Методологічні засади географії : підручник

Abstract

Як і будь-яка інша наука, географія постійно і регулярно переглядає і поглиблює свої методологічні засади і принципи відповідно до загального розвитку знань, нових запитів суспільства, появи все нових загальнонаукових підходів і концепцій. Вітчизняна географія активно позбавляється радянських ідеологем і послідовно посилює своє входження у світову географічну науку. В умовах становлення державності та євроінтеграційного курсу України посилюються запити на сучасні географічні розробки природно-ресурсного потенціалу країни та її регіонів, соціально-економічного розвитку на засадах регіональної політики та планування територій. Українська географія гостро потребує сучасного теоретико-методологічного оновлення. У всі часи географи вивчали, описували і картографували поверхню Землі. З розвитком предметних представлень географії змінювались її назви – земна поверхня, земна оболонка, географічне середовище, географічна оболонка, ландшафтна оболонка, геосфера, довкілля, але вона залишалась і залишається загальним об’єктом географічних досліджень. Як і всі інші науки, географія розпочиналась як унітарна, недиференційована область знань, і надалі прискорено ускладнювалась і ділилась на галузеві напрямки і численні географічні дисципліни. Внаслідок такої тенденції вивчення земної оболонки предметно розширювалось і поглиблювалось за рахунок все нових галузевих географічних дисциплін. Разом з тим спостерігалось помітне послаблення і відставання дослідження земної оболонки як цілісного географічного об’єкту. Галузеві напрямки географічних досліджень, починаючи з кінця ХІХ ст., мали незаперечну перевагу і у теоретичних, і особливо у прикладних розробках. Приходить час згадати вихідну предметну цілісність географічної науки, її методологічний монізм, і істотно посилити теоретичну і прикладну розробку земної оболонки як єдиної геосфери, як цілісної соціо-природної системи. І такий підхід визначає цільову настанову даної роботи.