К вопросу о необходимости разграничения понятий «кауфманн» и «коммерсант» в правовой литературе
Вантажиться...
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В статье расматривается вопрос об обособлении из принятого в настоящее время в
украинской правовой литературе понятия коммерсант более узкоспециализированного
термина для субъектов немецкого хозяйственного права – кауфманн. В качестве обосно-
вания своей точки зрения автором проводится анализ ключевых моментов немецкого
законодательства относительно статуса и места кауфманна в системе хозяйственного
права. Результатом проведенного анализа стало установление факта разногласия между
украинской доктриной в отношении коммерсантов зарубежного права и их фактиче-
ским положением в немецком праве. Прежде всего, это затрагивает границы их статуса.
Принятые в украинской литературе представления о коммерсанте могут охватывать не
только кауфманна как субъекта хозяйственного права, но и предпринимателя и даже
в некоторых случаях лиц свободной профессии. При этом одностороний характер от-
ношения предприниматель – кауфманн, установленный немецким законодательством,
признает лишь за кауфманном право быть в субсидиарном порядке предпринимателем,
но не доспускает в то же время перехода из предпринимателя в кауфманны лиц не со-
ответсвующих необходимым для этого критериям. Игнорирование данного факта, в по-
пытках дать наиболее универсальное определение приводит к стиранию грани между
этими двумя понятиями и, как следствие, искажению самой сути немецкого хозяйствен-
ного права.
На несоответствие указывает еще и тот факт, что коммерсант в украинском его по-
нимании – это субъект, который является таковым в силу природы сделок проводимых
им, что фактически приравнивает его к коммерсанту француского права с его объектив-
ным подходом, в то время как кауфманн являтся порождением субъективного подхода
к хозяйственным правоотношениям. Такой подход можно объяснить отчасти, с одной
стороны, наследованием еще дореволюционной правовой традицией и ее параллелью
с купцом, с другой, доминантным положением француского представления о праве на
этапе становления хозяйственного права в нашей стране.
Таким образом, на основании выше указанного автором вносится предложение о
выделении в самостоятельную терминологическую единицу термина кауфманн из бо-
лее общего коммерсант во избежание неверной интерпретации правового положения
данного субъекта немецкого права.
The article discusses the issue of allocation from the concept commerçant, adopted in the present tense in the Ukrainian legal literature, to a more narrowly specialized term Kaufmann, existing for the subjects of the German commercial law. As a justification for your point of view, the author analyzes the key points of the German law regarding the status and place of Kaufmann in the system of commercial law. The result of the analysis was the establishment of the fact of disagreement between the Ukrainian doctrine in relation to a foreign law commerçant, and his actual position in the German law. First of all, this affects the boundaries of his status. The notion of the commerçant accepted in the Ukrainian literature can cover not only Kaufmann as a subject of economic law, but also a merchant and even in some cases own account workers. The one-sided nature of the relationship between the commerçant – Kaufmann, established by the German law, recognizes only Kaufmann’s right to be in a subsidiary order the commerçant, but it does not allow at the same time the transition from a commerçant to a kaufmann when the subject cannot meet the necessary for this criteria. Ignoring this fact, trying to give the most universal definition, leads to the blurring of the line between these two concepts and as a consequence distortion of the very essence of the German commercial law. Non-compliance is indicated by also the fact that the commerçant in his Ukrainian understanding – is the subject, who is due so because of the nature of transactions conducted by him, that actually equates him to a commerçant of the French law, with his objective approach, while Kaufmann is the product of a subjective approach to economic relations. This approach can be partly explained, on the one hand, by the inheritance of the pre-revolutionary legal tradition and its parallel with the commerçant, on the other hand, by the dominant position of the French concept of law at the dawn of the formation of economic law in our country. Thus, based on the above, the author makes a proposal to separate the term Kaufmann from the more general commerçant into an independent terminological unit, in order to avoid an incorrect interpretation of the legal status of this subject of the German law.
В статті розглядається питання про виокремлення з прийнятого на сьогоднішній день в українській правовій літературі поняття комерсант більш вузькоспеціалізованого терміну для суб’єктів німецького господарського права – кауфманн. Задля обґрунтуван- ня своєї точки зору автор проводить аналіз ключових моментів німецького законодав- ства відносно статусу та місця кауфманна в системі господарського права. Результатом проведеного аналізу стало встановлення факту розбіжності між українською доктри- ною відносно комерсантів закордонного права і їх фактичним положенням в німецькому праві. Перш за все це зачіпає межі їх статусу. Прийняті в українській літературі уявлен- ня про комерсанта можуть охоплювати не лише кауфманна як суб’єкта господарського права, але і підприємця і навіть в деяких випадках осіб вільної професії. При цьому односторонній характер відносин підприємець – кауфманн, встановлений німецьким законодавством, визнає лише за кауфманном право бути в субсидіарному порядку під- приємцем, але не допускає в той же час переходу з підприємця в кауфманни осіб, які не відповідають необхідним для цього критеріям. Ігнорування даного факту дати найбільш універсальне визначення приводить до стирання грані між цими двома поняттями і як наслідок спотворенню самої суті німецького господарського права. На невідповідність вказує ще й той факт, що комерсант в українському його розу- мінні – це суб’єкт, який є таким в силу природи угод проведених ним, що фактично при- рівнює його до комерсанта французького права з його об’єктивним підходом, в той час як кауфманн є породженням суб’єктивного підходу до господарських правовідносин. Такий підхід можна пояснити, з одного боку, частковим спадкуванням ще дореволю- ційної правової традиції та її паралеллю з купцем, з іншого, домінантним положенням французького уявлення про право на зорі становлення господарського права в нашій країні. Таким чином, на підставі вищезазначеного, автором вноситься пропозиція про виділення в самостійну термінологічну одиницю термін кауфманн з більш загально- го комерсант, з метою уникнути невірну інтерпретацію правового становища даного суб’єкта німецького права.
