Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/27073
Title: Телесность как ключ к прочтению романа Сильви Жермен «Взгляд Медузы» (“L'enfant Méduse”)
Other Titles: Тілесність як ключ до прочитання роману Сильві Жермен «Погляд Медузи» (“L'enfant Méduse”)
Corporeality as a key to interpretion of Sylvie Germain’s noveL “L'enfant Méduse”
Authors: Мусий, Валентина Борисовна
Мусій, Валентина Борисівна
Musiy, Valentyna B.
Citation: Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald
Issue Date: 2019
Publisher: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Keywords: телесность
образ
мотив
феминизм
сексуальное насилие
жертва
палач
роман
Сильви Жермен
фемінізм
сексуальне насильство
кат
Сильві Жермен
corporeality
image
motive
feminism
sexual violence
victim
torturer
novel
Sylvie Germain
Series/Report no.: Філологія;Т. 24, вип. 2(20).
Abstract: В статье идет речь о романе современной французской писательницы Силиви Жермен «Взгляд Медузы». Устанавливается связь между деталями внешней (физической) телесности – глаза (взгляд), голос (говорение), формы и вид тела, а также имеющими отношение к телесному сюжетными мотивами (сексуальность, метаморфозы) с выраженной в романе авторской концепцией односторонности человека как его пути к деградации и смерти.
У статті йдеться про сучасний роман французької письменниці Сільві Жермен «Погляд Медузи». Встановлюється зв'язок між парадигмою тілесності (образами – очі, голос, мотивами – сексуальне насильство, перевтілення; елементами ритуалу, символікою) та авторською концепцією однобокості як шляху до деструкції та смерті. Авторка статті враховує не тільки саме текст роману, але й так звані пара текстуальні елементи (назва твору, назви глав та частин глав, епіграф). Усі ці елементи безпосередньо пов’язані с тілесною парадигмою (назва діючої сили зору, перелік засобів відтворення тіла на малюнку, перевтілення тіла). Героїня роману, Люсі, переживає декілька стадій у своєму підростанні, а також у розвитку своїх відношень з родичами та мешканцями провінційного містечка. Дитинство – це пора гармонії і любові до усіх. У Люсі є друг, якого вона вважає своїм братом-близнюком, є і інший, зведений (у них одна матір і різні батьки) брат. Але разом з підростанням у життя Люсі приходить і трагедія: вона стає жертвою сексуальних домагань з боку свого зведеного брата. І тут Люсі залишається один на один зі своїм ворогом. Спочатку вона переживає жах, образу, безпорадність. Потім – відразу до усього, що може зробити її тіло привабливим. У кінці кінців вона робить своє власне тіло зброєю від ворога. Вона уважно навчається у природних істот вбивати і захищатися від загрози. А потім – використовує знання про агресивні кольори, пози, звуки у природі для того, щоб паралізувати свого ворога. Вона перемагає. Але перевтілення жертви у ката не пройшло безслідно. Люсі втратила людські здібності дарувати, чекати, відчувати радість і так інше. Тому їй залишалося навчатися усьому знову.
The article deals with novel by modern French author Sylvie Germain “L’Enfant Mèduse”. A careful study of the connection between place and role of corporeal paradigm (images, motives, elements of ritual, symbols, etc.) in the novel and author’s conception of unilateralism as a way to destruction and death. The author of the article takes into account not only text of novel but also symbolic meaning of pretext elements: the title of novel as well the titles of heads and their parts, epigraph etc. all these pretext elements are connected with corporeal paradigm: operation of eyes, methods of drawing of body, metamorphoses. The heroine of the novel, Lucy, passes several stages of growing up, as well as changes in her relationships with family members and residents of a provincial city. Her childhood is a time of harmony. Lucy has a friend whom she calls her twin brother. There is a step-brother, whom she admires. There are mother, a father, and many relatives. But along with her growing up a tragedy comes to Lucy. A girl has been subjected to sexual violence by her brother. And none of her relatives came to her aid. Lucy was forced to stand alone against her enemy. Shame, despair and fear gave way to determination. At first, Lucy revolted against all which could make her body beautiful (hair, clothes, beauty of body shapes). Then she turned her body into a weapon with the help of coping aggressive paints, poses, sounds of animals and insects. The girl changed internally. Her heart became dry, dry and fierce became her eyes With the help of her look, like Medusa in myth, she paralyzes her enemy. Lucy managed to win. However, her transformation from the victim to the torturer did not pass without a trace. Lucy needed to learn again all what is characteristic of people – to endure, forgive, love, rejoice
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/27073
Other Identifiers: УДК 821.133.1–312.1Жермен
Appears in Collections:Вісник Одеського національного університету. Філологія: літературознавство, мовознавство

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
48-61.pdf339.32 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.