Проблема визначення лексичних норм літературної української мови

Abstract

Сьогодні досконале володіння українською мовою як державною стає важливим компонентом для кожного, тим паче для фахівців різного профілю, адже мовленнєва діяльність є складовою професійної.145 Очевидно, що ми не завжди володіємо мовними нормами української мови і робимо безліч помилок у своєму мовленні. Тож актуальність обраної теми полягає в тому, що незважаючи на наявні доробки вчених, проблема культури мовлення залишається неповністю дослідженою. Поряд з тим, мовленнєва ситуація сучасного україномовного населення бажає бути кращою, характеризується значною кількістю різного роду мовних девіацій, відхилень від норми і потребує детального вивчення та дослідження. Новизна роботи полягає в спробі визначити основні тенденції теорії та практики сучасного нормування української мови та за допомогою опитування-анкетування з’ясувати рівень обізнаності з лексичних норм серед сучасних україномовних студентів. Об’єкт дослідження – мовлення україномовних жителів різних регіонів України. Предмет дослідження – ортологічний аспект мовлення сучасних українців. Джерелом дослідження є 5 лексикографічних видань, серед яких – словники різних діалектів української мови. Матеріал складається з 25 лексем, з-поміж яких наявні літературні слова та слова, що належать до трьох наріч України: Північного, ПівденноЗахідного та Південно-Східного, та відомостей з анкет.