Газетные тексты как целостность: сверхтекст / гипертекст / макротекст
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В статье предлагается рассмотреть возможности терминологической фиксации
именования совокупности газетных публикаций, появляющихся на страницах ряда последовательных номеров одного периодического издания, формирующихся для описания
референтной ситуации и образующих большой текст. Исследуемое целостно-дискретное текстовое образование характеризуется как повествовательными (изображенное
пространство, время, действующие лица), так и дискурсивными характеристиками
(общность авторской позиции, ожидаемая реакция читательской аудитории, связь с референтной ситуацией, разворачивающейся вокруг главного события или событий). В
данном исследовании мы рассмотрим три варианта именования исследуемого корпуса
текстов: сверхтекст, гипертекст и макротекст. Каждое из рассматриваемых терминопонятий имеет собственную сферу применения и обладает набором определяющих
смысловых признаков. Так, сверхтекст характеризуется такими параметрами как инвариантность (существование текста-инварианта, вариантом которого является каждый из текстов, относящихся к данному множеству текстов), вневременность (временной фактор не имеет значения), доминирование эстетической функции (в противовес
информационной). В свою очередь, гипертекст характеризует фрагментарность (разбиение на фрагменты, тексты-блоки), предполагающая возможность перехода между
текстами, доступность (вхождение в гипертекст предполагает возможность входа с
любого фрагмента), активная читательская деятельность (читатель выбирает место входа), коммуникативное «равноправие» между отдельными текстами, объединенными общей темой и составляющими большой текст. Исходя из нарративных и дискурсивных особенностей исследуемого корпуса текстов (в частности, связь текстового и
внетекстового времени, целостность с точки зрения субъектной организации, развитие сюжета), мы предлагаем для его обозначения использовать термин «макротекст».
У статті пропонується розглянути можливості термінологічної фіксації іменування для сукупності газетних публікацій, що з’являються на сторінках послідовних випусків одного періодичного видання, покликані висвітити той чи інший епізод розвитку референтної ситуації та утворюють великий текст. Досліджуване цілісно-дискретне текстове утворення характеризується наративними (зображені простір, час, дійові особи) та дискурсивними характеристиками (узгодженість фіксованих у окремих текстах авторських позицій, налаштованість на реакцію читацької аудиторії, зв’язок із референтною ситуацією, яка розгортається навколо одної чи кількох головних подій). Досвід роботи з великими текстовими утвореннями, який вже існує в науковій спільноті, пропонує апробовані варіанти. В статті пропонується розглянути три варіанти іменування досліджуваного корпусу текстів: надтекст, гіпертекст та макротекст. Кожне з цих термінопонять має власну сферу застосування та низку визначальних смислових ознак. Отже, надтекст характеризують такі параметри як інваріантність (існування тексту-інваріанту, варіантом якого є кожен з досліджуваної сукупності текстів), позачасовість (часовий фактор не є важливим), домінування естетичної функції (на противагу інформаційній). У свою чергу, гіпертекст визначається фрагментарністю (ділення на фрагменти – тексти- блоки, що передбачає можливість переходу між текстами), досяжність (потрапляння до гіпертексту уможливлюється входом з будь-якого місця), активна читацька діяльність (саме читач обирає місце входу), комунікативне “рівноправ’я” між окремими текстами, які є об’єднаними спільною темою та складають великий текст. Для іменування газетних текстів, які становлять корпус досліджуваних текстів, ми обираємо термін “макротекст”. Виходячи з наративних та дискурсивних особливостей досліджуваного корпусу текстів (зокрема, зв’язок текстового та позатекстового часу, цільність з точки зору суб’єктної організації, розвиток сюжету), ми пропонуємо для його позначення використовувати термін «макротекст».
