснити, чому саме такий зоонім було обрано. Результати. Загальні результати нашого дослідження вказують на те, що процеси онімізації (284) та трансонімізації (468) становлять основними тенденціями щодо зоономінаційноїрушійної сили досліджуваних мов. Зіставлення результатів експерименту, який було проведено з носіями трьох мов, дозволяє зробити припущення щодо універсального характеру цієї тенденції, хоч процентне співвідношення показників російсько-та англомовного експериментів є більш драматичним. Висновки. Мотивована власна назва має прозору семантичну структуру завдяки своїй твірній основі, вибір якої зумовлено екстралінгвальною причиною, обраною шляхом лінгвопсихоментальної операції, яка базується на певній закономірності відносин між змістом і формою мовної одиниці. Базуючись на результатах вільного асоціативного експерименту можемр стверджувати, що основною рушійною силою під час зоонімотворчої діяльності є трансонімізація, яка превалює над процесом онімізації.
В статье предлагается общая классификация имен или отдельных онимичныхразрядов по мотивационным параметрам. Мотивационное имя собственное имеет прозрачную семантическую структуру благодаря своей образующей основе, выбор которой обусловлен экстралингвистической причиной, избранной путем лингвопсихоментальной операции, основанной на определенной закономерности отношений между содержанием и формой языковой единицы. Цель. Целью нашего исследования вляется установить и выделить мотивационные параметры имен собственных в целом или отдельного онимич- ного разряда, при этом пристальное внимание уделено зоонимам. Выделяем классификацию зоонимов, согласно которой имена животных распределяется на реально мотивированные, условно мотивированные и немотивированные, причем мотивированность в данном случае понимается как черта наименований, возникающих естественным путем, так как опираются на реальных особенностях животных в прямом смысле или метафорически. Методы и материал исследования. Материалом исследования послужили зоонимные единицы, составившие стимулы для проведения ассоциативного ономастического эксперимента, в котором онимизуються лексические единицы для обозначения признаков животных: было выбрано по 50 украи- но, русско- и англоязычных реципиентов, причем каждому реципиенту было предложено назвать пять любых животных, предоставить им имена и объяснить, почему именно такой зоонимы был избран. Результаты. Общие результаты нашего исследования указывают на то, что процессы онимизации (284) и трансонимизации (468) являются основными тенденциями в наименовании зоонимов исследуемых языков. Сопоставление результатов эксперимента, проведенного с носителями трех языков, позволяет сделать предположение об универсальном характере этой тенденции, хотя процентное соотношение показателейрусско-и англоязычного экспериментов более драматично. Выводы. Мотивационное имя собственное имеет прозрачную семантическую структуру благодаря своей образующей основе, выбор которой обусловлен экстралингвистическими причинами, избранными путем лингвопсихоментальной операцией, которая базируется на определенной закономерности отношений между содержанием и формой языковой единицы. Основываясь на результатах свободного ассоциативного эксперимента можем сделать вывод, основной движущей силой при образовании зоонимов является трансонимизация, которая превалирует над процессом онимизации.
Опис
Ключові слова
onyms, zoonyms, motivated proper name, associative onomastic experiment, оніми, зооніми, мотивована власна назва, ономастичний асоціативний експеримент, онимы, зоонимы, мотивационное имя собственное, ассоциативный ономастический эксперимент
Бібліографічний опис
Записки з ономастики = Opera in onomastica