Види заохочувальних заходів за чинним Кримінальним кодексом України
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Традиційно кримінальне право розвивалося як публічна галузь із визнанням державного примусу як основного методу урегулювання кримінально-правових відносин. Реалізація вказаного методу відбувається за рахунок призначення кримінального покарання як найсуворішого заходу державного примусу. За допомогою призначення відповідного виду кримінального покарання реалізується каральна сутність покарання, яка проявляється у відповідних правообмеженнях, які притаманні певному виду кримінального покарання, наприклад, позбавлення волі та арешт пов’язані із ізоляцією особи від суспільства на певний строк або довічно, якщо було призначено довічне позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину. Слід зазначити, що імперативний метод не є єдиним методом кримінально-правового регулювання. Наприкінці XX – на початку XXI сторіччя, на думку О. Наден, «на законодавчому рівні поступово став впроваджуватися принцип диспозитивності, який притаманний приватним галузям права. Деякі вчені відносять цю тезу до абсолютних». За допомогою методу диспозитивності кримінально-правові відносини між суб’єктами моделюються з урахуванням можливості вільного вибору того чи іншого варіанта поведінки.
Опис
Ключові слова
заохочувальні заходи, кримінально-правові відносини, Кримінальний кодекс, Україна
Бібліографічний опис
Матеріали 74-ї звіт. наук. конф. професорсько-викладацького складу і наук. працівників економіко-правового факультету ОНУ ім. І. І. Мечникова (м. Одеса, 27–29 лист. 2019 р.). – Одеса : Фенікс, 2019.