Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/29837
Title: Комунікативна стратегія ліризації драми
Other Titles: Коммуникативная стратегия лиризации драмы
Communicative strategy of drama lyrization
Authors: Синявська, Леся Іванівна
Синявская, Леся Ивановна
Syniavska, Lesia I.
Citation: Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology
Issue Date: 2020
Publisher: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Keywords: жанр
комунікативна стратегія
ліризація
драма
лірична композиція
коммуникативная стратегия
лиризация
лирическая композиция
genre
communicative strategy
lyrization
drama
lyrical composition
Series/Report no.: ;Вип. 1(44).
Abstract: Стаття присвячена дослідженню комунікативної стратегії ліризації драми. Матеріалом дослідження слугували твори Олександра Олеся. В сучасному літературознавстві ліризація драми пов’язується із суб’єктивізацією драматичної дії. Різні типи ліричної композиції драми служать для структурної організації емоції автора і в такий спосіб реалізують комунікативну стратегію ліризації драми посередництвом ритмо-інтонаційної організації тексту, поліфонізму авторської позиції, музичності тексту, поєднання сценічного реалізму й художньої умовності, різкого, свідомого загострення модельованих життєвих ситуацій. Висловлювання у ліричній драмі реалізує безліч смислів, які передаються найчастіше через метафору або символ. Одна із функцій такого типу висловлювань у ліричній драмі полягає в стиранні межі між поетичним переживанням і словом, що увібрало потенціал почуття поета, та надання йому символічного статусу. На рівні жанру в період кінця ХІХ – початку ХХ ст. актуалізується драматична тема, яка є відображенням тенденції ліризації драми. Вона реалізується поетизацією драми як вияву комунікативності чи й операбельних властивостей лірики у драмі, коли закони лірики стають структуроутворюючим первнем драми. На ґрунті комунікативної стратегії трансформації форми Олександр Олесь зумів створити ліричну драму з відсутністю традиційного поділу на дії чи акти. Натомість є лише графічно-математичне членування на епізоди, які об’єднують текст п’єси візією сну, модель “гри в життя”, яка має умовно-іронічний ігровий характер. Завдяки візії сну автор драми актуалізував “світ – театр”, символізував хронотоп п’єси, надаючи йому умовного та ігрового-іронічного характеру.
Статья посвящена исследованию коммуникативной стратегии лиризации драмы. Материалом исследования послужили произведения Александра Олеся. В современном литературоведении лиризация драмы связывается с субъективизацией драматического действия. Различные типы лирической композиции драмы служат для структурной организации эмоции автора и таким образом реализуют коммуникативную стратегию лиризации драмы посредством ритмо-интонационной организации текста, полифонизма авторской позиции, музыкальности текста, сочетание сценического реализма и художественной условности, резкого, сознательного обострения моделируемых жизненных ситуаций. Высказывания в лирической драме реализует множество смыслов, которые передаются чаще всего через метафору или символ. Одна из функций такого типа высказываний в лирической драме – стирание грани между поэтическим переживанием и словом, вобравшее потенциал чувства поэта, и предоставление ему символического статуса. На уровне жанра в период конца XIX - начала ХХ в. актуализируется драматическая тема, которая является отражением тенденции лиризации драмы. Она реализуется поэтизацией драмы как проявлением коммуникативности операбельных свойств лирики в драме, когда законы лирики становятся структурообразующим стержнем драмы. На почве коммуникативной стратегии трансформации формы Александр Олесь сумел создать лирическую драму с отсутствием традиционного разделения на действия или акты. Здесь есть лишь графически-математическое членение на эпизоды, которые объединяют текст пьесы видением сна, модель "игры в жизнь", которая имеет условно-ироничный игровой характер. Благодаря видению сна автор драмы актуализировал "мир - театр", символизировал хронотоп пьесы, наделяя его условным и игрового-ироническим характером.
The article is devoted to the study of the communicative strategy of drama lyrization. The study was based on the works by Oleksander Oles. In modern literary criticism, the lyrization of drama is associated with the subjectivization of dramatic action. Different types of lyrical composition of drama serve for the structural organization of the author's emotions and thus implement the communicative strategy of lyrization of drama through rhythmic-intonational organization of the text, polyphony of the author's position, musicality of the text, combination of stage realism and artistic conventionality. Expression in a lyrical drama realizes many meanings, which are often transmitted through a metaphor or a symbol. One of the functions of this type of expression in lyrical drama is to blur the line between the poetic experience and the word, which has absorbed the potential of the poet's feelings, and to give it a symbolic status. At the level of the genre in the late nineteenth - early twentieth century the dramatic theme is actualized, which is a reflection of the tendency to lyricize the drama. It is realized by the poeticization of drama as a manifestation of communicativeness or operable properties of lyricism in drama, when the laws of lyricism become the structure-forming foundation of drama. Based on the communicative strategy of form transformation, Oleksandr Oles managed to create a lyrical drama with no traditional division into actions or acts. Instead, there is only a graphical-mathematical division into episodes, which unite the text of the play with a dream vision, a model of "game in life", which has a conditionally ironic game character. Due to the vision of the dream, the author of the drama actualized the "world - theater", symbolized the chronotope of the play, giving it a conditional and playful-ironic character.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/29837
Other Identifiers: УДК 821.111
DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.1(44).211031
Appears in Collections:Записки з романо-германської філології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
388-397.pdf923.09 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.