Парфумерно-косметична термінологія української мови та її походження
Вантажиться...
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Статтю присвячено термінології української мови, що відбиває сучасний стан і поняттєвий апарат галузей парфумерії і косметики. Розвиток парфумерно-косметичної термінології знаходиться в тісній кореляції з референтною сферою, в підсистемі взаємозалежних і взаємопов’язаних між собою мовних елементів. Походження, специфіка і розвиток парфумерно-косметичної термінології в українській мові викликають зацікавлення вчених і зумовлюють актуальність обраної теми. Метою дослідження є аналіз ґенези парфумерно-косметичної термінології сучасної української мови.
Зібраний матеріал свідчить, що у складі термінології парфумерії та косметики питомі за походженням терміни становлять лише 5, 6 % від зібраних лексем (без урахування похідних слів). З індоєвропейського лексичного фонду успадковано слова вода, сіль, з праслов’янської мови – духи, мило, віск. Унаслідок контактів між східнослов’янськими мовами та власного розвитку української мови виникли такі номінації, як піна, свічка, пробник, освітлювач,білила та ін. Запозичення домінують у корпусі термінології косметичних і парфумерних засобів української мови (вони становлять 45, 6 % від загального числа досліджених нами термінів), що можна пояснити загальнотермінологічною тенденцією до інтернаціоналізації фахової лексики та міжнародним характером парфумерно-косметичної індустрії. Прямі або опосередковані етимологічні запозичення з грецької (аромат, крем), латинської (гель, концентрат), французької (помада, одеколон), англійської мов (спрей, коректор, тонік) зазнають на ґрунті приймаючої української мови фонетичної, лексико-семантичної, граматичної адаптації.
Статья посвящена парфюмерно-косметической подсистеме украинского языка как части научно-технической терминосистемы, которая отображает современное состояние и понятийный аппарат сфер парфюмерии и косметики. Развитие рассамариваемой терминологии находится в тесной корелляции с референтной сферой, поэтому данный терминофонд требует особого внимания со стороны лингвистов. Целью проведенного исследования явилось установлени происхождения парфюмерно-косметической терминологии современного украинского языка. Собранный материал подтвердил, что в составе терминологии парфюмерии и косметики функционируют номинации праславянского происхождения. Исконная лексика, составляющая 5,6 % терминов от собранного нами количества слов (без подсчета словообразовательных дериватов), унаследована из индоевропейского лексического фонда (вода, сіль), праславянского языка (духи, мило, віск), а также вследствие контактов между восточнославянскими языками и собственного развития украинского языка (піна, свічка, пробник, освітлювач,білила). Заимствования доминируют в корпусе терминологии косметических и парфюмерных средств украинского языка (45,6 % от общего числа исследованных нами терминов), что объясняем общетерминологической тенденцией и международным характером парфюмерно-косметической индустрии. Этимологические заимствования, прямые и опосредованные, из греческого (аромат, крем), латинского (гель, концентрат), французского (помада, одеколон), английского языков (спрей, коректор, тонік) адаптируются к фонетической, лексико-семантической и грамматической подсистемам языка. Перспективы дальнейших исследований заключаются в сравнительном изучении лексико-семантической, структурной и функциональной специфики парфюмерно-косметической терминологии украинского языка на фоне других славянских языков.
The article is devoted to the perfumery-cosmetic subsystem of the Ukrainian language as a part of the scientific and technical terminology, which reflects the current state and conceptual apparatus of both spheres: perfumery and cosmetics. The development of the studied term info requires special attention on behalf of linguists The concepts of perfumery, cosmetics, and cosmetology are verbalized in special terminology as a system of interdependent and interdependent elements, which is used in the process of special and mass communication. The purpose of the study is to establish the origin of the perfume and cosmetic terminology of the modern Ukrainian language. The collected material confirmed that in the terminology of perfumery and cosmetics nominations of praslaviс origin function. The original vocabulary, which amounts to 5.6% of the terms from the number of words we collected (without counting the derivational derivates), is inherited from the Indo-European lexical fund (water, salt), the Proto-Slavic language (perfume, soap, wax), and also as a result of contacts between East Slavic languages and own development of the Ukrainian language (foam, a candle, a sample, concealer, whitener). Borrowings dominate in the body frame of the terminology of cosmetic and perfumery means of the Ukrainian language (45.6% of the total number of terms studied by us), which is explained by the general trend tendency and the international character of the perfume and cosmetics industry. Etymological borrowed words are direct and mediated from Greek (aroma, cream), Latin (gel, concentrate), French (lipstick, cologne), English (spray, corrector, toniс) adapt to the phonetic, lexical and grammatical subsystems of the language. The prospect of further research is a comparative study of the lexico-semantic, structural and functional specifics of the perfumery-cosmetic terminology of the Ukrainian and other Slavic languages.
Статья посвящена парфюмерно-косметической подсистеме украинского языка как части научно-технической терминосистемы, которая отображает современное состояние и понятийный аппарат сфер парфюмерии и косметики. Развитие рассамариваемой терминологии находится в тесной корелляции с референтной сферой, поэтому данный терминофонд требует особого внимания со стороны лингвистов. Целью проведенного исследования явилось установлени происхождения парфюмерно-косметической терминологии современного украинского языка. Собранный материал подтвердил, что в составе терминологии парфюмерии и косметики функционируют номинации праславянского происхождения. Исконная лексика, составляющая 5,6 % терминов от собранного нами количества слов (без подсчета словообразовательных дериватов), унаследована из индоевропейского лексического фонда (вода, сіль), праславянского языка (духи, мило, віск), а также вследствие контактов между восточнославянскими языками и собственного развития украинского языка (піна, свічка, пробник, освітлювач,білила). Заимствования доминируют в корпусе терминологии косметических и парфюмерных средств украинского языка (45,6 % от общего числа исследованных нами терминов), что объясняем общетерминологической тенденцией и международным характером парфюмерно-косметической индустрии. Этимологические заимствования, прямые и опосредованные, из греческого (аромат, крем), латинского (гель, концентрат), французского (помада, одеколон), английского языков (спрей, коректор, тонік) адаптируются к фонетической, лексико-семантической и грамматической подсистемам языка. Перспективы дальнейших исследований заключаются в сравнительном изучении лексико-семантической, структурной и функциональной специфики парфюмерно-косметической терминологии украинского языка на фоне других славянских языков.
The article is devoted to the perfumery-cosmetic subsystem of the Ukrainian language as a part of the scientific and technical terminology, which reflects the current state and conceptual apparatus of both spheres: perfumery and cosmetics. The development of the studied term info requires special attention on behalf of linguists The concepts of perfumery, cosmetics, and cosmetology are verbalized in special terminology as a system of interdependent and interdependent elements, which is used in the process of special and mass communication. The purpose of the study is to establish the origin of the perfume and cosmetic terminology of the modern Ukrainian language. The collected material confirmed that in the terminology of perfumery and cosmetics nominations of praslaviс origin function. The original vocabulary, which amounts to 5.6% of the terms from the number of words we collected (without counting the derivational derivates), is inherited from the Indo-European lexical fund (water, salt), the Proto-Slavic language (perfume, soap, wax), and also as a result of contacts between East Slavic languages and own development of the Ukrainian language (foam, a candle, a sample, concealer, whitener). Borrowings dominate in the body frame of the terminology of cosmetic and perfumery means of the Ukrainian language (45.6% of the total number of terms studied by us), which is explained by the general trend tendency and the international character of the perfume and cosmetics industry. Etymological borrowed words are direct and mediated from Greek (aroma, cream), Latin (gel, concentrate), French (lipstick, cologne), English (spray, corrector, toniс) adapt to the phonetic, lexical and grammatical subsystems of the language. The prospect of further research is a comparative study of the lexico-semantic, structural and functional specifics of the perfumery-cosmetic terminology of the Ukrainian and other Slavic languages.
Опис
Ключові слова
термін, парфумерно-косметична термінологія, етимологія, питома лексика, запозичення термин, парфюмерно-косметическая терминология, этимология, исконная лексика, заимствования, term, perfumery-cosmetic terminology, etymology, primordial vocabulary, borrowed words
Бібліографічний опис
Слов’янський збірник