Механизмы терминообразования в подсистеме парфюмерии и косметики (на материале русского и украинского языков)
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Одной из быстро развивающихся в русском и украинском языках является терминология, сформированная на основе логико-смысловых связей в области парфюмерии и косметики. Цель статьи — анализ механизмов,
которые используются при формировании терминологического массива парфюмерии и косметики в русском и украинском языках на материале современных лексикографических трудов и интернет-источников. Предметом статьи
являются способы терминологической номинации в парфюмерно-косметической терминологии рассматриваемых славянских языков с помощью компонентного и дефиниционного анализа в синхронно-описательном плане с привлечением элементов диахронии. В результате изучения установлены универсальные тенденции к интеграции, дифференциации, интернационализации и унификации языковых средств в структурном, семантическом и генетическом
плане. Выводы. Своеобразие корпуса парфюмерно-косметической терминологии в родственных славянских языках
обусловлено внелингвистическими и внутренними лингвистическими факторами, а также законами функционирования в системе национального языка, специфической денотативной соотнесенностью, что проявляется в номинативном
и в семасиологическом аспектах. Отмечена тенденция к использованию следующих механизмов терминообразования:
терминологизация и специализация слов общенародного языка, лексические заимствования терминов из других языков, транстерминологизация, моделирование специальных номинаций с использованием греко-латинских элементов,
заимствованных моделей, терминов-редупликатов, моделеслов, словообразовательное калькирование, сокращения;
а также расчлененная номинация в виде поликомпонентных терминологических словосочетаний.
Мета статті полягає в аналізі механізмів, що використовуються у процесі формування терміномасиву парфумерії і косметики в російській та українській мовах на матеріалі сучасних лексикографічних праць і інтернет- джерел. Предмет статті — способи термінологічної номінації в парфумерно-косметичній термінології розглядуваних слов’янських мов. Дослідження виконано за допомогою методів компонентного та дефініційного аналізу в синхронно-описовому плані з залученням елементів діахронії. У результаті встановлено універсальні тенденції до інтеграції, диференціації, інтернаціоналізації та уніфікації мовних засобів у структурному, семантичному і генетичному плані. Висновки. Своєрідність корпусу парфумерно-косметичної термінології у споріднених слов’янських мовах зумовлена екстра- та інтралінгвальними чинниками, законами функціювання у системі національної мови, специфічною денотативною співвіднесеністю номінативного й семасіологічного аспектів. Спостерігаємо тенденцію до застосування таких механізмів термінотворення, як: термінологізація та спеціалізація слів загальнонародної мови, лексичні запозичення термінів з інших мов, транстермінологізація, моделювання спеціальних номінацій з греко-латинських елементів, запозичених моделей, термінів-редупликатів, моделеслів, словотворче калькування, скорочення; а також розчленована номінація у вигляді полікомпонентних термінологічних словосполучень.
This article is focused on the mechanisms that are used for perfumery and cosmetics terminology formation in the Russian and Ukrainian languages on the material of dictionaries and texts on perfumery and cosmetics of early 21st century. It is discovered that the specificity of the perfumery and cosmetics terminology in the closely related Slavic languages results from extralinguistic and intralinguistic factors, from native language laws of functioning and its special denotative correlation that manifests itself both in the nominative and the semasiological aspects. Special emphasis is laid on the fact that the subsystem under analysis is influenced by integration processes, international contacts expansion, scientific and technological innovations in the perfumery and cosmetics spheres. Conclusions. The study of creating and developing the perfumery and cosmetics terminology subsystem in synchrony of several time periods made it possible to determine the following common regular mechanisms of the nomenclature in of the Russian and Ukrainian languages: 1) the connection with the common vocabulary (terminologization, specialization, secondary naming); 2) expanding of the word forming means by borrowing and calquing, which results in the international terminology fund formation; 3) formal and semantic connections as important systemic relations in a language that cause the use of affixal, non-affixal and combined means of forming special words from the original terms and their derivatives; 4) continuous enlarging of the perfumery and cosmetics terminology subsystem, developing of various structural forms (term modelling, contractions such as abbreviations, word modelling components) due to the necessity for naming new notions, phenomena, objects that are to be developed, specified and differentiated; 5) the formation of fixed two or three –component, multi-component attributive word combinations with or without a preposition. The correlation of the perfumery and cosmetics terminology in the Slavic and other languages, their internationalization leads to the development of typological tendencies in special subsystems of genetically related languages.
Мета статті полягає в аналізі механізмів, що використовуються у процесі формування терміномасиву парфумерії і косметики в російській та українській мовах на матеріалі сучасних лексикографічних праць і інтернет- джерел. Предмет статті — способи термінологічної номінації в парфумерно-косметичній термінології розглядуваних слов’янських мов. Дослідження виконано за допомогою методів компонентного та дефініційного аналізу в синхронно-описовому плані з залученням елементів діахронії. У результаті встановлено універсальні тенденції до інтеграції, диференціації, інтернаціоналізації та уніфікації мовних засобів у структурному, семантичному і генетичному плані. Висновки. Своєрідність корпусу парфумерно-косметичної термінології у споріднених слов’янських мовах зумовлена екстра- та інтралінгвальними чинниками, законами функціювання у системі національної мови, специфічною денотативною співвіднесеністю номінативного й семасіологічного аспектів. Спостерігаємо тенденцію до застосування таких механізмів термінотворення, як: термінологізація та спеціалізація слів загальнонародної мови, лексичні запозичення термінів з інших мов, транстермінологізація, моделювання спеціальних номінацій з греко-латинських елементів, запозичених моделей, термінів-редупликатів, моделеслів, словотворче калькування, скорочення; а також розчленована номінація у вигляді полікомпонентних термінологічних словосполучень.
This article is focused on the mechanisms that are used for perfumery and cosmetics terminology formation in the Russian and Ukrainian languages on the material of dictionaries and texts on perfumery and cosmetics of early 21st century. It is discovered that the specificity of the perfumery and cosmetics terminology in the closely related Slavic languages results from extralinguistic and intralinguistic factors, from native language laws of functioning and its special denotative correlation that manifests itself both in the nominative and the semasiological aspects. Special emphasis is laid on the fact that the subsystem under analysis is influenced by integration processes, international contacts expansion, scientific and technological innovations in the perfumery and cosmetics spheres. Conclusions. The study of creating and developing the perfumery and cosmetics terminology subsystem in synchrony of several time periods made it possible to determine the following common regular mechanisms of the nomenclature in of the Russian and Ukrainian languages: 1) the connection with the common vocabulary (terminologization, specialization, secondary naming); 2) expanding of the word forming means by borrowing and calquing, which results in the international terminology fund formation; 3) formal and semantic connections as important systemic relations in a language that cause the use of affixal, non-affixal and combined means of forming special words from the original terms and their derivatives; 4) continuous enlarging of the perfumery and cosmetics terminology subsystem, developing of various structural forms (term modelling, contractions such as abbreviations, word modelling components) due to the necessity for naming new notions, phenomena, objects that are to be developed, specified and differentiated; 5) the formation of fixed two or three –component, multi-component attributive word combinations with or without a preposition. The correlation of the perfumery and cosmetics terminology in the Slavic and other languages, their internationalization leads to the development of typological tendencies in special subsystems of genetically related languages.
Опис
Ключові слова
термин, терминология, способы терминологической номинации, парфюмерно-косметическая терминология, термін, термінологія, способи термінологічної номінації, парфумерно-косметична термінологія, term, terminology, means of naming, perfumery and cosmetics terminology
Бібліографічний опис
Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства