ПРОЯВЛЕНИЕ АКТИВНОСТИ ПРИРОДНОГО ОЧАГА ТУЛЯРЕМИИ В СТЕПНОЙ ЗОНЕ МЕЖДУРЕЧЬЯ ДНЕСТР-ЮЖНЫЙ БУГ
Вантажиться...
Дата
2005
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
В результате эколого-эпизоотологического обследования территории природного очага туляремии и эпидемиологического расследования 99 случаев заболевания в степной зоне междуречья Днестр-Южный Буг установлены основные факторы эпизоотийного и эпидемического проявления активности дремлющего природного очага туляремии.
Проведено аналіз епізоотійної та епідемічної активності природного вогнища туляремії в Дністровьско-Бугському межиріччі.Встановлено,що в ХХ сторіччі епізоотійна та епідемічна активність проявилася двічі в 1948-1949 рр. та 1997-1998 рр. Доведено, що кардинальне перетворення природних екосистем під впливом господарчої діяльності людини може тільки тимчасово припинити активність туляремійної вогнищевої екосистеми,але ніяк не викоренити її,що свідчить про її стійкість. Встановлено,що основними носіями збудника туляремії слід вважати гризунів,а ведучими факторами розповсюджування інфекції серед людей була вода та харчові продукти.
The article is devoted to the problem of preservation of bacteria Francisella tularensis in the step coastal zone of Western part of the Black sea.During second half of XX century the strongest epizootic and epidemic displays have been registered in 1948-1949 and 1997-1998.The key factor of decreasing of natural foci activity is anthropogenic influence upon the step landscapes and its biota.Now the natural foci is in an extinct condition.Thus as the main vehicle agent of the tularemia was rodent and conducting factor of distribution of the infection among the people was water and food factors.
Проведено аналіз епізоотійної та епідемічної активності природного вогнища туляремії в Дністровьско-Бугському межиріччі.Встановлено,що в ХХ сторіччі епізоотійна та епідемічна активність проявилася двічі в 1948-1949 рр. та 1997-1998 рр. Доведено, що кардинальне перетворення природних екосистем під впливом господарчої діяльності людини може тільки тимчасово припинити активність туляремійної вогнищевої екосистеми,але ніяк не викоренити її,що свідчить про її стійкість. Встановлено,що основними носіями збудника туляремії слід вважати гризунів,а ведучими факторами розповсюджування інфекції серед людей була вода та харчові продукти.
The article is devoted to the problem of preservation of bacteria Francisella tularensis in the step coastal zone of Western part of the Black sea.During second half of XX century the strongest epizootic and epidemic displays have been registered in 1948-1949 and 1997-1998.The key factor of decreasing of natural foci activity is anthropogenic influence upon the step landscapes and its biota.Now the natural foci is in an extinct condition.Thus as the main vehicle agent of the tularemia was rodent and conducting factor of distribution of the infection among the people was water and food factors.
Опис
Вiсник Одеського нацiонального унiверситету = Вестник Одесского национального университета/ ОНУ імені І. І. Мечникова. - Одеса : Астропринт, 2005. - Том 10, Вип. 3: Сер. "Біологія". – укр. і рос.
Ключові слова
Francisella tularensis, туляремия, носители, переносчики, природная очаговость, эпизоотия, экосистемы, заболевания в природном очаге, профилактика туляремиии, Francisella tularensis, носії, переносники, природна вогнищевість, епізоотія, екосистеми, захворювання у природному вогнищі, профілактика туляремії, Francisella tularensis, natural foci, step coastal zone, carriers of infection, epizooty, ecosystems, anthropogenic influence, diseases of people
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald