Етика у сфері соціальних комунікацій. Професійні стандарти у журналістиці, рекламі та PR

Abstract

Етику часто сприймають як збірник правил, встановлених для надлюдей, які не мають емоцій, пристрастей та бажань: мовляв, повністю і в усьому дотриматися цих правил все одно неможливо, тож для чого тоді й починати. При цьому щоденні рішення, які ухвалюються з огляду на власний етичний кодекс, не беруться до уваги. Мораль та етика - те, чим керується кожен з нас, адже насправді у кожного своя мораль і свої уявлення про етику. А будь- які розмови про мораль та етику, міркування філософів, положення кодексів, параграфи підручників просто дозволяють нам усвідомити свої вчинки, зрозуміти, хто ж насправді у тій чи іншій ситуації ухвалює рішення: ми самі чи хтось інший. Будь-яка наука, якщо займатися нею серйозно, насправді є ключем до себе самого. І етика - не виняток. Хай це твердження і виглядає ненауковим, але все ж таки переважна більшість наших «поганих», «аморальних» вчинків виникає через незнання. «Аби знав, де впадеш», — говорять зазвичай при цьому. Так от, будь-яка професійна етика якраз і здатна хоча б приблизно вказати координати того місця, де треба «соломки підстелити». Усі настанови та рекомендації професійної етики - це насправді не правила, яких будь-що треба дотримуватися. Це історія досвіду у професії, історія падінь і спотикань, яких ми сьогодні можемо уникнути. Стандарти точності, повноти, балансу думок та інші - те, що може вберегти від судового позову, те, що допоможе здобути авторитет серед колег і популярність серед читачів.