Мова
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: у часописі представлено дослідження актуальних теоретичних і прикладних проблем лінгвістики на матеріалі різних мов: української, російської, білоруської, польської, сербської, англійської, німецької, французької, кримськотатарської, турецької, давньотюркської та ін.
Сайт видання: http://mova.onu.edu.ua/
Переглянути
Нові надходження
Документ Лінгвальні особливості пісень американського гурту Twenty One Pilots: альбом «Blurryface»(Букаєв Вадим Вікторович, 2025) Пожарицька, Олена Олександрівна; Бойко, Дарія Ігорівна; Pozharytska, Olena O.; Boyko, Dariia I.У статті виконано лінгвістичний аналіз текстів пісень американського гурту Twenty One Pilots з альбому «Blurryface». Актуальність даного дослідження зумовлена вагомістю обраних пісенних текстів в сучасному медійному просторі та їх впливом на світогляд молодої аудиторії, створюючи поєднання художньої, комунікативної та соціокультурної функцій. Мета роботи полягає у виявленні лінгвальних особливостей альбому «Blurryface», що відтворюють специфіку психологічних переживань, філософії пошуку себе при становленні особистості та орієнтирів у культурному осередку молоді. Проведений аналіз передбачав використання як загальнонаукових методів, так і суто лінгвістичних, зокрема метод лінгвістичного аналізу тексту, елементи дискурсивного та когнітивного аналізу, контекстуально-інтерпретаційний метод та кількісний аналіз. Стаття окреслює історію розвитку гурту Twenty One Pilots та провідні мотиви наративів їх пісень. Серед них: самоідентифікація, боротьба з внутрішніми страхами, пошук гармонії власного «я» та суспільства. В ході аналізу виявлено концептуальність подання символу внутрішнього голосу слухача, як окремого персонажа, що є альтер-его самого автора пісень. Ідеологія пісенного матеріалу віддзеркалюється у комунікативних та структурних типах речень, що його становлять. Виявлено, що розповідні речення використані для оповіді внутрішнього стану головного героя; питальні речення підкреслюють діалогічну натуру текстів, створюючи ефективне звертання до слухачів та провокують активно мислити; спонукальні речення формують заклик до дій, переосмислення своїх ідеалів та позицій. Варіативність вибору комунікативних типів речень, на нашу думку, сприяє ідейній багатовимірності пісенного дискурсу альбому. У результаті проведеної розвідки зроблено висновки, що альбом «Blurryface» гурту Twenty One Pilots є релевантним для сьогоденної молоді прикладом сплетіння музичної та мовної креативності, де вербальна складова реалізує не лише емоційний вплив, а й відбиває мовний код та концепт особистісної боротьби покоління. Результати дослідження засвідчують цінність матеріалу обраних пісень у сучасній англомовній культурі задля подальшого вивчення лінгвокультурних особливостей подібного характеру текстів. Перспективи роботи вбачаємо у поглибленому аналізі взаємозв’язку між лінгвальними особливостями пісень обраного гурту та представленими в них концептами авторської картини світу.Документ Вербалізація концепту СЕРЦЕ в українській фразеології(Букаєв Вадим Вікторович, 2025) Лакомська, Інна Валеріївна; Lakomska, Inna V.У статті розглянуто масив фразем української мови у лінгвоментальній площині. Метою статті було з’ясування особливостей реалізації концепту СЕРЦЕ в українській мовній картині світу на підставі аналізу українського фразеологічного фонду як репрезентантів культурного надбання етносоціуму. На підставі аналізу фразеологічних одиниць виокремлено смислові компоненти, що входять до структури концепту. Об’єктом дослідження стали фраземи української літературної мови, предметом – семантичне наповнення ФО, що реалізують концепт СЕРЦЕ. Фактичним матеріалом були фразеологічні одиниці, зафіксовані у лексикографічних працях. Мета і завдання роботи визначили необхідність застосування таких загальнонаукових методів, як описовий, метод спостереження та аналіз, що в цілому уможливило систематизацію матеріалу. Методика компонентного аналізу прислужилася у виявленні особливостей семантичної структури фразем. У результаті дослідження з’ясовано, що аналізований лінгвокультурний концепт достатньо широко представлений у фразеологізмах. Мовні засоби вираження досліджуваного концепту є надзвичайно різноманітними, вони віддзеркалюють визначальні риси української ментальності. Фраземи, що вербалізують концепт СЕРЦЕ, класифіковано на такі лексико-семантичні групи, як: характеристика емоційного стану людини (неспокій, хвилювання, тривога, душевні і фізичні муки, страждання, радість, задоволення, насолода, любов, прихильність), характеристика якостей або індивідуально-психологічних особливостей людини (щирість, відвертість, милосердність, чуйність, лагідність, лицемірство, нещирість, жорстокість) та характеристика вчинків людини (умовно поділено на позитивні й негативні дії). У висновках наголошено, що більшість аналізованих фразеологічних одиниць, що вербалізують концепт СЕРЦЕ, позначають психічний стан, різні почуття, переживання та вчинки людини, а також риси характеру. Оскільки серце алегорично уособлює центр людського буття, простежено вживання фразеологічних одиниць для вираження таких полярних емоційно-психологічних станів людини як: любов і ненависть, печаль, страх і радість, здивування, захоплення та розчарування. Перспективою подальших досліджень є вивчення та опрацювання концептів почуттєвої сфери у фразеосистемі української мови.Документ The meso-level of discourse analysis in the study of network communications(Букаєв Вадим Вікторович, 2025) Truba, Hanna M.; Труба, Ганна МиколаївнаThe purpose of the article is to substantiate and introduce into scientific circulation the concept of the meso-level of discourse analysis as an intermediate analytical plane between the macro- and micro-levels for the study of network communications. The object of the research is network discourse; the subject of the research is the meso-level of this discourse (communicative strategies, tactics, and parameters of interaction organization in digital communities and genres). Methods of research: a comprehensive interdisciplinary approach combining the descriptive method, observation, analysis and synthesis, content and intent analysis, quantitative measurements of the dynamics of network priorities; special linguistic procedures – discourse analysis, pragmalinguistic, contextual-interpretative, and component analysis. Scientific novelty lies in the theoretical definition and parameterization of the meso-level of network discourse, the demonstration of its analytical potential based on online advertising material, and the proposal of a set of operational criteria for describing strategies/tactics in a multimodal environment. The two-tier (macro/micro) model is insufficient for a comprehensive analysis of network texts; the meso-level ensures the connection between ethical guidelines (macro) and linguistic exponents (micro), enabling a systematic description of the strategic and tactical organization of advertising communication, taking into account multimodality, interactivity, and platform limitations. In conclusion the proposed framework is applicable for further interdisciplinary studies and practical analytics of digital genres.Документ Гібридна ідентичність українських мігрантів(Букаєв Вадим Вікторович, 2025) Чикур, Лілія Дмитрівна; Яроцька, Галина Сергіївна; Chykur, Liliia D.; Iarotska, Galyna S.Об’єктом дослідження даної наукової роботи є творчість англомовної письменниці українського походження Марини Левицької, що демонструє складну динаміку формування етномовної та національної ідентичності особистості в контексті еміграційного досвіду. Предметом дослідження постала мовна та національна ідентичність героїв роману Марини Левицької та самої авторки. Мета пропонованої роботи полягає у спробі визначити, як двомовність, міжкультурний досвід і художнє осмислення теми міграції створюють особливу форму «гібридної» або множинної ідентичності, що поєднує українське й англійське культурне підґрунтя. У роботі простежено, як М. Левицька, належачи до другого покоління емігрантів, є природним білінгвом, для якого українська мова стала субдомінантною, поступившись англійській як мові соціалізації та творчості. Водночас її твори насичені українськими етнокультурними кодами, спогадами про родинне минуле, мовними вкрапленнями, які зберігають зв’язок із рідною традицією. Це свідчить про наявність внутрішнього діалогу між двома культурними системами – британською та українською. Саме через цей діалог розгортається процес самоідентифікації, що є ключовим для творчості письменниці. Результати. У романі «Коротка історія тракторів по-українськи» відображено конфлікт між поколіннями емігрантів: старше покоління (українець Микола Маєвський) зберігає пам'ять про Україну як про сакральний простір минулого, тоді як його діти повністю інтегровані в британське суспільство. Через цей контраст письменниця демонструє, що ідентичність не є статичною, а є процесом постійного вибору між «своїм» і «чужим». Науковий аналіз доводить, що національна ідентичність функціонує як дискурсивна, мінлива структура, що залежить від культурного контексту та соціальної ситуації. Герої її романів – це «міжкультурні посередники», носії множинних ідентичностей, для яких мова стає ключовим засобом самопізнання і збереження внутрішньої цілісності. Таким чином, національна та мовна ідентичність постає не як фіксований етнічний маркер, а як процес постійного самовідтворення через комунікацію, пам’ять і творчість. Висновки. Висновки дослідження полягають в тому, що феномен М. Левицької є важливим не лише для вивчення сучасної емігрантської літератури, але й для розуміння ширших процесів культурної глобалізації, у межах якої формуються нові типи національної свідомості. Творчість Марини Левицької є художнім свідченням того, що національна приналежність у XXI столітті радше постає не як генетично або територіально зумовлена константа, а як акт свідомого вибору, що реалізується у мові, культурі та етичній позиції автора.Документ Волонтерський дискурс як форма масової комунікації(Букаєв Вадим Вікторович, 2025) Семененко, Олександра Юріївна; Semenenko, Oleksandra Yu.Статтю присвячено комплексному аналізу волонтерського дискурсу як однієї з провідних форм масової комунікації в сучасному українському інформаційному суспільстві. Актуальність дослідження зумовлена тим, що волонтерство, інтенсивно пронизуючи соціальну, політичну, культурну та економічну сфери, перетворюється на потужний механізм соціальної мобілізації, формування громадянської відповідальності та конструювання нових моделей публічної поведінки. Волонтерський дискурс розглядається як багатовимірний соціокомунікативний феномен, що не лише передає інформацію про потреби, ресурси й форми допомоги, а й репрезентує ціннісні орієнтири спільноти, впливає на громадську думку, цементує суспільну солідарність та актуалізує нові культурні смисли, особливо в умовах повномасштабної війни. Метою роботи є лінгвістичний і семіотичний аналіз волонтерського дискурсу як форми масової комунікації та виявлення його структурних, функційних і комунікативно-прагматичних параметрів. Об’єкт дослідження – волонтерський дискурс у сучасному українському медійному та соціальному просторі, а предметом дослідження є лінгвістичні, семіотичні, комунікативно-прагматичні та соціокультурні особливості волонтерського дискурсу як форми масової комунікації. Джерельну базу становлять аналітичні матеріали про волонтерський сектор, статистичні дані, електронні ресурси й спеціалізовані платформи, а також фактичний комунікативний матеріал: публікації в соціальних мережах, новинні тексти, офіційні звернення волонтерських ініціатив, медіа-кейси. Застосовано описовий, контекстуально-інтерпретаційний, дискурсивний, семіотичний, компонентний аналіз та елементи контент-аналізу. Наукова новизна полягає у розгляді волонтерського дискурсу як самостійної форми масової комунікації з власною структурою, жанровою специфікою, семіотичними маркерами та функційною типологією, а також у висвітленні його трансформації під впливом цифровізації й медіатизації. Показано, що волонтерський дискурс виступає важливим чинником формування колективної ідентичності й суспільної солідарності, а результати дослідження мають теоретичну й практичну цінність для подальших студій масової комунікації, медіааналітики та розроблення комунікаційних стратегій громадянських і гуманітарних ініціатив.Документ Ритуальність як особливість публічної комунікації: на матеріалі політичних промов(Букаєв Вадим Вікторович, 2025) Стрій, Людмила Іванівна; Кіщенко, Алла Миколаївна; Strii, Liudmyla I.; Kishchenko, Alla M.Стаття присвячена дослідженню семіотичних параметрів ритуальності як особливості публічної комунікації на матеріалі політичних промов, зокрема в їхньому функціонуванні в мережевому дискурсі. Актуальність роботи зумовлена тим, що в сучасному світі особистий бренд політика стає невід’ємною частиною його публічного образу, а цей бренд суттєво конструюється через ритуальні практики й символічні дії. У цифрову добу ритуальність набирає нових смислів, значень і втілень: від класичних політичних церемоній вона трансформується у форму мережевого ритуалу-гри, що реалізується в онлайн-комунікації та істотно впливає на індивідуальну й колективну свідомість. Метою роботи є виявити ознаки ритуальності як особливості публічних промов у мережевому дискурсі на матеріалі політичних промов. У науковій розвідці поставлено й розв’язано такі завдання: визначено знакові компоненти ритуальності на матеріалі політичних промов; описано ритуальний характер політичної комунікації в офлайн- і онлайн-вимірах; здійснено семіотичний та лінгвістичний аналіз інавгураційних дій і промов українських політиків; окреслено сучасні тенденції трансформації ритуалу в мережевому політичному дискурсі та специфіку його сакралізації / десакралізації. Об’єктом дослідження є українська політична публічна та мережева комунікація, а предметом – ритуальність як комплекс семіотичних, дискурсивних і комунікативно-прагматичних характеристик політичних промов. Методологічну основу становлять семіотичний підхід до політичного дискурсу, елементи дискурсивного аналізу, контекстуально-інтерпретаційний та компонентний аналіз, що уможливили виявлення символічних кодів ритуальності, опис ритуальних жанрів, інтерпретацію їхніх функцій і стратегій у публічній комунікації. У роботі уточнено дефініцію ритуалу як символічної форми соціальної поведінки, що систематизує сферу емоцій, та запропоновано авторське розуміння ритуального спілкування в мережі як стереотипізованої, повторюваної та культурно закріпленої форми цифрової взаємодії, орієнтованої не стільки на передавання нової інформації, скільки на емоційну стабілізацію, підтримання соціальних зв’язків і відтворення спільної ідентичності. Показано, що питомою відмінністю ритуальності у традиційному та мережевому спілкуванні є ігровий компонент, який зумовлює перехід від сакрального ритуалу до мережевого ритуалу-гри та сприяє появі бурлескної метамовної комунікативної особистості як характерного типу суб’єкта сучасного політичного онлайн-дискурсу. Окреслено основні ознаки й функції ритуальності у політичній комунікації (формалізація символічних дій, церемоніальність, перформативність, інтегративність, ідеологічність, декларативність) та показано, як вони трансформуються в умовах мережевої взаємодії, зокрема через меметичність, вірусність, мінімальний поріг входження, ігровізацію та емоційно-психологічну підтримку. Зроблені висновки відкривають перспективи подальших досліджень ритуальності в українському мережевому політичному дискурсі, зокрема в напрямах корпусного, мультимодального та інтердисциплінарного аналізу.Документ Вербальні та невербальні засоби досягнення ефективності спілкування в англомовному діалозі(Букаєв Вадим Вікторович, 2025) Морозова, Ірина Борисівна; Андрасян, Тамара Едуардівна; Morozova, Iryna B,; Andrasyan, Tamara E.Мета статі – визначення найбільш продуктивних засобів персуазивності у мовленнєвому вузлі з урахуванням гендерної особливості мовця. Об’єктом розгляду виступає мовленнєва партія головної героїні, Келлі Джонс, у кінодискурсі фільму «Fly Me to the Moon» (2024), а предметом є лексичні, граматичні та невербальні шляхи досягнення результативності мовленнєвого впливу у діалозі. У роботі використано холістичний підхід до вивчення фактичного матеріалу, а саме поєднання наступних методів дослідження: загальнонаукового підходу, а також суто лінгвістичних методів аналізу: спостереження, критичний аналіз теоретичних здобутків дослідників зазначеної проблеми, дескриптивний аналіз виявлених закономірностей, комунікативно-інтерпретаційний метод (аналіз смислових значень реплік і невербальних елементів у діалогах, з урахуванням їхньої художньої функції у фільмі), метод гендерного аналізу (вивчення специфіки використання мовленнєвих засобів у мовленні героїні з урахуванням її гендерних характеристик), а також метод систематизації та структурування мовленнєвих стратегій і тактик комунікації, задіяних головною героїнею. Отримані результати дослідження уможливлюють дійти до висновків, згідно з якими ефективність мовленнєвого впливу героїні забезпечується гармонійним поєднанням маніпулятивної аргументації, емоційної насиченості та невербальних засобів комунікації. Визначено, що Келлі Джонс у своїй комунікативній поведінці поєднує мовленнєві стратегії, залежно від мети й типу адресата. До найпоширеніших мовленнєвих тактик віднесено апеляцію до авторитету, персоналізацію звертань, імітацію емоцій та використання позитивної самопрезентації. Невербальні засоби (міміка, жести, погляд, інтонація) виступають ключовим компонентом створення емоційного фону і підсилюють персуазивний ефект висловлювань. Показано, що ефективна комунікація у художньому дискурсі ґрунтується на здатності мовця інтегрувати вербальні й невербальні елементи у єдину систему, яка забезпечує досягнення комунікативної мети. Отримані результати підкреслюють важливість аналізу гендерного аспекту мовленнєвого впливу в художньому діалозі, а перспективами роботи є подальше вивчення лексичних і синтаксичних засобів реалізації персуазивності у сучасному кінодискурсі.Документ Фемінітивний простір у творі Олени Пчілки «Товаришки»: семантико-словотвірний аспект(Астропринт, 2025) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.Стаття присвячена вивченню фемінітивного простору у творі Олени Пчілки «Товаришки». Фемінітивний простір цього твору відображає синхронний зріз історичного розвитку української підсистеми найменувань осіб жіночої статі в післяшевченківську добу другої половини XIX ст. Мета статті — дослідити лексико-семантичні та структурно-словотвірні особливості фемінітивного простору в повісті «Товаришки». Об’єкт вивчення — фемінітивний простір художнього твору як репрезентативна частина нової української мови. Предмет аналізу — лексико-семантичні та структурно-словотвірні особливості фемінітивів досліджуваного твору. Матеріал вивчення — загальні назви осіб жіночої статі. У результаті проведеного дослідження розкрито лексико-семантичні та словотвірні ознаки зафіксованих найменувань жіночості. Доведено й викладено у висновках, що лексико-семантичні та словотвірні особливості фемінітивного простору повісті «Товаришки» визначаються: часом, у який її було написано, з усіма визначальними ознаками цього часу як щодо мовного, так і щодо суспільного розвитку; зображеними подіями та особистістю авторки повісті — однієї з найбільш освічених жінок свого часу, активістки українського національного й феміністичного руху. З’ясовано причини, якими зумовлена активізація процесу фемінітивотворення в новій українській мові в останні десятиліття XIX ст. Обґрунтовано, що основним чинником, який був рушієм цього процесу, стало піднесення в Україні національно-патріотичного руху, потужну частину якого утворило феміністичне крило.Документ Сонце в дзеркалі болгарської фразеології(Астропринт, 2025) Арефьєва, Наталія Георгіївна; Arefieva, Nataliia G.Метою статті є аналіз концепту «сонце» в болгарській фразеології. Об’єкт дослідження становлять фраземи, що групуються навколо цього концепту; предмет — їхня лінгвокультурна своєрідність. У студії в межах лінгвокультурологічного підходу використано як загальнонаукові методи — описовий і порівняльний, метод аналізу та синтезу, так і суто лінгвістичні, зокрема метод лінгвокультурної інтерпретації, концептуальний аналіз, метод структурно-семантичного моделювання. Наукова новизна розвідки визначається тим, що вперше у зарубіжній і вітчизняній лінгвістиці досліджено концепт «сонце» на матеріалі болгарської загальнонародної і діалектної фразеології на тлі фразеології інших слов’янських мов, зокрема української і російської. Отримані результати дослідження дають змогу дійти висновків насамперед щодо сакралізації сонця в усіх трьох мовах, яке співвідноситься з релігійним кодом культури, вирізняється винятково позитивним забарвленням, що сягає своїм корінням архаїчної традиції вшанування сонця і пов’язано зі сформованою в межах цієї традиції усталеною системою народних обрядів, ритуалів і звичаїв. Водночас, проведене дослідження дає змогу акцентувати на деяких відмінностях в унаявленні сонця в різних фразеологічних картинах світу та його асоціаціях із чимось буденним і звичним. Практична цінність полягає в можливому використанні результатів дослідження в галузі фразеології, лінгвокультурології, етнолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвосеміотики, міжкультурної комунікації, перекладознавства. Перспективи дослідження вбачаємо у подальшому ґрунтовному вивченні болгарської фразеологічної картини світу в межах астрономічного лінгвокультурного коду.Документ Сучасні тенденції розвитку українського формотворення: структурне розмежування форм доконаного й недоконаного виду у двовидових дієсловах(Астропринт, 2024) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.Стаття присвячена вивченню активних процесів формотворення в сучасній українській мові. Її мета — дослідити явище активізації структурного розмежування префіксальними засобами форм доконаного й недоконаного виду у двовидових дієсловах як одну із закономірностей розвитку сучасного процесу формотворення в українській мові. Об’єкт вивчення — сучасний процес формотворення в українській мові. Предмет аналізу — зростання продуктивності префіксальної перфективації двовидових дієслів як ознака процесу формотворення. Матеріал вивчення — дієслова доконаного виду, утворені за допомогою префіксів з-(с-), за- від двовидових дієслів. У результаті проведеного дослідження розглянуто специфіку процесу префіксальної перфективації двовидових дієслів, розкрито історію розвитку цього явища, визначено причини його активізації на різних етапах розвитку суспільства, зокрема в 90-ті роки XX ст. та в 2-ій половині 10-х років XXI ст. З’ясовано, що структурне розмежування форм доконаного й недоконаного виду у двовидових дієсловах — тенденція українського формотворення, розвиток якої визначається як внутрішніми мовними потребами суспільства, специфікою української мови, так і зовнішнім впливом сусідніх слов’янських мов. Комплексне поєднання актуальних взаємозв’язаних чинників виступає рушієм розвитку досліджуваного лінгвістичного процесу.Документ Вербалізація концепту «ЖІНКА» в одеському списку «Жіночого збірника» Йосифа Брадатого (рукопис № 1/154 (38/64) ОННБ)(Астропринт, 2024) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Метою розвідки є дослідження способів вербалізації концепту ЖІНКА в Одеському списку XVIII (№ 1/154 (38/64) комплексу повчально-дидактичних проповідей викривального характеру Й. Брадатого, адресованих жінкам-знахаркам, ворожкам, чарівницям тощо, відомого в науці під умовною назвою «Жіночий збірник». Предмет дослідження — засоби лінгвального втілення концепту ЖІНКА в «Жіночому збірнику». Дослідження здійснюється з урахуванням особливостей релігійного типу мислення, який домінував у болгарській літературі та культурі у добу, що передувала Болгарському Відродженню. Християнські уявлення про жінку, через яку людство отримало як прокляття, так і спасіння, знаходять своє втілення в опозиції двох субконцептів: ЗЛОЇ та ДОБРОЇ жінки. Лінгвістичні репрезентації, які розкривають змістову структуру субконцепту ЗЛА ЖІНКА, багаті та різноманітні: спеціалізовані номінації виконавців заборонених ритуальних практик і магічних маніпуляцій; назви самих дій; найменування атрибутів і приладдя, потрібних для реалізації ритуалу; лексеми, що позначають духовний статус злих жінок перед Богом та їхній духовний стан; атрибутивні характеристики; мовні одиниці різних рівнів і стилістичні фігури для об'єктивації відносин учасник — агент у ритуалі, Бог — зла жінка — сатана. Для омовлення концепту ДОБРА ЖІНКА здебільшого використовуються жіночі імена-символи, через які подається приклад благочестивого та богоугодного життя; низка дієслівних форм на позначення дій, які варто виконувати праведниці; когнітивна метафора прикраса — духовначеснота та ін. Результати дослідження дають змогу зробити висновок, що такі універсальні для всього людства змісти концепту ЖІНКА, як «життя», «народження», «мати», «плодючість», у «Жіночому збірнику» представлені слабо. У ядрі концепту перебувають семантичні домінанти, які виникають через духовну непокору новому християнському Богові, а їх наявність зумовлена духовним станом тогочасного суспільства.Документ Особливості розпізнавання спеціальних символів і термінів системами машинного перекладу(Астропринт, 2024) Яроцька, Галина Сергіївна; Бушуєв, Даніл Володимирович; Iarotska, Galyna S.; Bushuiev, Danil V.Метою статті є дослідити здатність систем машинного перекладу і штучного інтелекту розпізнавати спеціальні символи й терміни. Аналіз здійснено з опертям на результати машинного перекладу з англійської мови українською і навпаки. Об’єкт дослідження — лінгвістична терміносистема, автоматичний пошук перекладацьких відповідників трьома системами машинного перекладу та штучного інтелекту; предмет — розпізнавання системами машинного перекладу та штучного інтелекту спеціальних символів й термінів у перекладі з англійської мови українською і, навпаки, виявлення проблем машинного перекладу, оцінка доречності й недоречності варіантів. У студії в межах підходу теорії перекладу та комп’ютерної лінгвістики використано як загальнонаукові методи, так і суто лінгвістичні: аналіз, синтез, порівняльний і зіставний методи, методи соціолінгвістичного та перекладацького аналізу, описовий метод. Результатами роботи є визначення проблемних випадків розпізнавання, що трапляються за умови машинного перекладу наукових текстів, та їх аналіз. Наукові тексти можуть містити спеціальні символи для передання особливостей фонетики або правопису іншомовного слова, в тому числі терміна; загальні терміни можуть мати відмінності у правописі англійської або української мови. У деяких наукових текстах лінгвістичні терміни можуть братися в лапки, які також спричинюють труднощі їх розпізнавання системами. Галузь застосування проведеного дослідження полягає у можливостях використання його результатів у подальших наукових розвідках у галузі комп’ютерної лінгвістики, лінгвістичному моделюванні та корпусній лінгвістиці, теорії і практики перекладу, практичного курсу перекладу. Висновки дослідження вбачаються у результатах порівняльного аналізу машинного перекладу від різних систем: якість перекладів є досить високою; доречність певних варіантів перекладу. Проте існують проблеми розпізнавання спеціальних символів і термінів, що потребує подальшого вдосконалення й оптимізації машинного перекладу.Документ Сучасні тенденції розвитку українського словотворення: відіменникові деривати з префіксом недо-(Астропринт, 2024) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові. Її мета — вивчення активізації продукування відіменникових дериватів, утворених префіксом недо-, як однієї із закономірностей розвитку сучасного процесу словотворення в українській мові. Об’єкт дослідження — сучасний процес словотворення в українській мові. Предмет аналізу — зростання продуктивності відсубстантивного іменникового словотвірного типу з префіксом недо- як ознака дериваційного процесу. Матеріал спостереження — відсубстантивні іменники, утворені префіксом недо-, які характеризуються негативною семантикою на позначення неповноцінності когось або чогось. У результаті проведеного дослідження з’ясовано специфіку деривації відсубстантивних іменників, утворених префіксом недо-. Визначено причини зростання продуктивності словотвірного типу, за зразком якого творяться аналізовані оказіоналізми. Серед них — політичні та соціально-економічні зміни періоду незалежної України, події російсько-української війни, які потребують номінації й оцінки нових понять; демократизація суспільства; активізація питомих процесів словотворення; висока системна продуктивність досліджуваного словотвірного типу.Документ Символіка зоометафори в українській і польській лінгвокультурах(Астропринт, 2024) Маличенко, Юлія Сергіївна; Войцева, Олена Андріївна; Malychenko, Yuliia S.; Voytseva, Olena A.Мета статті полягає у визначенні особливостей зоометафор в українській і польській лінгвокультурах і ролі цих особливостей у формуванні національної, культурної та етнічної специфіки мовних картин світу українців і поляків. Об’єктом аналізу виступають зоометафори, які використовують для позначення людей за певними ознаками в українській і польській мовах. Предметом дослідження є зіставна характеристика семантики, функціювання та символічного навантаження зоометафор в українській і польській лінгвокультурах, зокрема, їхня роль у формуванні соціальних, психологічних і культурних стереотипів. Висновки. Лінгвістичний аналіз свідчить про те, що національнокультурні зоометафори українців і поляків можуть мати як універсальну, так і унікальну символіку. Вони унаявлюють бачення довкілля кожним народом і ідентифікацію його етнокультури. Символіка зоометафор в українській і польській мовах тісно пов’язана зі стереотипами, що побутують у цих лінгвокультурах. Перспективи дослідження полягають у можливості подальшого вивчення міжкультурних відмінностей і схожостей через порівняльний аналіз зоометафор у слов’янських мовах.Документ Фразеологізми з компонентом «око / очі» у слов’янських і в’єтнамській моавх як засіб вираження невербальної поведінки людини(Астропринт, 2024) Чан Тхі, Суєн; Trần Thị, XuyếnМета дослідження полягає у визначенні репрезентації фразеологічним способом невербальної комунікативної поведінки слов’ян і в’єтнамців на прикладі поведінки персонажів у художніх перекладах з декількох слов’янських мов (української, польської, російської) на в’єтнамську. Об’єктом вивчення є тотожні, подібні та відмінні риси окулесичної невербальної комунікативної поведінки, які характеризують слов’ян і в’єтнамців. Матеріалом дослідження обрано електронні онлайн-словники, в тому числі фразеологічні, української, польської, російської та в’єтнамської мов, а також декілька оригінальних художніх текстів слов’янських авторів і переклади цих текстів в’єтнамською мовою. Результатом дослідження є спостереження, висвітлені у викладі основного матеріалу статті та її висновках. Зіставний аналіз фразеологічних окулесичних засобів комунікації свідчить про те, що невербальні засоби комунікації можуть мати універсальний, соціально окреслений і національно окреслений характер. Більшість фразеологічних одиниць із компонентом «око / очі» у слов’янському та в’єтнамському лінгвокультурних просторах мають еквівалентні відповідники. Є також фонові та безеквівалентні одиниці.Документ Деякі спостереження над мовними особливостями носія української говірки одного неіснуючого села Одеської області(Астропринт, 2024) Арефьєва, Наталія Георгіївна; Arefieva, Nataliia G.Метою статті є опис мовленнєвих особливостей інформанта-корінної мешканки села Оленокорицького Красноокнянського (Подільського) району Одеської області України. Об’єкт дослідження — мовлення інформантки, що є колишньою мешканкою цього села; предмет — говіркові елементи в її повсякденному мовленні. У студії в межах лінгвоперсонологічного підходу використано як загальнонаукові методи, так і суто лінгвістичні: описовий та порівняльний методи, метод прямого опитування інформанта, метод спостереження (включеного і невключеного), компонентний аналіз, метод документування і транскрибування мовних даних, зокрема, методика практичної транскрипції. Наукову новизну дослідження визначає те, що вперше у вітчизняній лінгвістиці привернуто увагу до говірки, яка побутувала в селі Оленокорицьке Красноокнянського (Подільського) району Одеської області України. У студії виявлено та проаналізовано діалектні елементи на фонетичному, морфологічному, синтаксичному, лексичному, фразеологічному та пареміологічному рівнях. Установлено факти міждіалектного впливу на матеріалі мовлення говірконосія. Отримані результати дослідження дають змогу дійти висновків, згідно з якими мовлення інформантки, зберігаючи певні архаїчні форми, регіональні лексичні та фразеологічні інтернаціоналізми, вирізняється стабільністю діалектних елементів на всіх рівнях мовної системи. Практична цінність проведеного дослідження полягає в можливості використання його результатів у подальших наукових розвідках у галузі діалектології, історії мовознавства, когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики, лінгвоперсонології. Перспективи дослідження вбачаємо у подальшому докладнішому описі мовної картини світу інформанта.Документ Мовленнєва експлікація стратегії позитивного сімейного впливу в мовленні поліцейського інспектора(Астропринт, 2023) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.