Записки з загальної лінгвістики
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Структурування Ф С П квантитативності у сучасній українській літературній мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Бронікова, Світлана АнатоліївнаВажливе значення у функціональній граматиці має встановлення структури функціонально-семантичних полів (далі ФСП). Мета даної наукової розвідки на підставі наших попередніх досліджень встановити структуру ФСП квантитативності в сучасній українській літературній мові.Документ Т. Г. Шевченко та становлення української орфоепії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Микитин, Марія Львівна; Mykytyn, Mariia L.Основне джерело мови Т. Г. Шевченка — це мова українського народу, мова його фольклору [2:130], зокрема не народна середньонаддніпрянська вимова, яка стала основою орфоепічних норм сучасної української літературної мови. Звернувшись вперше по-справжньому до фольклорної і усно-побутової мови, творчо синтезуючи різноманітні джерела, Т. Г. Шевченко збагатив літературну мову. Т. Г. Шевченко є основоположником тих норм літературної мови, які лежать в основі системи норм сучасної української літературної мови. На думку Л. А. Булаховського, «Шевченкову фонетику від сучасної нам літературної мови відрізняють, взагалі кажучи, лише малозначні деталі». Я.Рудницький підкреслює, що «фонетика Шевченкової мови — це в основі фонетика сьогоднішньої літературної мови, за винятком кількох вузькомісцевих говорових прикмет». У творах Т. Г. Шевченка цілком виразно відбиті ті фонетичні риси, що становлять норми сучасної у країнської літературної мови.Документ О лингвостилистическом аспекте публичного выступления в курсе подготовки специалиста-филолога(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Шевченко, Неллі ГригорівнаОбщеизвестно, что в ходе подготовки студента-филолога первостепенная роль отводится художественной литературе. В программах филологических факультетов есть обширные курсы отечественной и зарубежной литературы: лучшие произведения художественной прозы и поэзии лежат в основе изучения стилистики художественной речи, интерпретации текста, а также даю г богатый материал при обучении практическому владению иностранным языком.Документ Un enfoque psicolfoguistico а la metäfora literari(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Fedchenco, M. A .El objeto de nuestro analisis lingulstico viene a ser la metafora individual, o la metafora literaria, los estudios de la cual en marcos de la linguistica revelaron una compkjidad inesperada. Lo especirico del problema se explica con varias causas, la principal de las cuales consiste, a nuestro modo de ver, en que, a diferencia de la metafora idiomatica, la literaria no pertenece a los elementos estables fijos en el sistema de la lengua. La cuestion planteada de ese modo nos lleva inevkablemente a la oposicion de ‘el idioma — el habla’. Apenas se puede negar que la metafora literaria es un fenomeno del habla formado con medios disc retos del idioma. Tal punto de vista, dictando que la metafora literaria es una formation que debe ser estudiada en terminos adecuados a la esfera del habla, com unica a las busquedas lingui'sticas una nueva d irectio n transferiendolas a un nivel distinto de la investigation.Документ Формы интеграции текста «Очерков бурсы» Н . Г. Помяловского(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Мусий, Валентина БорисовнаХудожественный текст представляет собой упорядоченное единство, уровни которого, во-первых, организованы в соответствии с авторской концепцией действительности, а также освоением жизненного материала и тем самым подчинены его логике и, во-вторых, находятся во взаимодействии. В данной статье мы постараемся определить, каким образом осуществляется целостность текста «Очерков бурсы» Н. Г. Помяловского. Определяя «спаивание отдельных частей» текста воедино как интеграцию, И. Р. Гальперин так описывает этот процесс: «Объединяя смыслы отдельных СФЕ, содержания отдельных главок, глав и пр. в единое целое, интеграция нейтрализует относительную автосемантию этих частей и подчиняет их общей информации, заключенной в произведении».Документ Прослідки доіндоєвропейської оронімії в Українських Карпатах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Карпенко, Юрій ОлександровичПанівна більшість цих оронімів за своїм постанням є слов’янською, найчастіше — українською. Для буковинської Гуцульщини, тобто — для карпатської частини Чернівецької обл., існують такі підрахунки: 89,6% оронімів — слов’янські, 8% — румунські та 2,4% — неясні. Нас наразі й цікавлять оті 2,4%. Кількість неясних оронімів більш-менш характерна для усього карпатського регіону. Неясні вони, власне, тому, що українська орон мія вивчена значно гірше, ніж українська гідронімія. А джерелом неясності є або субстратне, дослов’янське постання, або архаїчна, древньослов’янська, нині вже не усвідомлювана організація. В обох випадках з етногенетичного погляду цей невеличкий оронімічних прошарок є найінформативнішим і найцпсавішим.Документ Запитання як стимул вербального спілкування (на матеріалі сучасної англійської мови)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Морозова, Ірина Борисівна; Morozova, Iryna B.; Морозова, Ирина БорисовнаВивчення фактичного матеріалу переконує, що найбільший інтерес з точки зору конструктивної організації діалогу, який являє собою природне середовище функціонування простого речення, репрезентують інтерогативні (тобто потребуючі інформації) висловлювання. Формальна організація спонтанного діалогу й природне функціонування діалогічних єдностей у мовленні передбачає наявність своєрідного «пускового й підтримуючого механізму», що міститься в утворюючих діалог репліках. Цю функцію, як свідчать результати проведених досліджень, успішно виконують інтерогативні висловлювання, котрі становлять приблизно четверту частину від усієї сукупності діалогічних реплік. На запитально-відповідальну функцію діалогу з-поміж багатьох інших вказують і такі дослідники, як О. І. Смирницький, Д. Е. Розенталь та М. А. Теленкова й Р. Гунтер. Наведені автори, втім, розглядають це явище не як основну характеристику виникнення й існування діалоту, а як умову його перебігу.Документ Онтологічні категорії і функціонально-семантичні поля: відображуваність, конститутивність, ізоморфність(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Бондар, Олександр ІвановичФункціонально-семантичні поля (далі ФСП) обов’язково ґрунтуються на певному категоріальному значенні, а тому (незалежно від того, чи є центром ФСП граматична категорія, чи ні) виступають організаторами комунікативної та шгнітивної функцій мови. З цього кута зору кожне ФСП можна віднести до одного з чотирьох аспектів — актуального, аналогового, логіко-орієнтованого та структурного. Актуальний і структурний аспекти пов’язані насамперед із забезпеченням комунікативної функції, а логіко-орієнтований і аналоговий — когнітивної функції. Так, напр., ФСП модальності, персональності забезпечують актуальний рівень речення, ФСП локативності, темпоральності — аналоговий, ФСП суб’єктносгі/об’єктності, становості, компаративності — логіко-орієнтований і т.дДокумент “Емфатичне it” в сучасній англійській мові та його граматична сутність(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Жаборюк, Олена Анатоліївна; Жаборюк, Елена Анатольевна; Zhaboriuk, Olena A.Проблема т.з. “емфатичного it:”, або в іншій термінології — “розщепленого речення”, хоча і охоплює порівняно невелику за обсягом кількість випадків, належить до найбільш актуальних проблем англістики. Більше того, сягаючи корінням такого глибинного пласта мовознавства, як перетин мови н мислення, ця проблема має й загальнолінгвістичне значення. На гадаємо, що до речень з т.з. “емфатичним it” належать речення типу It was Winifred who went up to him (Galsworthy) .Документ Поняття лінгвоментальності в україністиці: витоки і перспективи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Ковалевская, Татьяна Юрьевна; Kovalevska, Tetiana Yu.Питання етнічної ментальності і архетипності, які е найсуттєвішими в історико-філософському осмисленні етногенезу, для лінгвіста інтеріоризуються у феномені лінгвоментальності, теоретична розробка якої в українському мовознавстві пов’язується перш за все із славетним іменем О. О. Потебні. Наукову спадщину великого ученого можна кв;іліфікувати як підґрунтя антропоцентристських тенденцій у сучасних лінгвістичних дослідженнях, що стосуються аналізу мовної картини світу як ментально-вербальної об’єктивації універсуму в індивідуально-психічних, національно-специфічних та універсальнологічних мисленнєвих процесах.Документ Слово “міф” і термін “міф”(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Яковлева, Ольга Васильевна; Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.Існують загальновживане слово “міф” і термін “міф”. Загальновживане слово с тим, що називають інтернаціоналізмом, походячи з грецької мови й позначаючи в європейському культурному ареалі загальновідоме явище. Існування саме загальновживаного слова доводиться його фіксацією без позначення приналежності до термінології у тлумачних словниках національних мов.Документ Конструкции с аппозицией в некоторых типах традиционно безличных предложений(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Финогина, Людмила НиколаевнаВ языкознании безличность как категория неизменно привлекает внимание и изучается лингвистами, насколько нам известно, более ста лет. В англистике не раз отмечалась неоднородность таких предложений. Предметом исследования данной статьи являются предложения с так называемым ‘‘предваряющим” подлежащим, которое, согласно традиционной точке зрения, замещает отодвинутое в постпредикативную позицию настоящее подлежащее. Т.Е.Салье, например, видит причину расщепления подлежащего на формальное и смысловое в высоком “коммуникативном динамизме”.Документ Роль наукової особистості у збереженні та розвитку національно-культурних традицій (на прикладі діяльності М.В.Павлюка)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Морозова, О. А.Національну культуру можна визначити як специфічний засіб діяльності етносу, що виявляється у переважному типі відношень носіїв національної ідеї до світу взагалі (макрокосму), до собі подібних і до себе самого. Отже, вирішальним моментом для збереження етнокультурних традицій виступає адеква тність усвідомлення окремою особистістю переломленого в ній духу народу й ступінь активності й об’єктивації цього духу шляхом вибіркової діяльності.Документ Універсальне та ідіоетнічне у спеціальній морській картині світу (за даними польської мариністичної літератури)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Проблема відображення ідіоетнічного і універсального в мовах світу є традиційною в мовознавстві. Вона пов’язана з лінгвістичними пошуками спільного і своєрідного при одноманітності людського роду. Універсалісти, які розвивають ідеї Р.Декарта, Й.Г.Лейбніца. вважають, що мови відображають об’єктивно існуючу дійсніс ть і спільний для всіх людей світ понять. Мови розрізняються формально, чому шо описують світ, однаково спостережуваний усіма людьми.Документ Лексема «море» в українських прислів’ях та приказках: особливості національного стереотипу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Панєкіна, Тетяна ІванівнаПрислів’я та приказки акумулюють у собі досвід мовного колективу, пов’язаний з його культурними традиціями. Засобом втілення національно- культурної специфіки стає образність, а інтерпретується ця образнісгь відповідно до національно-культурного простору мовного колективу. У прислів'ях та приказках, як і в інших видах паремій, семіотична структура складається з двох компонентів: один містить інформацію, експліцигно виражену в тексті, а інший — інформацію, імгіліцитно присутню. Саме другий компонент, за умов його сприйняття, дозволяє зрозуміти особливості народного стереотипу щодо того або іншого об’єкту.Документ Засоби вираження функції нумеральності функціонально-семантичного поля кван гитагивиості у сучасній українській мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Бронікова, Світлана АнатоліївнаУ сучасному мовознавстві функцію нумеральності функціонально-семантичного поля (далі ФСІ І) квантитативності виділяють на підставі різного набору диференційних семантичних ознак. На нашу думку, найімовірнішими і беззаперечними з-поміж таких соматичних ознак е “рахованість”, “означеність”, “більше ніж один”. Тобто така функція передбачає вказівку на визначену кількість рахованих об’єктів (на точне число), крім одиничного (однинність, або сингулятивність, формує окрему функцію).Документ Когнитивная стратегия обучения студентов-журналистов(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Плотницкая, Светлана ВалерьевнаОтечественное языкознание последних десятилетий развивается под знаком коммуникативной лингвистики, которую можно рассматривать в качестве составляющей когнитологии как комплексной науки, изучающей познавательно - мыслительную деятельность. Язык стал оболочкой для мыслительных и познавательных процессов особой высокоорганизованной...Документ Прагматика кольорових позначень у перекладознавчому аспекті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Орлов, Віталій ВолодимировичПрагматика будь-яких мовних одиниць тісно пов'язана з їхньою семантикою. Перша виступає як єдиний неповторний компонент того чи іншого знака; друга виражає значення, яке при застосуванні в різноманітних ситуаціях має різні відтінки, різну комунікативну спрямованість тощо. Відрізнити прагматичне значення від власно семантичного іноді дуже не просто. Прагматичні значення у мовленні мають тенденцію до закріплення, тому що людині властиво застосовувати у своїй мовленнєвій та розумовій діяльності динамічний стереотип.Документ Конотоніми як символи в рекламі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Кутуза, Наталья ВалерьевнаНа сучасному етапі розвитку реклама оформилась в окремий вид діяльності, який функціонує у нерозривному зв’язку з існуючими засобами комунікації. Реклама кодує лінгвістичні та візуальні знаки, утворює свій варіант світу; відмінний від реальності, тобто конструює притаманний тільки їй ірреальний сегмент дійсності, в якому великої ваги набуває символіка.Документ Когнігивний підхід до вивчення оказіоналізмів: проблеми та завдання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Дарієнко, Наталія БорисівнаСпектр досліджень А.А.Москаленка дуже широкий. Але всі його наукові пошуки так чи інакше були спрямовані на розкриття головної проблеми - проблеми розвитку української мови від найдавніших і до радянських часів включно. Зрозуміло, то основним об'єктом дослідження був лексичний склад мови, який пройшов тривалу еволюцію й продовжував свій розвиток.