Право дитини-пацієнта на тактовне лікування
Вантажиться...
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Європейська спрямованість України спонукає нашу державу до пошуку оптимальних шляхів у вирішенні суспільно необхідних завдань, зокрема й у
сфері медичного права.
Робота з пацієнтами-дітьми для лікаря є надзвичайно важливою та відповідальною. Встановлення психологічного контакту між лікарем і дитиною є так само важливим, як і сам процес надання медичної допомоги.
Метою статті є системний аналіз норм міжнародного, європейського та українського законодавства стосовно права дитини-пацієнта на тактовне лікування з метою
виявлення його змістовної наповненості та визначення наявності або відсутності
необхідності закріплення цього права на рівні національного закону із пропозицією
механізмів його реалізації в українських реаліях.
Встановлено, що система сучасного міжнародного та регіонального (європейського) права щодо врегулювання прав дітей-пацієнтів вдало поєднує у собі два основоположні принципи – пацієнтоорієнтованість і найкращі інтереси дитини. Чинне
українське законодавство й практика його застосування загалом додержуються вказаних принципів. Сфера медицини є найбільш чутливою, в якій дитину слід максимально захищати за допомогою ефективних державно-правових інструментів.
Одним із таких інструментів, на наше переконання, є розбудова права пацієнта
на тактовне поводження, яке повинно бути відображене у національній правовій
доктрині та законодавчо закріплене. Вказане право, на думку авторки, є готовим
для впровадження (закріплення на законодавчому рівні) як окремого суб’єктивного
права дитини-пацієнта – права на тактовне лікування.
Аналіз нормативних актів показує, що при зверненні за медичною допомогою
людина стає пацієнтом, якому надається певне коло прав. Усі суб’єктивні медичні
права набувають також і діти при зверненні за медичною допомогою. Особливості
правового статусу дитини як такої (неповноліття, певний стан фізичного та психічного здоров’я тощо) визначають особливості як змісту, так і здійснення цих прав
(особисто або через законного представника). Як результат, доведено, що право на тактовне лікування тісно пов’язане з правом пацієнта на інформацію про стан
його здоров’я та є логічним продовженням права пацієнта на кваліфіковану медичну допомогу.
Дитина-пацієнт має певний набір прав, серед яких право на тактовне лікування
є самостійним суб’єктивним медичним правом. Водночас це право тісно пов’язане з іншими правами, закріпленими у міжнародних і національних законодавчих
актах, які при здійсненні набувають специфічних рис з огляду на свого носія – дитини.
Вперше на міжнародному рівні Оттавська декларація прав пацієнта-дитини
закріп лює право дитини на тактовне поводження і пов’язує його з правом розуміти
та поважати статус й особисте життя дитини. Слід докласти всіх зусиль, щоб запобігти або, якщо можливо, мінімізувати біль і страждання дитини, а також полегшити її
фізичний та емоційний стрес. Потрібно також забезпечити смертельно хвору дитину
необхідною турботою, щоб зробити смерть якомога більш безболісною та гідною.
Провідним висновком дослідження є авторське визначення права дитини-пацієнта на тактовне лікування як суб’єктивне право дитини на ввічливе, доброзичливе, уважне, індивідуальне ставлення до себе з боку лікуючого лікаря та інших
медичних працівників з урахуванням останніми особливостей психології кожної
конкретної дитини. Вказане визначення має знайти своє закріплення на рівні законів України “Про охорону дитинства” та “Основ законодавства України про охорону здоров’я”.
