Linguistic markers of auto- and heterostereotypes in a literary text
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
The article deals with ethnic anthropological stereotypes. They constitute the most important part of
the worldview in a literary work. The subject of the investigation is linguistic markers of auto- and
heterostereotypes in the discourse of the first part of the novel „Glory and praise” („Sława i chwała”) by an
outstanding Polish writer Yaroslav Ivashkevich. The aim is to find linguistic markers of ethnic stereotypes of the Poles and other ethnic groups in the literary text. Among the ethnic stereotypes we distinguish between
auto- and heterostereotypes. The former are steady and emotionally coloured opinions, judgements, ascribed
to a certain ethnic group by its representatives. The latter are ascribed to some ethnic group by a diferent one.
Forming auto- and heterostereotypes occurs on a general basis: the emphasis is placed on most prominent
national traits, on the contrast between „a native” and „a stranger”. The image of „a stranger” is perceived
through the prism of one's own system of values. The inherent attribute of the ethnic stereotype is evaluation
which firstly exists in linguistic markers at the lexical level. Valuing is also present in the pragmatic lexical
component of ethnonyms (Polak, Ukrainiec, Ros anin, Niemiec, Francuz, Żyd, Austriak), anthroponyms
(Chopin, Sienkiewicz, Blok, Lermontow, Majakowski), toponyms (Polska, Ros a, Warsza a, Odessa, Ki ,
Winnica, Chark , Mosk a, Petersburg, Piotrogrod, Wiedeń, Magdeburg, Paryż). Secondly, at the
morphological level evaluation is performed by personal pronouns (my / wy, nasza / wasza; „Kto nie z nami,
ten przeci nam”), qualitative adjectives (na ybitnie szy, ielki, piękny, przysto ny). Thirdly, at the
syntactic level evaluation is presented by attributive adjectival phrases polski, ukraiński, rosy ski, niemiecki,
austriacki, żydo ski, francuski („T arz miał rzeczy iście bardzo polską”; nasze ukraińskie ziemiańst o;
ymienił rosy skie naz isko; oficer niemieckich; piechota austriacka; parę żydo skich furmanek;
francuskiego zapachu). And forthly, at the stylistic level stereotypes and peculiarities of characters' speech
behaviour are described („galicy skie naleciałości pańskie mo y”; „Ni, ni – odparł Lewko – nam treba
wertatysia...”; „ J zia uderzył piękny akcent francuski”). Conclusion. In the literary discourse under analysis ethnic stereotypes reflect the nation's attitude to
their activity, to the surroundings. They contain various information on the typical traits of the Poles,
Ukrainians, Russians, Germans, Jews, Americans, the French and other nationalities. The perspective of the
further investigation is to analyse stereotypes of different ethnic groups in literary and spoken texts.
Статтю присвячено етнічним антропостереотипам, що утворюють один із найважливіших фрагментів мовної картини світу людини в художньому тексті. Предметом аналізу було відображення авто- і гетеростереотипів у тексті першого тому роману „Слава і хвала” видатного польського письменника Ярослава Івашкевича. Мета дослідження полягала в аналізі мовних маркерів етностереотипів поляків та інших етносів. Серед етностереотипів виділено автостереотипи – стійкі та емоційно забарвлені судження, оцінки про представників своєї етнічної спільноти, і гетеростереотипи – стійкі й емоційно забарвлені судження, оцінки однієї етнічної спільноти по відношенню до іншої. При формуванні авто- і гетеростереотипів найбільшу увагу привернуто до типових властивостей національного характеру, на зіставлення „свого” з „чужим” крізь призму власної системи цінностей. Атрибутом етностереотипу є оцінність, присутня, по-перше, в лексичних мовних маркерах, у прагматичній складовій етнонімів (Polak, Ukrainiec, Rosjanin, Niemiec, Francuz, Żyd, Austriak), антропонімів (Chopin, Sienkiewicz, Blok, Lermontow, Majakowski), топонімів (Polska, Rosja, Warszawa, Odessa, Kij w, Winnica, Chark w, Moskwa, Petersburg, Piotrogrod, Wiedeń, Magdeburg, Paryż). Подруге, оцінку на морфологічному рівні містять особові займенники (my / wy, nasza / wasza; „Kto nie z nami, ten przeciw nam”), якісні прикметники (najwybitniejszy, wielki, piękny, przystojny). По-третє, оцінний компонент виявляється на синтаксичному рівні в атрибутивних сполуках з прикметниками polski, ukraiński, rosyjski, niemiecki, austriacki, żydowski, francuski („Twarz miał rzeczywiście bardzo polską”; nasze ukraińskie ziemiaństwo; wymienił rosyjskie nazwisko; oficer w niemieckich; piechota austriacka; parę żydowskich furmanek; francuskiego zapachu); по-четверте, емоційно-оцінне ставлення втілено на стилістичному рівні в описах стереотипів і особливостей мовної поведінки героїв твору („galicyjskie naleciałości pańskiej mowy”; „Ni, ni – odparł Lewko – nam treba wertatysia...”; „J zia uderzył piękny akcent francuski”). Етностереотипні уявлення надають можливості письменнику висловити ставлення польського народу до себе й інших людей, до своєї діяльності і навколишніх предметів, вони містять інформацію про риси національного характеру поляків, їх світогляд та уявлення про інші народи.
Статтю присвячено етнічним антропостереотипам, що утворюють один із найважливіших фрагментів мовної картини світу людини в художньому тексті. Предметом аналізу було відображення авто- і гетеростереотипів у тексті першого тому роману „Слава і хвала” видатного польського письменника Ярослава Івашкевича. Мета дослідження полягала в аналізі мовних маркерів етностереотипів поляків та інших етносів. Серед етностереотипів виділено автостереотипи – стійкі та емоційно забарвлені судження, оцінки про представників своєї етнічної спільноти, і гетеростереотипи – стійкі й емоційно забарвлені судження, оцінки однієї етнічної спільноти по відношенню до іншої. При формуванні авто- і гетеростереотипів найбільшу увагу привернуто до типових властивостей національного характеру, на зіставлення „свого” з „чужим” крізь призму власної системи цінностей. Атрибутом етностереотипу є оцінність, присутня, по-перше, в лексичних мовних маркерах, у прагматичній складовій етнонімів (Polak, Ukrainiec, Rosjanin, Niemiec, Francuz, Żyd, Austriak), антропонімів (Chopin, Sienkiewicz, Blok, Lermontow, Majakowski), топонімів (Polska, Rosja, Warszawa, Odessa, Kij w, Winnica, Chark w, Moskwa, Petersburg, Piotrogrod, Wiedeń, Magdeburg, Paryż). Подруге, оцінку на морфологічному рівні містять особові займенники (my / wy, nasza / wasza; „Kto nie z nami, ten przeciw nam”), якісні прикметники (najwybitniejszy, wielki, piękny, przystojny). По-третє, оцінний компонент виявляється на синтаксичному рівні в атрибутивних сполуках з прикметниками polski, ukraiński, rosyjski, niemiecki, austriacki, żydowski, francuski („Twarz miał rzeczywiście bardzo polską”; nasze ukraińskie ziemiaństwo; wymienił rosyjskie nazwisko; oficer w niemieckich; piechota austriacka; parę żydowskich furmanek; francuskiego zapachu); по-четверте, емоційно-оцінне ставлення втілено на стилістичному рівні в описах стереотипів і особливостей мовної поведінки героїв твору („galicyjskie naleciałości pańskiej mowy”; „Ni, ni – odparł Lewko – nam treba wertatysia...”; „J zia uderzył piękny akcent francuski”). Етностереотипні уявлення надають можливості письменнику висловити ставлення польського народу до себе й інших людей, до своєї діяльності і навколишніх предметів, вони містять інформацію про риси національного характеру поляків, їх світогляд та уявлення про інші народи.
Опис
Ключові слова
literary discourse, linguistic personology, ethnic stereotype, auto- and heterostereotype, linguistic markers, Yaroslav Ivashkevich, художній дискурс, лінгвоперсонологія, етностереотип, авто- і гетеростереотип, мовні маркери, Ярослав Івашкевич
Бібліографічний опис
Слов’янський збірник