Речевой портрет сумасшедшего в художественном тексте
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Данная статья посвящена рассмотрению особенностей вербализации концепта
INSANITY в художественном тексте на материале современных романов американских
и британских писателей. Целью исследования является анализ и классификация лексических средств, формирующих речевой портрет сумасшедшего в исследуемых произведениях. Объектом анализа являются лексемы-вербализаторы концепта INSANITY, а предметом – языковые средства формирования речевого портрета сумасшедшего в художественных текстах. Концепт в данном исследовании понимается нами как дискретное
ментальное образование, являющееся базовой единицей ментального кода человека и
обладающее упорядоченной структурой, представляющее собой результат когнитивной деятельности личности и общества, и несущее комплексную информацию об отражаемом предмете или явлении. Методом сплошной выборки мы выделили текстовые
фрагменты, содержащие портретные описания персонажей, страдающих психическими
расстройствами. Выдвинута гипотеза о том, что концептуальные признаки РАЗРУШЕНИЕ, ДЕФОРМАЦИЯ, АФФЕКТИВНОСТЬ, являющиеся ядерными признаками концепта
INSANITY, вербализуются в исследуемых текстах при создании внешнего образа персонажа. Также было установлено, что оппозиция СВОЙ-ЧУЖОЙ является одним из самых
важных механизмов, участвующих в концептуализации феномена безумия, на что указывает частотная вербализация признака ЧУЖОЙ концепта INSANITY в художественных
текстах. Изучив совокупность лексических средств, участвующих в создании портрета
литературного персонажа с психическими отклонениями, мы выделили набор прототипических характеристик речевого портрета безумца. На материале произведений была
исследована такая разновидность композиционно-речевой формы “диалог”, как речевой
портрет персонажа-безумца. Полученные характеристики были сгруппированы в следующие тематические группы: ономатопеические слова с семой “повышение голосового
диапазона” и слова, маркирующие манеру речевой деятельности. Все подобные контексты предлагают читателю кванты информации, функционирующие как маркеры психического нездоровья персонажа.
Дана стаття присвячена розгляду особливостей вербалізації концепту INSANITY в художньому тексті на матеріалі сучасних романів американських і британських письменників. Метою дослідження є аналіз і класифікація лексичних засобів, які формують образ божевільного в досліджуваних творах. Об’єктом аналізу є лексеми-вербалізатори концепту INSANITY, а предметом - мовні засоби формування мовленнєвого портрету божевільного в художніх текстах. Концепт в даному дослідженні розуміється нами як дискретне ментальне утворення, яке є базовою одиницею ментального коду людини, і що володіє упорядкованою структурою, що становить собою результат когнітивної діяльності особистості і суспільства і несе комплексну інформацію про предмет або явище, що відображується. Методом суцільної вибірки ми виділили текстові фрагменти, що містять портретні описи персонажів, які страждають психічними розладами. Висунуто гіпотезу про те, що концептуальні ознаки РУЙНУВАННЯ, ДЕФОРМАЦІЯ, АФЕКТИВНІСТЬ, що є ядерними ознаками концепту INSANITY, вербалізуються в досліджуваних текстах при створенні зовнішнього образу персонажа. Також було встановлено, що опозиція СВІЙЧУЖИЙ є одним з найважливіших механізмів, який бере участь в концептуалізації феномена божевілля, на що вказує частотна вербалізація ознаки ЧУЖИЙ концепту INSANITY в художніх текстах. Вивчивши сукупність лексичних засобів, що беруть участь у створенні мовленнєвого портрету літературного персонажа з психічними відхиленнями, ми виділили набір прототипічних характеристик зовнішності божевільного. На матеріалі творів було досліджено такий різновид композиційно-мовленнєвої форми «діалог», як мовленнєвий портрет персонажа-безумця. Отримані характеристики було згруповано в наступні тематичні групи: ономатопеїчні слова з семою “підвищення голосового діапазону” та слова, що маркують манеру мовленнєвої діяльності. Всі подібні контексти пропонують читачеві кванти інформації, що функціонують як маркери психічного нездоров’я персонажа.
Дана стаття присвячена розгляду особливостей вербалізації концепту INSANITY в художньому тексті на матеріалі сучасних романів американських і британських письменників. Метою дослідження є аналіз і класифікація лексичних засобів, які формують образ божевільного в досліджуваних творах. Об’єктом аналізу є лексеми-вербалізатори концепту INSANITY, а предметом - мовні засоби формування мовленнєвого портрету божевільного в художніх текстах. Концепт в даному дослідженні розуміється нами як дискретне ментальне утворення, яке є базовою одиницею ментального коду людини, і що володіє упорядкованою структурою, що становить собою результат когнітивної діяльності особистості і суспільства і несе комплексну інформацію про предмет або явище, що відображується. Методом суцільної вибірки ми виділили текстові фрагменти, що містять портретні описи персонажів, які страждають психічними розладами. Висунуто гіпотезу про те, що концептуальні ознаки РУЙНУВАННЯ, ДЕФОРМАЦІЯ, АФЕКТИВНІСТЬ, що є ядерними ознаками концепту INSANITY, вербалізуються в досліджуваних текстах при створенні зовнішнього образу персонажа. Також було встановлено, що опозиція СВІЙЧУЖИЙ є одним з найважливіших механізмів, який бере участь в концептуалізації феномена божевілля, на що вказує частотна вербалізація ознаки ЧУЖИЙ концепту INSANITY в художніх текстах. Вивчивши сукупність лексичних засобів, що беруть участь у створенні мовленнєвого портрету літературного персонажа з психічними відхиленнями, ми виділили набір прототипічних характеристик зовнішності божевільного. На матеріалі творів було досліджено такий різновид композиційно-мовленнєвої форми «діалог», як мовленнєвий портрет персонажа-безумця. Отримані характеристики було згруповано в наступні тематичні групи: ономатопеїчні слова з семою “підвищення голосового діапазону” та слова, що маркують манеру мовленнєвої діяльності. Всі подібні контексти пропонують читачеві кванти інформації, що функціонують як маркери психічного нездоров’я персонажа.
Опис
Ключові слова
концепт, концептуальный признак, концептуализация, вербализация концепта, текстовый концепт, портрет, концептуальний ознака, концептуалізація, вербалізація концепту, текстовий концепт, concept, conceptual feature, conceptualization, concept lexicalisation, text concept, portrait
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology