Козацтво в “післякозацьку добу” української історії (кінець XVIII-XIX ст.)
Вантажиться...
Дата
2009
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Більшість з досліджень історії українського козацтва завершуються ліквідацією автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнуванням Запорозької Січі (1775 р.), завершуючи тим самим “козацьку добу” 60-70-ми рр. XVIII ст. Як правило, при цьому дослідники віддають належне лише Чорноморському війську та задунайським запорожцям як продовжувачам козацьких звичаїв. Не заперечуючи даної тези зазначимо, що крім чорноморців і задунайців в українських землях проживала значна кітькість населення, яка пов’язувала своє існування з козацькими традиціями, як в господарюванні, світогляді, побуті, так і в інших сферах життя. Вивчення носіїв цих традицій активно розпочалось з 90-х рр. XX ст. і вже маємо чималу кітькість наукових статей, монографій та популярних публікацій, присвячених оіфемим козацьким формуванням кінця XVIII-XIX сх. Задунайській Січі, козацтву Лівобережної України.
У монографії на основі документальних джерел розповідається про історію, долю, збереження традицій українського козацтва після ліквідації автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) наприкінці ХУІІГ XIX ст.
Книга призначена історикам, науковцям, студентам, краєзнавцям, викладачам ВНЗів, вчителям гімназій і шкіл, всім, хто цікавиться історією України в ціїому й зокрема козацтва.
Опис
Ключові слова
історія, українське козацтво, “козацьку добу”, Чорноморське військо, задунайські запорожці, Задунайська Січ, Лівобережна Україна
Бібліографічний опис
Бачинська, О. А. Козацтво в "післякозацьку добу" української історії (кінець XVIII - XIX ст.) / О. А. Бачинська. – Одеса : Астропринт, 2009. – 251 с.