The article discusses the issue of allocation from the concept commerçant, adopted in the present tense in the Ukrainian legal literature, to a more narrowly specialized term Kaufmann, existing for the subjects of the German commercial law. As a justification for your point of view, the author analyzes the key points of the German law regarding the status and place of Kaufmann in the system of commercial law. The result of the analysis was the establishment of the fact of disagreement between the Ukrainian doctrine in relation to a foreign law commerçant, and his actual position in the German law. First of all, this affects the boundaries of his status. The notion of the commerçant accepted in the Ukrainian literature can cover not only Kaufmann as a subject of economic law, but also a merchant and even in some cases own account workers. The one-sided nature of the relationship between the commerçant – Kaufmann, established by the German law, recognizes only Kaufmann’s right to be in a subsidiary order the commerçant, but it does not allow at the same time the transition from a commerçant to a kaufmann when the subject cannot meet the necessary for this criteria. Ignoring this fact, trying to give the most universal definition, leads to the blurring of the line between these two concepts and as a consequence distortion of the very essence of the German commercial law. Non-compliance is indicated by also the fact that the commerçant in his Ukrainian understanding – is the subject, who is due so because of the nature of transactions conducted by him, that actually equates him to a commerçant of the French law, with his objective approach, while Kaufmann is the product of a subjective approach to economic relations. This approach can be partly explained, on the one hand, by the inheritance of the pre-revolutionary legal tradition and its parallel with the commerçant, on the other hand, by the dominant position of the French concept of law at the dawn of the formation of economic law in our country. Thus, based on the above, the author makes a proposal to separate the term Kaufmann from the more general commerçant into an independent terminological unit, in order to avoid an incorrect interpretation of the legal status of this subject of the German law.
В статті розглядається питання про виокремлення з прийнятого на сьогоднішній день в українській правовій літературі поняття комерсант більш вузькоспеціалізованого терміну для суб’єктів німецького господарського права – кауфманн. Задля обґрунтуван- ня своєї точки зору автор проводить аналіз ключових моментів німецького законодав- ства відносно статусу та місця кауфманна в системі господарського права. Результатом проведеного аналізу стало встановлення факту розбіжності між українською доктри- ною відносно комерсантів закордонного права і їх фактичним положенням в німецькому праві. Перш за все це зачіпає межі їх статусу. Прийняті в українській літературі уявлен- ня про комерсанта можуть охоплювати не лише кауфманна як суб’єкта господарського права, але і підприємця і навіть в деяких випадках осіб вільної професії. При цьому односторонній характер відносин підприємець – кауфманн, встановлений німецьким законодавством, визнає лише за кауфманном право бути в субсидіарному порядку під- приємцем, але не допускає в той же час переходу з підприємця в кауфманни осіб, які не відповідають необхідним для цього критеріям. Ігнорування даного факту дати найбільш універсальне визначення приводить до стирання грані між цими двома поняттями і як наслідок спотворенню самої суті німецького господарського права. На невідповідність вказує ще й той факт, що комерсант в українському його розу- мінні – це суб’єкт, який є таким в силу природи угод проведених ним, що фактично при- рівнює його до комерсанта французького права з його об’єктивним підходом, в той час як кауфманн є породженням суб’єктивного підходу до господарських правовідносин. Такий підхід можна пояснити, з одного боку, частковим спадкуванням ще дореволю- ційної правової традиції та її паралеллю з купцем, з іншого, домінантним положенням французького уявлення про право на зорі становлення господарського права в нашій країні. Таким чином, на підставі вищезазначеного, автором вноситься пропозиція про виділення в самостійну термінологічну одиницю термін кауфманн з більш загально- го комерсант, з метою уникнути невірну інтерпретацію правового становища даного суб’єкта німецького права.
Опис
Ключові слова
кауфманн, коммерсант, коммерческое право, хозяйственное право, Германское Торговое Уложение, кауфманн, комерсант, комерційне право, господарське право, Німецьке Торгівельне Уложення, Kaufmann, commerçant, commercial law, trade law, German trade law
Бібліографічний опис
Правова держава = Правовое государство = Сonstitutional State