Визначення мутагенних властивостей тилорону – активного фармацевтичного інгредієнту аміксину, в мікропланшетному варіанті тесту Еймса

Анотація
Мета роботи – виявити можливе індукування генних мутацій за дії тилорону – активного фармацевтичного інгредієнту аміксину. Методи. Здатність тилорону викликати генні мутації оцінювали у тесті Еймса на штамах Salmonella typhimurium ТА 98 (мутації за типом зсуву рамки зчитування) і ТА 100 (точкові мутації типу заміни пар основ). Тилорон використовували у концентраціях 5, 10, 50, 100 та 250 мкг/мл. Як стандартні мутагени застосовували 2-нітрофлуорен для Salmonella typhimurium ТА 98 і азид натрію для Salmonella typhimurium ТА 100 у тестах без метаболічної активації. У тестах з метаболічною активацією як мутаген для обох штамів використовували 2-аміноантрацен. Експерименти проводили без та з використанням метаболічної активації. У роботі використовували тест-набір Muta-ChromoPlate kit, виробництва фірми Biotoxicity, Канада. Результати оцінювали за кількістю лунок з мутованими клітинами, що реєстрували за зміною забарвлення середовища з пурпурного на жовтий. Токсичність тилорону відносно досліджуваних штамів сальмонел оцінювали при тих самих концентраціях. Результати. Одержані дані показали, що за дії стандартних мутагенів відсоток лунок з мутованими клітинами дорівнював 82–91%, у той час, як у негативному контролі він не перевершував 4,2%. За дії тілорону цей показник знаходився у межах 4–16% і був у 3,3–13,0 рази нижчим за мінімальне значення – 52%, яке за протоколом мікропланшетного тесту є свідченням мутагенної активності. За усіх використаних концентрацій тилорон не впливав на ріст обох досліджуваних штамів Salmonella typhimurium. Висновки. Тилорон у межах використаних концентрацій не викликав генних мутацій і не чинив токсичної дії на штами S. typhimurium ТА 98 та ТА 100.
Цель работы – выявить возможность индукции генных мутаций при действии тилорона – активного фармацевтического ингредиента амиксина. Методы. Способность тилорона вызывать генные мутации оценивали в тесте Эймса на штаммах Salmonella typhimurium ТА 98 (мутации типа сдвига рамки считывания) и ТА 100 (точечные мутации типа замены пар оснований). Тилорон исследовали в концентрациях 5, 10, 50, 100 та 250 мкг/мл. В качестве стандартных мутагенов использовали 2-нитрофлуорен для Salmonella typhimurium ТА 98 и азид натрия для Salmonella typhimurium ТА 100 в тестах без метаболической активации. В тестах с метаболической активацией мутагеном для обоих штаммов служил 2-аминоантрацен. Эксперименты проводили без и с использованием метаболической активации. В работе использовали тест-набор Muta-ChromoPlate kit, производства фирмы Biotoxicity, Канада. Токсичность тилорона в отношении использованных штаммов сальмонелл оценивали при тех же концентрациях. Результаты. Полученные данные показали, что при действии стандартных мутагенов процент лунок c мутировавшими клетками достигал 82–91%, в то время как в отрицательном контроле он не превышал 4,2%. При действии тилорона этот показатель находился в границах 4–16% и был в 3,3–13,0 раз ниже минимального значения – 52%, которое по протоколу микропланшетного теста является свидетельством мутагенной активности. При всех использованных концентрациях тилорон не влиял на рост обоих штаммов Salmonella typhimurium. Выводы. Тилорон в интервале использованных концентраций не вызывал генных мутаций и не оказывал токсического действия на штаммы S. typhimurium ТА 98 и ТА 100.
Aim – to discover potential mutagenic activity of tilorone – active pharmaceutical substance of amixin. Methods. Mutagenic activity of tilorone was studied in the Ames test on Salmonella typhimurium ТА 98 (frame-shift mutations) and ТА 100 (Dot mutations – base pars change). Tilorone was examined in concentrations 5, 10, 50, 100 and 250 µg/ml. As standard mutagens, 2-nitrofluorene was used for Salmonella typhimurium TA 98 and sodium azide for Salmonella typhimurium TA 100 in tests without metabolic activation. In tests with metabolic activation, mutagen for both strains served as 2-aminoanthracene. The experiment was carried out with and without metabolic activation. In this work Muta-ChromoPlate kit (Biotoxicity, Canada) was used. Tilorone toxicity against salmonella strains was calculated at the same concentrations. Results. The obtained data show that in presence of standard mutagenic compounds amount of wells with mutated cells were 82–91%. At the same time in negative control this amount was not higher than 4.2%. In presence of tilorone amount of wells where mutated cells were detected, it was 4–16% – 3.3–13.0 times lower then the minimum value – 52%, which, according to protocol of micro titer plate test, is the evidence of mutagenic activity. In presence of all tilorone concentrations there is not any inhibition of bath growth of used Salmonella typhimurium strains. Conclusions. Tilorone in the range of used concentration did not posses any mutagenic activity or toxicity on S. typhimurium ТА 98 та ТА 100.
Опис
Ключові слова
генні мутації, тест Еймса, тилорон, аміксин, генные мутации, тест Эймса, тилорон, амиксин, genetic mutation, Ames test, tilorone, amixin
Бібліографічний опис
Мікробіологія і біотехнологія
DOI
ORCID:
УДК