Номінація “своїх” та “чужих” як засіб відчуження в обряді (на матеріалі весільних пісень)
Вантажиться...
Дата
2003
Автори
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Анотація
Антропологізуючи оточуючий простір за допомогою мови, архаїчна людина розподіляє світ на дві частини - своє і чуже. Своє - це те, що належить людині, засвоєне нею, чуже - вороже і невідоме. Ця дихотомія реалізується в обряді, зокрема у весіллі, де виступає її соціальний варіант.
Весільний обряд - це точка, в якій стикаються два роди (свій з чужим) і в якій розмежовуючий їх рубіж стає на деякий час дисперсним, дозволяючи взаємопроникнення чужорідних елементів.
Опис
Ключові слова
Весільний обряд, своє і чуже, дихотомія
Бібліографічний опис
Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana