Переглянути
Нові надходження
Документ Кислотно-основна взаємодія та сульфоокиснення при хе-мосорбції оксиду сульфуру (IV) водними розчинами алкіламінів(2020) Хома, Руслан Євгенійович; Хома, Руслан Евгеньевич; Khoma, Ruslan Ye.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук за спе-ціальністю 02.00.01 – неорганічна хімія. – Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, Київ, 2019. Дисертацію присвячено вивченню фізико-хімічних процесів при взаємодії оксиду сульфуру (IV) з алкіламінами та їх похідними у водних розчинах залежно від будови органічної основи, температури і присутності кисню. Вперше синтезовано 20 амонієвих солей сульфурвмісних оксианіонів і три вандерваальсових клатрати. Проведено рентгеноструктурний аналіз та встановлено структуру 23 сполук. Вперше виявлено кореляцію між фізико-хімічними властивостями амінів (AM) і складом виділених продуктів взаємодії в 35 системах SO2 – AM – H2O – O2. Розроблено новий метод синтезу сульфамінової кислоти. Вперше отримано несуперечливу і об’єктивну інформацію про склад сполук, що утворюються у 23 системах SO2 – AM – H2O. Зазначена взаємодія су-проводжується утворенням у розчинах сульфітів, гідросульфітів, піросульфітів та сульфіто-гідросульфітів відповідних амонієвих катіонів. Запропоновано та запатентовано нові методи синтезу амінометансульфонової кислоти (AMSA) та її N-алкілованих похідних. За оригінальним методом синтезовано 5 нових N-алкілованих похідних AMSA, які володіють противірусними і протистафілококовими властивостями і можуть використовуватись як компоненти буферних розчинів. Розроблені та запатентовані імпортозаміщуючі імпрегновані волокнисті хемосорбенти респіраторного призначення впроваджено на практиці.Документ Модифіковані сполуками Pd(II) та Cu(II) бентоніти в реакціях окиснення монооксиду карбону, діоксиду сульфуру та розкладання озону [автореферат](Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Dzhyga, Ganna M.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 – неорганічна хімія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського Національної академії наук України, Одеса, 2018. У дисертаційній роботі розв’язані актуальні теоретичні та практичні задачі: зіставлені властивості вітчизняних бентонітів Горбського (П-Бент(Г)), Кіровоградського (П-Бент(К)) та Дашуковського (П-Бент(Д)) родовищ і на прикладі останнього розроблені фізичні та хімічні методи ціленаправленого регулювання фізико-хімічних та структурних характеристик П-Бент(Д), серед яких термічний (300-Бент(Д)), гідротермальний (Н2О-Бент(Д)), кислотно-термальний за умови варіювання часу контакту (τ) зразків бентоніту з 1М HNO3 (1Н-Бент(Д)-τ) та концентрації HNO3 від 0,25 до 6 моль/л при τ = 1 год. ( ̅Н-Бент(Д)-1), а також інтеркаляція полігідроксокатіону алюмінію Al13 (Al-PILC). Найбільш дієвими способами є кислотно-термальний та інтеркаляція полігідроксокатіону Al13. Незалежно від способу та розроблених умов модифікування зразків кристалічна структура фази монтморилоніту не зазнає змін, але відбувається стискування алюмосилікатних шарів як для носіїв, так і для композицій Pd(II)-Cu(II)/S ( S – різні форми бентоніту). У разі інтеркаляції катіону Al13 в пілар-глині та композиції Pd(II)-Cu(II)/Al-PILC встановлено міжшарове розширення. Встановлені закономірності зміни структурних параметрів (аm, C) і Sпит; термохімічних властивостей, термодинамічної активності адсорбованої води (аН2О) та рН суспензії для природних та модифікованих різними способами бентонітів. Регулювання складу поверхневих купрум-паладієвих комплексів відбувається за рахунок зміни співвідношення термодинамічних параметрів lgaН2О/aН3О+·aBr-, які визначаються природою носія. Встановлено, що активність каталітичних композицій К2PdCl4-Cu(NO3)2-KBr/ S в реакції окиснення монооксиду карбону залежить від походження та способу модифікування бентоніту. Отримані наступні ряди активності закріплених на носіях ( S ) куп- рум-паладієвих комплексів відносно П-Бент(Д): П-Бент(Д) ˂˂ П-Бент(К) ˂ П-Бент(Г); П-Бент(Д) ≈ 300-Бент(Д) << Н2О-Бент(Д); П-Бент(Д) ˂˂ 1Н-Бент(Д)-0,5 >1Н-Бент(Д)-1 > 1Н-Бент(Д)-3 ≈ 1Н-Бент(Д)-4 ≈ 1Н-Бент(Д)-6; П-Бент(Д) <<0,25Н-Бент(Д)-1 < 0,5Н-Бент(Д)-1 < 1Н-Бент(Д)-1 < 3Н-Бент(Д)-1 < 6Н-Бент(Д)-1. Доведено, що тільки композиція Pd(II)-Cu(II)/6Н-Бент(Д)-1 при заданих співвідношеннях компонентів забезпечує високу ступінь перетворення СО (96 %), за якою к ССО ˂ ГПКСО (20 мг/м3). Розроблена фізико-хімічна модель вибору природних та модифікованих бентонітів в якості носіїв комплексних сполук Pd(II) і Cu(II), що виявляють каталітичні властивості в реакціях низькотемпературного (температура навколишнього середовища) окиснення СО, SO2 і розкладання О3. Запропоновано спосіб виготовлення каталізатора низькотемпературного окиснення монооксиду карбону КНО-СО/6Н-Бент-1 для використання в патроних респіраторах типу «Платан» (ТУ У 28.2-01530125-038:2015). На каталізатор розкладання озону КН-О3/П-Бент розроблено проект Технічних умов. Впроваджено в учбовий процес методичні вказівки «ІЧ-спектральні дослідження природних сорбентів та металокомплексних каталізаторів на їх основі» для студентів вищих навчальних закладівДокумент Вплив адсорбції біомолекул на оптичні властивості наноструктурованих плівок ТІО2(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Терещенко, Алла Володимирівна; Tereshchenko, Alla V.; Терещенко, Алла ВладимировнаДисертація присвячена вивченню впливу адсорбції біологічних молекул на поверхні наноструктурованих плівок діоксиду титану (ТіО2), а також встановленню основних аспектів механізму взаємодії біомолекул та ТіО2. Розроблена методика формування біочутливого шару на поверхні наноструктурованих плівок TiO2 шляхом прямої (нековалентної) іммобілізації білків – антигенів вірусу лейкозу великої рогатої худоби gp51. Визначені закономірності змін у спектрах фотолюмінесценції, що виникають в результаті взаємодії між біологічними молекулами і наночастинками TiO2. Встановлено, що іммобілізація антигенів вірусу лейкозу gp51 на поверхні наноструктурованих плівок TiO2 супроводжується посиленням фотолюмінесценції TiO2 у видимому та УФ-діапазонах, а також зсувом спектру фотолюмінесценції в УФ-область. Подальша взаємодія іммобілізованих на TiO2 антигенів лейкозу з антитілами проти вірусу лейкозу (anti-gp51) призводить до зворотніх змін у спектрах фотолюмінесценції TiO2. Експериментально доведено, що адсорбційна чутливість оптичного імуносенсора на основі TiO2/gp51 до anti-gp51 знаходиться в межах від 2 до 8 мкг/мл. Аналіз поведінки сигналу імуносенсора за допомогою обчислення похідної, дозволив розрахувати точний поріг адсорбційної чутливості імуносенсора на основі TiO2/gp51, що відповідає концентрації антитіл Сanti-gp51 = 1,98 мкг/мл. Вперше визначений діапазон температури для застосування імуносенсора на основі TiO2/gp51, який становить від 25°С до 35 °С. Тим самим доведено, що аналітичний сигнал реєструвався саме від утвореної структури імуносенсора TiO2/gp51 і адсорбовані білки безпосередньо беруть участь в генерації цього сигналу. Вперше встановлений механізм взаємодії наночастинок TiO2 та біологічних молекул, головні аспекти якого полягають у тому, що основною причиною змін (зсувів) максимумів у спектрах фотолюмінесценції в результаті адсорбції антигенів gp51 на поверхні TiO2 є електростатична взаємодія між поверхневим негативним зарядом TiO2 і позитивними частковими зарядами білків gp51. Вперше доведено, що ефекти зміщення максимуму фотолюмінесценції TiO2 і наявність адсорбційної чутливості до anti-gp51 визначаються бар'єрним ефектом, тобто змінами величини поверхневого потенційного бар'єру TiO2 в результаті адсорбції gp51 та його подальшим відновленням після взаємодії TiO2/gp51 з anti-gp51. Показано також, що структуру TiO2/gp51 можна представити як модель типу плоского конденсатора, біологічний прототип якого формується в результаті іммобілізації білка gp51. Розроблений прототип оптичного біосенсора на основі наноструктурованих плівок TiO2, модифікованих порфірином, для визначення валінової амінокислоти, що проявляє адсорбційну чутливість до валіну в діапазоні концентрацій від 0,04 до 0,16 мг/мл. Встановлений механізм взаємозв'язку між оптичними і адсорбційними характеристиками наноструктурованих плівок TiO2. Визначені закономірності взаємодії наночастинок TiO2 з біологічними об'єктами та їх вплив на оптичні властивості наночастинок TiO2. Обгрунтована доцільність практичного застосування результатів для створення нових оптичних біосенсорів, імуносенсорів.