"Ландшафт души" в культурно-историческом пространстве( "метапедагогический"дискурс)

Abstract

В статье рассматривается культурно-историческая динамика в контексте долговременных ментально-языковых трансформаций. Ментальность и язык интепретируются как одни из системообразующих факторов социокультурной эволюции, а их развитие интерпретируется как хронотопические трансформации ментального космоса человека, в котором концепт «душа» является одним из важнейших психоэтических параметров. Проводится мысль, что нынешний формат понимания человека не соответствует его изменившемуся ментальному космосу и препятствует обновлению педагогического процесса.

В статті розглядається культурно-історична динаміка в контексті довготривалих ментально-мовних трансформацій. Ментальність та мова інтепретуються як одни із системоутворюючих факторів соціокультурної еволюції, а їхній розвиток інтерпретується як хронотопічні трансформації ментального космосу людини, в якому концепт «душа» є одним з найважливіших психоетичних параметрів. Проводиться думка, що сучасний формат розуміння людини не відповідає його ментальному космосу, що змінився, і перешкоджає оновленню педагогічного процесу.

The article examines cultural and historical dynamics in the context of a long duration mentally and linguistic transformations. Mentality and language are interpreted as one of system making factors of social and cultural evolution, and their development is interpreted as chronotopical transformations of mental space of human, in which concept of «soul» is one of the major psychoethnic parameters. An idea is advanced that the present format of understanding of man falls short of his changed mental space and hinders the update of pedagogical process.