Функционирование конституентов речевого варианта лексико-семантического поля face в романе Брэма Стокера “Дракула”
Вантажиться...
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В статье рассматривается функционирование речевого варианта лексико-семантического поля FACE в романе Брэма Стокера “Дракула”, как предецентном тексте в литературе о вампирах. Мы фокусируемся на описании персонажей-вампиров с целью определить типичный набор портретных деталей, представленных в романе. Особое внимание уделяем характеристикам, приписываемым графу Дракуле. В работе мы принимаем определение портрета, предлагаемое Е. А. Калинюк, где под портретным описанием понимается разновидность композиционно-речевой формы “описание”, предметом изображения в которой выступает литературный персонаж, его внешний вид, одежда, манера поведения, в том числе речевые, психоэмоциональные реакции на окружающий мир. В нашей статье мы ограничиваемся описанием внешнего вида (а именно, лица), так как конституенты ЛСП FACE называют лицо и части лица, а также мимические движения. Последние являются средствами выражения эмоций и невербальной коммуникации. Методом сплошной выборки мы получили 102 портретных описания, среди которых регистрируем преобладание развернутых портретных описаний. В процессе исследования все конституенты, участвующие в описаниях внешности персонажей, были классифицированы в соответствии с зонами лица в семь групп, среди которых наиболее частотными являются группы “рот”, “лицо в целом”, “глаза”. Актуализация определенных черт внешности реализуется в лексическом дистантном повторе, превращая их в характерологическую и/или изобразительную деталь. В нашей выборке конституенты ЛСП актуализируют следующие черты внешности персонажей-вампиров (изобразительные детали): алый рот и ослепительно белые острые зубы (иногда с уточнением – “клыки”); очень бледная кожа; горящие глаза красного цвета; острый орлиный нос; шрам на лбу. Все конституенты лексико-семантического поля FACE реализуют оппозицию СВОЙ-ЧУЖОЙ.
У статті розглядається функціонування мовленнєвого варіанта лексико-семантичнного поля “ FACE” в романі Бр. Стокера “Дракула”, як прецедентного тексту літератури про вампірів. Фокусом нашого дослідження є опис персонажів-вампірів з метою визначення типових портретних деталей, існуючих у романі. Особливу увагу приділяємо рисам, якими наділено графа Дракулу. У роботі ми керуємося дефініцією портрету, запропонованою Оленою Калинюк, під портретним описом розуміємо різновід композиційно-мовленнєвої форми “опис”. Об’єкт зображення - літературний персонаж, його зовнішній вигляд, одяг, поведінка, мовлення та психоемоційні реакції на світ навколо нього. Ми зупиняємося на розгляді зовнішності персонажів (фізіогноміки) та виразах обличчя, тому що вони збігаються з конституентами лексико-семантичного поля “FACE”. Зокрема, міміка є засобом вираження емоційного стану та невербальної комунікації. Наша вибірка складається зі 102 портретних описів, серед яких переважну кількість становлять розгорнуті портретні описи. Проаналізувавши усі констітуенти ЛСП, що відносяться до опису зовнішності (обличчя) персонажів-вампірів, ми розподілили їх на сім груп, серед яких найбільш частотними виявились групи “рот”, “обличчя в цілому”, “очі”. Висвітлення певних рис зовнішності реалізується у лексичному дистантному повторі і перетворює їх на образотворчу деталь. У запропонованій вибірці констітуенти ЛСП “FACE” актуалізуються у наступних рисах персонажів-вампірів: “ червоний рот”, “білосніжн зуби ( іноді ікла)”, “бліде обличчя”, “ червоні палаючі очі”, “гострий орлиний ніс”, “рубець на чолі” . Всі розглянуті конституенти лексико-семантичного поля “FACE” реалізують опозицію СВІЙ-ЧУЖИЙ.