The European vector of Ukraine encourages our State to search for optimal ways which would allow resolve the challenges faced by society today, including in the domain of medical law. For a doctor, working with child patients is very challenging and responsible. The psychological contact established between the doctor and the child is as important as the process of medical care. The purpose of the article is to make a systematic analysis of the provisions of international, European and Ukrainian legislation from the perspective of the right of a child patient to considerate care, with a view to identifying its content and ascertaining whether or not this right should be consolidated at the level of national law, and with proposing the mechanisms for its implementation in the Ukrainian realities. It is established that the system of modern international and regional (European) law with regard to the rights of child patients successfully combines two fundamental principles – patient orientation and the best interests of the child. Current Ukrainian legislation and its application practice is generally consistent with these principles. The health care domain is the most sensitive one, in which the child should be protected as much as possible with the use of efficient instruments of State and law. The author believes that one of these tools is the development of the patient’s right to considerate care, and this should be reflected in the national legal doctrine and be enshrined in legislation. In the author’s opinion, now this right is ready to be implemented (consolidated at the legislative level) as a separate subjective right of the child patient – the right to considerate care. The analysis of statutory regulations shows that when requesting for medical care, a person becomes a patient who is granted a certain range of rights. Likewise, children acquire all subjective medical rights when seeking for medical care. The specifics of the legal status of a child as such (minor age, a certain state of physical and mental health, etc.) determine the specifics of the content as well as implementation of these rights (personally or through a legal representative). As a result, the author proves that the right to considerate care is closely related to the patient’s right to information about his/her health status and is a logical extension of the patient’s right to qualified medical care. A child patient has a certain set of rights, among which the right to considerate care is an independent subjective medical right. At the same time, this right is closely linked to other rights enshrined in international and national legislation, which, when implemented, acquire specific features stemming from the fact that their holder is the child. At the international level, the WMA Declaration of Ottawa on Child Health enshrines the child’s right to be treated with consideration and links it to the right requiring that the child’s status and privacy be understood and respected. Every effort should be made to prevent or, if possible, minimize the child’s pain and suffering, and also to alleviate the child’s physical and emotional stress. It is also necessary to provide terminally ill children with needed care to make the imminent death painless and dignified, as far as possible. The major conclusion of the study is the author’s definition of the right of a child patient to considerate care as the subjective right of a child to a respectful, friendly, attentive, and individual attitude on the part of the attending doctor and other medical professionals, with the latter taking account of the peculiarities of each individual child’s psychology. This definition should be consolidated at the level of the laws of Ukraine “On Childhood Protection” and “Fundamentals of the Legislation of Ukraine on Health Care”.
The European vector of Ukraine encourages our State to search for optimal ways which would allow resolve the challenges faced by society today, including in the domain of medical law. For a doctor, working with child patients is very challenging and responsible. The psychological contact established between the doctor and the child is as important as the process of medical care. The purpose of the article is to make a systematic analysis of the provisions of international, European and Ukrainian legislation from the perspective of the right of a child patient to considerate care, with a view to identifying its content and ascertaining whether or not this right should be consolidated at the level of national law, and with proposing the mechanisms for its implementation in the Ukrainian realities. It is established that the system of modern international and regional (European) law with regard to the rights of child patients successfully combines two fundamental principles – patient orientation and the best interests of the child. Current Ukrainian legislation and its application practice is generally consistent with these principles. The health care domain is the most sensitive one, in which the child should be protected as much as possible with the use of efficient instruments of State and law. The author believes that one of these tools is the development of the patient’s right to considerate care, and this should be reflected in the national legal doctrine and be enshrined in legislation. In the author’s opinion, now this right is ready to be implemented (consolidated at the legislative level) as a separate subjective right of the child patient – the right to considerate care. The analysis of statutory regulations shows that when requesting for medical care, a person becomes a patient who is granted a certain range of rights. Likewise, children acquire all subjective medical rights when seeking for medical care. The specifics of the legal status of a child as such (minor age, a certain state of physical and mental health, etc.) determine the specifics of the content as well as implementation of these rights (personally or through a legal representative). As a result, the author proves that the right to considerate care is closely related to the patient’s right to information about his/her health status and is a logical extension of the patient’s right to qualified medical care. A child patient has a certain set of rights, among which the right to considerate care is an independent subjective medical right. At the same time, this right is closely linked to other rights enshrined in international and national legislation, which, when implemented, acquire specific features stemming from the fact that their holder is the child. At the international level, the WMA Declaration of Ottawa on Child Health enshrines the child’s right to be treated with consideration and links it to the right requiring that the child’s status and privacy be understood and respected. Every effort should be made to prevent or, if possible, minimize the child’s pain and suffering, and also to alleviate the child’s physical and emotional stress. It is also necessary to provide terminally ill children with needed care to make the imminent death painless and dignified, as far as possible. The major conclusion of the study is the author’s definition of the right of a child patient to considerate care as the subjective right of a child to a respectful, friendly, attentive, and individual attitude on the part of the attending doctor and other medical professionals, with the latter taking account of the peculiarities of each individual child’s psychology. This definition should be consolidated at the level of the laws of Ukraine “On Childhood Protection” and “Fundamentals of the Legislation of Ukraine on Health Care”.
Опис
Ключові слова
дитина-пацієнт, право на тактовне лікування, Оттавська декларація прав пацієнта-дитини, права пацієнта, child patient, the right to considerate care, Declaration of Ottawa on Child Health, patient’s rights
Бібліографічний опис
Право України