Русские переводы сонета 105 В. Шекспира: семантический анализ и новая интерпретация
Вантажиться...
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Мировая ценность художественного наследия Шекспира и рост количества русских переводов сонетов
требуют углублённого изучения их смыслов и символов и семантического анализа с выходом на новую интерпрета-
цию. Понимание как способ функционирования текста в сознании читателя требует изучения значений и смыслов
методами психолингвистики и герменевтики. На интерпретацию сонетов, в том числе на их русские переводы, влияют
три различных версии. В соответствии с первой, сонеты Шекспира не автобиографичны, не отражают его внутренней
жизни; он не был искренен, так как писал по заказу, учитывал личную выгоду, использовал куртуазные традиции
и поэтические штампы. В соответствии со второй, сонеты автобиографичны и отражают переживания автора при невыясненных обстоятельствах. По третьей версии, загадку сонетов объясняют предположением о любви поэта к мужчине
и необходимостью скрывать это. Цель статьи — выявить не рассмотренные ранее смыслы сонета 105 В. Шекспира.
Объект исследования — сонет 105 Шекспира в оригинале и некоторые русские переводы. Методы изучения материа-
ла — семантико-смысловой анализ, сопоставительный анализ, историко-культурная интерпретация. Предпринятый се-
мантико-смысловой анализ сонета включает в себя психологический и исторический аспекты и интертекстуальные вза-
имосвязи с ключевыми строками других сонетов, в которых утверждаются ценности автора. В результате исследования
мы пришли к заключению, что сонет 105 Шекспира представляет собой символическое и индивидуально-поэтическое
осмысление христианской идеи и символа Святой Троицы, вдохновляющей поэта на творчество. Выводы. Сонет 105
трактуют как адресованный другу, но на самом деле герой — божество. Религиозная идея в сонете 105 не деклариру-ется прямо, поскольку в период его создания имелись острые межконфессиональные противоречия в Великобритании.
The world value of the artistic heritage of Shakespeare and the growth in the number of Russian translations of his sonnets require an in-depth study of their meanings and symbols and semantic-and-sense analysis with a new interpretation. Understanding as a way of functioning of a literary text in readers’ mind requires the study of meanings and ideas using methods of psycholinguistics and hermeneutics. Objective. To clear the main idea of the W. Shakespeare’s sonnet 105. Material: Sonnet 105 by Shakespeare in the original and some Russian translations. Methods: semantic- and-sense analysis, comparative analysis, historical and cultural interpretation. The interpretation of the sonnets, including their Russian translations, is influenced by three versions: 1. Shakespeare wrote on the order or wanting to gain the benefits of patronage, used courteous poetic traditions and clichés and was not sincere. Sonnets are not autobiographical and do not reflect the author’s inner life. 2. Sonnets are autobiographical; reflect the author’s experiences under unclear circumstances. 3. Shakespeare loved a man, and this circumstance required to hide unconventional relations. The third version has become popular. The semantic-and-sense analysis of the sonnet 105 includes psychological and historical aspects and intertextual relations with the key lines of other sonnets, in which the author’s values are affirmed. If these statements are consistent, the so nnet te lls not about a human being. Results. Shakespeare’s sonnet 105 is a symbolic and individual poetic interpretation of the Christian idea of the Holy Trinity, which inspired the poet’s imagination. Conclusions. The sonnet 105 is treated as referring to a friend, but in fact the «hero» is a godhead. In the sonnet 105 the religious idea is not declared directly, which may be explained by the confessional contradictions in that period.
Світова цінність художньої спадщини Шекспіра і зростання кількості російських перекладів сонетів вимагають поглибленого вивчення їхніх смислів і символів і семантичного аналізу з виходом на нову інтерпретацію. Розуміння як спосіб функціонування тексту в свідомості читача вимагає вивчення значень і смислів методами психо- лінгвістики і герменевтики. На інтерпретацію сонетів, у тому числі на їх російські переклади, впливають три різних версії. Відповідно до першої, сонети Шекспіра автобіографічні, не відображають його внутрішнього життя; він не був щирий, оскільки писав на замовлення, враховував особисту вигоду, використовував куртуазні традиції та поетичні штампи. Відповідно до другої, сонети автобіографічні і відображають переживання автора за нез’ясованих обставин. За третьою версією, загадку сонетів пояснюють припущенням про любов поета до чоловіка і необхідністю приховувати це. Мета статті — виявити не розглянуті раніше смисли сонета 105 В. Шекспіра. Об’єкт дослідження — сонет 105 Шекспіра в оригіналі та деякі російські переклади. Методи вивчення матеріалу — семантико-смисловий аналіз, по- рівняльний аналіз, історико-культурна інтерпретація. Зроблений семантико-смисловий аналіз сонета включає в себе психологічний та історичний аспекти, а також інтертекстуальні взаємозв’язки з ключовими рядками інших сонетів, де затверджуються цінності автора. У результаті дослідження сонета 105 Шекспіра ми прийшли до розуміння, що цей сонет являє собою символічне й індивідуально-поетичне осмислення християнської ідеї та символу Святої Трійці, яка надихала поета на творчість. Висновки. Сонет 105 трактують як адресований другу, але справжній герой — боже- ство. Релігійна ідея в сонеті 105 не декларується прямо, оскільки в період його створення були гострі міжконфесійні протиріччя у Великобританії.
The world value of the artistic heritage of Shakespeare and the growth in the number of Russian translations of his sonnets require an in-depth study of their meanings and symbols and semantic-and-sense analysis with a new interpretation. Understanding as a way of functioning of a literary text in readers’ mind requires the study of meanings and ideas using methods of psycholinguistics and hermeneutics. Objective. To clear the main idea of the W. Shakespeare’s sonnet 105. Material: Sonnet 105 by Shakespeare in the original and some Russian translations. Methods: semantic- and-sense analysis, comparative analysis, historical and cultural interpretation. The interpretation of the sonnets, including their Russian translations, is influenced by three versions: 1. Shakespeare wrote on the order or wanting to gain the benefits of patronage, used courteous poetic traditions and clichés and was not sincere. Sonnets are not autobiographical and do not reflect the author’s inner life. 2. Sonnets are autobiographical; reflect the author’s experiences under unclear circumstances. 3. Shakespeare loved a man, and this circumstance required to hide unconventional relations. The third version has become popular. The semantic-and-sense analysis of the sonnet 105 includes psychological and historical aspects and intertextual relations with the key lines of other sonnets, in which the author’s values are affirmed. If these statements are consistent, the so nnet te lls not about a human being. Results. Shakespeare’s sonnet 105 is a symbolic and individual poetic interpretation of the Christian idea of the Holy Trinity, which inspired the poet’s imagination. Conclusions. The sonnet 105 is treated as referring to a friend, but in fact the «hero» is a godhead. In the sonnet 105 the religious idea is not declared directly, which may be explained by the confessional contradictions in that period.
Світова цінність художньої спадщини Шекспіра і зростання кількості російських перекладів сонетів вимагають поглибленого вивчення їхніх смислів і символів і семантичного аналізу з виходом на нову інтерпретацію. Розуміння як спосіб функціонування тексту в свідомості читача вимагає вивчення значень і смислів методами психо- лінгвістики і герменевтики. На інтерпретацію сонетів, у тому числі на їх російські переклади, впливають три різних версії. Відповідно до першої, сонети Шекспіра автобіографічні, не відображають його внутрішнього життя; він не був щирий, оскільки писав на замовлення, враховував особисту вигоду, використовував куртуазні традиції та поетичні штампи. Відповідно до другої, сонети автобіографічні і відображають переживання автора за нез’ясованих обставин. За третьою версією, загадку сонетів пояснюють припущенням про любов поета до чоловіка і необхідністю приховувати це. Мета статті — виявити не розглянуті раніше смисли сонета 105 В. Шекспіра. Об’єкт дослідження — сонет 105 Шекспіра в оригіналі та деякі російські переклади. Методи вивчення матеріалу — семантико-смисловий аналіз, по- рівняльний аналіз, історико-культурна інтерпретація. Зроблений семантико-смисловий аналіз сонета включає в себе психологічний та історичний аспекти, а також інтертекстуальні взаємозв’язки з ключовими рядками інших сонетів, де затверджуються цінності автора. У результаті дослідження сонета 105 Шекспіра ми прийшли до розуміння, що цей сонет являє собою символічне й індивідуально-поетичне осмислення християнської ідеї та символу Святої Трійці, яка надихала поета на творчість. Висновки. Сонет 105 трактують як адресований другу, але справжній герой — боже- ство. Релігійна ідея в сонеті 105 не декларується прямо, оскільки в період його створення були гострі міжконфесійні протиріччя у Великобританії.
Опис
Ключові слова
Шекспир, сонеты, сонет 105, художественный перевод, понимание, интерпретация, семантика, смыслы, символы, христианство, Святая Троица, Шекспір, сонети, сонет 105, художній переклад, розуміння, інтерпретація, семантика, смисли, символи, християнство, Свята Трійця, Shakespeare, sonnets, sonnet 105, translation, understanding, interpretation, semantics, meanings, symbols, Christianity, Holy Trinity
Бібліографічний опис
Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства