Sea trade port: business-model structure and source of innovation
Вантажиться...
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
The article deals with the structure of the business-model, the complementary assets are described on the case of the sea trade port as a foundation of the business-model creation. The complementary assets use are studied in the context of operational strategies to obtain economic rents in the case of sale; the formation of a joint venture, public-private partnerships; signing the concession lease or licensing rights of access to complementary assets.
В статье рассматривается структура бизнес-модели, дополняющие активы описываются в случае морского торгового порта в качестве основы создания бизнес-модели. Изучение взаимодополняющих активов изучается в контексте операционных стратегий для получения экономической ренты в случае продажи; создание совместного предприятия, государственно-частного партнерства; подписание аренды концессии или лицензирование прав доступа к дополнительным активам.
У статті розглянута структура бізнес-моделі, описуються додаткові активи на випадок морського торговельного порту як основи створення бізнес-моделі. Використання додаткових активів вивчається в контексті операційних стратегій для отримання економічної ренти у випадку продажу; формування спільного підприємства, державно-приватного партнерства; підписання концесійного лізингу або ліцензування прав доступу до додаткових активів. Визначено властивості комплементарних активів, зокрема: синергетичний ефект можна забезпечити у випадку одночасного розвитку додаткових активів; унікальність додаткових активів призводить до монополії власника; право власності на додаткові активи має вирішальне значення для визначення одержувача доходу. Спеціалізованими комплементарними активами морського порту визначено: репутацію; бренд; сформовані кластери; мережи дистрібуції; досвід та кваліфікація спеціалістів; експертиза; громада морського порту; інформаційні бази даних. Загальними додатковими активами пропонується розглядати: інфраструктуру; обладнання; контрольні та контрольно-пропускні потужності (митний контроль); комп'ютери та системи автоматизації; соціальні мережі, ERP-мережі; угоди з державою та муніципалітетом. Отримання права доступу на додаткові активи відбувається залежно від їхнього роду і можливо завдяки формуванню спільного підприємства, державно-приватного партнерства, стратегічного альянсу та ліцензування, угод про надання пільгових або аутсорсингових послуг для використання додаткових активів. Відповідно до визначення бізнес-моделі, доцільність залучення додаткових активів як основи формування бізнес-моделі є обґрунтованою через їх здатність надавати монопольне становище власника додаткових активів. Додаткова вартість, яку вимагає замовник, створюється внаслідок синергетичної взаємодії додаткових активів. Таким чином, застосування ресурсу відбувається в умовах збільшення доданої вартості, яка створюється підприємством.
В статье рассматривается структура бизнес-модели, дополняющие активы описываются в случае морского торгового порта в качестве основы создания бизнес-модели. Изучение взаимодополняющих активов изучается в контексте операционных стратегий для получения экономической ренты в случае продажи; создание совместного предприятия, государственно-частного партнерства; подписание аренды концессии или лицензирование прав доступа к дополнительным активам.
У статті розглянута структура бізнес-моделі, описуються додаткові активи на випадок морського торговельного порту як основи створення бізнес-моделі. Використання додаткових активів вивчається в контексті операційних стратегій для отримання економічної ренти у випадку продажу; формування спільного підприємства, державно-приватного партнерства; підписання концесійного лізингу або ліцензування прав доступу до додаткових активів. Визначено властивості комплементарних активів, зокрема: синергетичний ефект можна забезпечити у випадку одночасного розвитку додаткових активів; унікальність додаткових активів призводить до монополії власника; право власності на додаткові активи має вирішальне значення для визначення одержувача доходу. Спеціалізованими комплементарними активами морського порту визначено: репутацію; бренд; сформовані кластери; мережи дистрібуції; досвід та кваліфікація спеціалістів; експертиза; громада морського порту; інформаційні бази даних. Загальними додатковими активами пропонується розглядати: інфраструктуру; обладнання; контрольні та контрольно-пропускні потужності (митний контроль); комп'ютери та системи автоматизації; соціальні мережі, ERP-мережі; угоди з державою та муніципалітетом. Отримання права доступу на додаткові активи відбувається залежно від їхнього роду і можливо завдяки формуванню спільного підприємства, державно-приватного партнерства, стратегічного альянсу та ліцензування, угод про надання пільгових або аутсорсингових послуг для використання додаткових активів. Відповідно до визначення бізнес-моделі, доцільність залучення додаткових активів як основи формування бізнес-моделі є обґрунтованою через їх здатність надавати монопольне становище власника додаткових активів. Додаткова вартість, яку вимагає замовник, створюється внаслідок синергетичної взаємодії додаткових активів. Таким чином, застосування ресурсу відбувається в умовах збільшення доданої вартості, яка створюється підприємством.
Опис
Ключові слова
business-model, complementary assets, sea trade port, innovation generation, бизнес-модель, комплементарные активы, морской торговый порт, генерация инноваций, бізнес-модель, комплементарні активи, морський торговельний порт, генерація інновацій
Бібліографічний опис
Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління = Market economy: modern management theory and practice