The article studies the possibilities of terminological nomination of a set of newspaper articles published in a number of consecutive issues of the same newspaper. The articles cover a definite referential situation and form a big text. The textual formation under analysis is characterized both by narrative characteristics (depicted space, time and subjects) and by discourse characteristics (unity of the authors’ position, the readers’ expected reaction, relation to the referential situation which takes place around the main event or events). In this research we will study three possible variants of nominating the corpus of texts under analysis: supertext, hypertext and macrotext. Each of these terms has its own domain of use and a number of definite semantic features. Supertext is characterized by such parameters as invariance (there exists a text-invariant and each of the texts belonging to the set is considered to be its variant), atemporality (the temporal factor isn’t important), dominance of aesthetic function (opposed to the informative function). In its turn, hypertext is characterized by fragmentation (division into fragments, text-units) which provides cross-referencing, accessibility (hypertext can be entered from any fragment), active readership (the reader chooses the entrance point), communication “equality” between separate texts united by the same theme and constituting the big text. In accordance with the narrative and discourse features of the studied set of texts (connection between the narrative time and real time, the integrity based on the subject manifestation, plot development), we suggest using the term « macrotext » to denote the set of newspaper articles under analysis.
У статті пропонується розглянути можливості термінологічної фіксації іменування для сукупності газетних публікацій, що з’являються на сторінках послідовних випусків одного періодичного видання, покликані висвітити той чи інший епізод розвитку референтної ситуації та утворюють великий текст. Досліджуване цілісно-дискретне текстове утворення характеризується наративними (зображені простір, час, дійові особи) та дискурсивними характеристиками (узгодженість фіксованих у окремих текстах авторських позицій, налаштованість на реакцію читацької аудиторії, зв’язок із референтною ситуацією, яка розгортається навколо одної чи кількох головних подій). Досвід роботи з великими текстовими утвореннями, який вже існує в науковій спільноті, пропонує апробовані варіанти. В статті пропонується розглянути три варіанти іменування досліджуваного корпусу текстів: надтекст, гіпертекст та макротекст. Кожне з цих термінопонять має власну сферу застосування та низку визначальних смислових ознак. Отже, надтекст характеризують такі параметри як інваріантність (існування тексту-інваріанту, варіантом якого є кожен з досліджуваної сукупності текстів), позачасовість (часовий фактор не є важливим), домінування естетичної функції (на противагу інформаційній). У свою чергу, гіпертекст визначається фрагментарністю (ділення на фрагменти – тексти- блоки, що передбачає можливість переходу між текстами), досяжність (потрапляння до гіпертексту уможливлюється входом з будь-якого місця), активна читацька діяльність (саме читач обирає місце входу), комунікативне “рівноправ’я” між окремими текстами, які є об’єднаними спільною темою та складають великий текст. Для іменування газетних текстів, які становлять корпус досліджуваних текстів, ми обираємо термін “макротекст”. Виходячи з наративних та дискурсивних особливостей досліджуваного корпусу текстів (зокрема, зв’язок текстового та позатекстового часу, цільність з точки зору суб’єктної організації, розвиток сюжету), ми пропонуємо для його позначення використовувати термін «макротекст».
The article studies the possibilities of terminological nomination of a set of newspaper articles published in a number of consecutive issues of the same newspaper. The articles cover a definite referential situation and form a big text. The textual formation under analysis is characterized both by narrative characteristics (depicted space, time and subjects) and by discourse characteristics (unity of the authors’ position, the readers’ expected reaction, relation to the referential situation which takes place around the main event or events). In this research we will study three possible variants of nominating the corpus of texts under analysis: supertext, hypertext and macrotext. Each of these terms has its own domain of use and a number of definite semantic features. Supertext is characterized by such parameters as invariance (there exists a text-invariant and each of the texts belonging to the set is considered to be its variant), atemporality (the temporal factor isn’t important), dominance of aesthetic function (opposed to the informative function). In its turn, hypertext is characterized by fragmentation (division into fragments, text-units) which provides cross-referencing, accessibility (hypertext can be entered from any fragment), active readership (the reader chooses the entrance point), communication “equality” between separate texts united by the same theme and constituting the big text. In accordance with the narrative and discourse features of the studied set of texts (connection between the narrative time and real time, the integrity based on the subject manifestation, plot development), we suggest using the term « macrotext » to denote the set of newspaper articles under analysis.
Опис
Ключові слова
газетная статья, сверхтекст, гипертекст, макротекст, текстовые параметры, газетна стаття, надтекст, гіпертекст, текстові параметри, newspaper article, supertext, hypertext, macrotext, textual parameters
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology