Стереотип “дружба” у заголовках газети “Радянська Україна” періоду брежнєвського застою
Вантажиться...
Дата
2003
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Характерними рисами заполітизованої радянської мови є клішо- ваність, стереотипність, лозунговість та відірваність від дійсності. Очевидно, саме тому для позначення мови тоталітарного радянського суспільства вживають такі терміни як: “новомова”, “дерев’яна мова”, “мова брехні”, “канцелярит”, “тоталітарна мова”, “квазі- мова” та ін. Починаючи зі славнозвісного 17-го року до кінця 20-х років ідеологи влади створюють особливу, необхідну для досягнення своєї мети мову. Мову, яка вміло приховувала б правдиві реалії становища. “Підміна понять” [1; 10], “стандартна патетика”, “трибунна гра”, “бравурні та єлейні промови” [2; 2], “користолюбне словоблудство”, “словесна вода” [3; 469], стерті слова”, “слова-кастрати” [4; 379, 441], “урочисті фанфари”, “рекламні самозвіти” [5; 3] — і це далеко неповний перелік висловів, які характеризують газетне мовлення, яке “досягнуло” свого розквіту в роки брежнєвського “застою”.
Опис
Ключові слова
газета “Радянська Україна”, стереотип "дружба", брежнєвський застой
Бібліографічний опис
Мовна екологія як чинник гармонійного розвитку суспільства : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса, 12-13 листопада 2002 року). – Одеса : Астропринт, 2003.