In this article we consider the way the speech variant of the lexical semantic field FACE functions in the novel by Br. Stocker “Dracula”, the precedent text in vampire literature. We focus on the depiction of the vampire characters to identify the set of typical traits as they are represented in the novel, special attention is paid to the traits attributed to Count Dracula. We adopt the definition of the portrait offered by Elena Kalinjuk, where portrait description is understood as a variation of the compositional speech forms “description” which studies a literary character, his/her appearance, clothes, manners, speech and psychoemotional behavior. In our article we have analysed physiognomy and countenance proceeding from the fact that the constituent elements of the lexical semantic field FACE denote face with its parts and facial expressions. The latter describe emotional experience and act as means of nonverbal communication. The detailed portrait description prevails in our selection of 102 portrait descriptions. All the constituent elements of the LSF FACE are classified according to the parts of the face they denote. As a result, we’ve obtained seven groups, the most frequently used constituent elements indicate the following parts of the face: “mouth”, “face proper” and “eyes”. Some of the specific traits are foregrounded through the distant repetition of the lexical units. These traits have become the descriptive details in the novel, they are “red lips”, “peculiarly sharp white teeth”, “burning eyes”, “sharp aquiline nose”, “the scar on the forehead”. All the constituent elements of the LSF FACE represent the conceptual opposition FRIEND-ENEMY.
У статті розглядається функціонування мовленнєвого варіанта лексико-семантичнного поля “ FACE” в романі Бр. Стокера “Дракула”, як прецедентного тексту літератури про вампірів. Фокусом нашого дослідження є опис персонажів-вампірів з метою визначення типових портретних деталей, існуючих у романі. Особливу увагу приділяємо рисам, якими наділено графа Дракулу. У роботі ми керуємося дефініцією портрету, запропонованою Оленою Калинюк, під портретним описом розуміємо різновід композиційно-мовленнєвої форми “опис”. Об’єкт зображення - літературний персонаж, його зовнішній вигляд, одяг, поведінка, мовлення та психоемоційні реакції на світ навколо нього. Ми зупиняємося на розгляді зовнішності персонажів (фізіогноміки) та виразах обличчя, тому що вони збігаються з конституентами лексико-семантичного поля “FACE”. Зокрема, міміка є засобом вираження емоційного стану та невербальної комунікації. Наша вибірка складається зі 102 портретних описів, серед яких переважну кількість становлять розгорнуті портретні описи. Проаналізувавши усі констітуенти ЛСП, що відносяться до опису зовнішності (обличчя) персонажів-вампірів, ми розподілили їх на сім груп, серед яких найбільш частотними виявились групи “рот”, “обличчя в цілому”, “очі”. Висвітлення певних рис зовнішності реалізується у лексичному дистантному повторі і перетворює їх на образотворчу деталь. У запропонованій вибірці констітуенти ЛСП “FACE” актуалізуються у наступних рисах персонажів-вампірів: “ червоний рот”, “білосніжн зуби ( іноді ікла)”, “бліде обличчя”, “ червоні палаючі очі”, “гострий орлиний ніс”, “рубець на чолі” . Всі розглянуті конституенти лексико-семантичного поля “FACE” реалізують опозицію СВІЙ-ЧУЖИЙ.
In this article we consider the way the speech variant of the lexical semantic field FACE functions in the novel by Br. Stocker “Dracula”, the precedent text in vampire literature. We focus on the depiction of the vampire characters to identify the set of typical traits as they are represented in the novel, special attention is paid to the traits attributed to Count Dracula. We adopt the definition of the portrait offered by Elena Kalinjuk, where portrait description is understood as a variation of the compositional speech forms “description” which studies a literary character, his/her appearance, clothes, manners, speech and psychoemotional behavior. In our article we have analysed physiognomy and countenance proceeding from the fact that the constituent elements of the lexical semantic field FACE denote face with its parts and facial expressions. The latter describe emotional experience and act as means of nonverbal communication. The detailed portrait description prevails in our selection of 102 portrait descriptions. All the constituent elements of the LSF FACE are classified according to the parts of the face they denote. As a result, we’ve obtained seven groups, the most frequently used constituent elements indicate the following parts of the face: “mouth”, “face proper” and “eyes”. Some of the specific traits are foregrounded through the distant repetition of the lexical units. These traits have become the descriptive details in the novel, they are “red lips”, “peculiarly sharp white teeth”, “burning eyes”, “sharp aquiline nose”, “the scar on the forehead”. All the constituent elements of the LSF FACE represent the conceptual opposition FRIEND-ENEMY.
Опис
Ключові слова
дистантный повтор, изобразительная деталь, композиционно-речевые формы, лексико-семантическое поле, описание, прецедентный текст, развернутое портретное описание, дистантний повтор, образотворча деталь, композиційно-мовленнєва форма, лексико-семантичне поле, опис, прецедентний текст, розгорнутий портретний опис, narrative compositional forms, description, detailed portrait description, distant repetition, descriptive detail, lexical semantic field, precedent text
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology