State regulation of bankruptcy relations in the national economy
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Introduction The deepening crisis in numerous business
entities of various sizes is due to macroeconomic and domestic
political instability, complicated by the consumer credit crisis,
as well as tax and administrative pressure. Therefore, the acute
problem of bankruptcy of business entities of different sizes
and the need to regulate this issue at the state level.
Unprofitable business entities of various sizes cause negative
consequences for the domestic economy.
Aim and tasks. The purpose of the work is to study
state regulation of relations in the field of bankruptcy in the
economy of Ukraine.
Results. The factors, internal and external, preceding the
bankruptcy of economic entities. Thus, the external
preconditions of bankruptcy are international, economic,
political, demographic and others. Internal prerequisites
include economic, technical, technological, social and others.
The characteristic and gradation criteria of business entities in
accordance with legislative acts of Ukraine are presented. It
was revealed that the proportion of sales of micro-enterprises
is unequal to their share in the total number of enterprises,
indicating their negligible contribution to the development of
the national economy. According to the results of empirical
studies, it was found that during the analyzed period the share
of unprofitable enterprises of different sizes is at least a 25%.
Such a large number entails not only low financial stability,
insolvency and efficiency of business entities themselves, but
also inhibits the process of economic growth of the whole
country. The application of the method of multivariate
discriminant analysis will allow us to draw a conclusion about
the financial condition with assigning it a class in accordance
with the values of the integral indicator and taking into
account the probability of non-fulfillment of obligations, that
is, to identify the presence of an unprofitable enterprise and
the likelihood of bankruptcy.
Conclusions. So, an analysis of the criteria for
graduation of business entities made it possible to establish the
difference between the administrative and accounting
interpretation of the criteria for the attitude of enterprises to
various sizes. The dynamics of structural statistics indicators
of domestic business entities were monitored, suggesting that
individual entrepreneurs make an insignificant contribution to
the development of the national economy. Since a quarter of
business entities still remain unprofitable, it is necessary to
take preventive measures to prevent the loss of solvency by
enterprises, one of which is to identify the existence of an
unprofitable enterprise and the likelihood of bankruptcy.
Вступ. Поглиблення кризових явищ на численних суб’єктах підприємництва різного розміру зумовлено макроекономічною та внутрішньою політичною нестабільністю, ускладненою кризою споживчого кредитування, а також податкового і адміністративного тиску. Тому гостро постає проблема банкрутства суб’єктів підприємництва різного розміру і необхідність на державному рівні регулювання банкрутства, що спричиняє негативні наслідки для вітчизняної економіки. Мета і завдання. Мета роботи полягає у дослідженні банкротства в економіці України. Результати. Встановлено фактори внутрішнього та зовнішнього характеру, що передують банкрутству суб’єктів господарської діяльності. Представлено характеристику та критерії градації суб’єктів господарської діяльності відповідно до законодавчих актів України. Виявлено, що частка реалізованої продукції мікропідприємствами є нерівноцінною їх частці в загальній кількості підприємств, що свідчить про незначний вклад ними у розвиток національної економіки. За результатами емпіричних досліджень встановлено, що протягом аналізованого періоду частка збиткових підприємств різного розміру становить не менше 25%, що спричиняє не тільки низьку фінансову стійкість, неплатоспроможність та ефективність самих суб’єктів господарювання, а й гальмує процес економічного зростання всієї країни. Застосування методу багатофакторного дискримінантного аналізу дозволить зробити висновок про фінансовий стан із присвоєнням йому класу відповідно до значень інтегрального показника та з урахуванням ймовірності невиконання взятих зобов’язань, тобто виявити наявність збитковості підприємства та ймовірність настання банкрутства. Висновки. Отже, аналіз критеріїв градації суб’єктів підприємницької діяльності дозволив встановити різницю між адміністративним та бухгалтерським тлумаченням критеріїв відношення підприємств до різних розмірів. Проведений моніторинг динаміки показників структурної статистики вітчизняних суб’єктів господарювання, дозволив зробити припущення, що фізичні особи-підприємці роблять незначний вклад у розвиток національної економіки. Оскільки чверть суб’єктів підприємництва все ще залишається збитковими необхідним є проведення превентивних заходів з метою недопущення втрати платоспроможності підприємствами та виявлення наявності збитковості та ймовірність настання банкрутства, що робить доцільним використання методу багатофакторного дискримінантного аналізу із визначенням інтегрального показника фінансового стану.
Вступ. Поглиблення кризових явищ на численних суб’єктах підприємництва різного розміру зумовлено макроекономічною та внутрішньою політичною нестабільністю, ускладненою кризою споживчого кредитування, а також податкового і адміністративного тиску. Тому гостро постає проблема банкрутства суб’єктів підприємництва різного розміру і необхідність на державному рівні регулювання банкрутства, що спричиняє негативні наслідки для вітчизняної економіки. Мета і завдання. Мета роботи полягає у дослідженні банкротства в економіці України. Результати. Встановлено фактори внутрішнього та зовнішнього характеру, що передують банкрутству суб’єктів господарської діяльності. Представлено характеристику та критерії градації суб’єктів господарської діяльності відповідно до законодавчих актів України. Виявлено, що частка реалізованої продукції мікропідприємствами є нерівноцінною їх частці в загальній кількості підприємств, що свідчить про незначний вклад ними у розвиток національної економіки. За результатами емпіричних досліджень встановлено, що протягом аналізованого періоду частка збиткових підприємств різного розміру становить не менше 25%, що спричиняє не тільки низьку фінансову стійкість, неплатоспроможність та ефективність самих суб’єктів господарювання, а й гальмує процес економічного зростання всієї країни. Застосування методу багатофакторного дискримінантного аналізу дозволить зробити висновок про фінансовий стан із присвоєнням йому класу відповідно до значень інтегрального показника та з урахуванням ймовірності невиконання взятих зобов’язань, тобто виявити наявність збитковості підприємства та ймовірність настання банкрутства. Висновки. Отже, аналіз критеріїв градації суб’єктів підприємницької діяльності дозволив встановити різницю між адміністративним та бухгалтерським тлумаченням критеріїв відношення підприємств до різних розмірів. Проведений моніторинг динаміки показників структурної статистики вітчизняних суб’єктів господарювання, дозволив зробити припущення, що фізичні особи-підприємці роблять незначний вклад у розвиток національної економіки. Оскільки чверть суб’єктів підприємництва все ще залишається збитковими необхідним є проведення превентивних заходів з метою недопущення втрати платоспроможності підприємствами та виявлення наявності збитковості та ймовірність настання банкрутства, що робить доцільним використання методу багатофакторного дискримінантного аналізу із визначенням інтегрального показника фінансового стану.
Опис
Ключові слова
bankruptcy, microenterprises, small enterprises, medium enterprises, large enterprises, банкротство, мікропідприємства, малі підприємства, середні підприємства, великі підприємства
Бібліографічний опис
Економіка. Екологія. Соціум