У статті проаналізовано комунікативну стратегію позитивного емоційного впливу в мовленні детектива — героя англійського детективного дискурсу. Об’єктом дослідження є мовленнєві епізоди, в яких детектив опитує свідків та підозрюваних. Метою є когнітивно-прагматичний аналіз контекстів виявлення комунікативної стратегії позитивного емоційного впливу, а також комунікативних тактик, які її реалізують. Застосовано загальні та спеціальні методи лінгвістичних досліджень: синтез, аналіз, спостереження, описовий метод, методи прагматичного та когнітивного аналізу, метод контекстуальної інтерпретації. Результати когнітивно-прагматичного аналізу стратегічної мовленнєвої поведінки поліцейського — героя детективного дискурсу — свідчать про те, що стратегія позитивного емоційного впливу реалізується у мовленні детектива за допомогою комунікативних тактик обіцянки, прохання, заспокоєння, пробачення, співчуття, вдячності, докору та пом’якшення. Ці тактики було виокремлено та інтерпретовано. Завдяки зазначеним тактикам детективу вдається створити сприятливу й доброзичливу атмосферу, що дає змогу досягти бажаного результату: щирості свідків, зокрема тих, які приховували інформацію, брехали або відмовлялися від співпраці. Свідок або підозрюваний повідомляє інформацію, потрібну слідству, а злочин успішно розкривають. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в аналізі внутрішнього мовлення детектива, яке маркує його комунікативні наміри.Документ Кінесичні засобі невербальної комунікації персонажів у польській і в’єтнамській лінгвокультурах (на матеріалі польсько-в’єтнамських літературних перекладів)(Астропринт, 2023) Чан Тхі, Суєн; Trần Thị, XuyếnМета дослідження полягає у визначенні способів репрезентації невербальної комунікативної поведінки персонажів у художніх перекладах з польської мови на в’єтнамську. Об’єктом вивчення є тотожні, подібні та відмінні риси рухової невербальної комунікативної поведінки, які характеризують поляків і в’єтнамців. Матеріалом дослідження обрано декілька оригінальних польських художніх оповідних текстів Елізи Ожешкової (Eliza Orzeszkowa) і Болеслава Пруса (Bolesław Prus) та їх перекладів в’єтнамською мовою. Результатом дослідження є деякі спостереження, висвітлені у викладі основного матеріалу статті та її висновках. Зіставний аналіз кінесичних засобів комунікації персонажів свідчить про те, що невербальні засоби комунікації можуть мати універсальний, соціально окреслений і національно окреслений характер. Більшість одиниць жестової та мімічної мови в польському та в’єтнамському лінгвокультурних просторах є еквівалентними. Є також фонові та безеквівалентні кінесичні засоби комунікації. Виявлені маркери невербальної поведінки персонажів зумовлені їхнім соціальним статусом у суспільстві за ознаками віку, гендера, станової приналежності, професії. Серед них є репрезентанти епохи. Деякі із зафіксованих засобів є застарілими, бо висвітлюють соціальні відносини в польському суспільстві кінця XIX — початку ХХ століття. Універсальні за хронологією функціювання є, здебільшого, невербальні засоби, що вказують на інтелектуальний рівень персонажів і на емоційний стан особистості.Документ Nomina agentis ta nomina actoris в Одеському списку «Малого збірника повчань» Теодора Студита XVIII ст.(Астропринт, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Метою даної статті є визначення словотвірних та лексико-семантичних особливостей найменувань nomina agentis та nomina actoris, зареєстрованих у «Малому збірнику повчань» Теодора Студита, на підставі чого схарактеризувати дані мовні одиниці як засоби архаїзації чи модернізації (осучаснення та наближення до народнорозмовної мови) тексту. Предмет дослідження — словотвірні та лексико-семантичні особливості іменників nomina agentis та nomina actoris. Дослідження ґрунтується на основі аналізу Одеського списку «Малих катехиз», що входить до збірника № 1/154, який зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Усі зафіксовані іменники nomina agentis та nomina actoris поділяються за походженням на дві групи: питомі слов’янські мовні одиниці та запозичені; корінні слов’янські лексеми серед кожного номінативного ряду розподіляються на групи за словотвірними типами. У межах словотвірних типів відокремлюються лексико-семантичні групи. Виділення 2 лексико-семантичних груп — назв осіб за видом діяльності, характером занять, професією та номенів за характерними принципами поведінки — можливе для кожного словотвірного типу. Виокремлення інших лексико-семантичних груп є факультативним. Встановлено, що для слов’янських найменувань nomaina agentis найбільш продуктивними словотворчими формантами виявились -тел, -ник, -ец, непродуктивними -ица, *-jь та одиничним -ач, для утворення для назв nomina actoris найчастіше використовується афікс -ник, дуже рідко -ар. Відома науці стилістична диференціація між книжним афіксом -тел, афіксами -ник, -ец, які могли брати участь як у творенні книжних елементів, так і народно-розмовних, «Малих катехизах» не простежується. Результати дослідження дають змогу зробити висновок про низку факторів, якими могло бути спричинене це явище: особливості змісту проповідей, індивідуальне відчуттям книжника мовної норми, який працював над текстом, його підхід до підбору лексики та орієнтація на специфіку аудиторії, для якої призначалися тексти — добре підготовлені та освічені церковні служителі, ченці. Іншомовні запозичення представлені лише грецизмами, більшість з яких була засвоєна в давню епоху. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в конкретизації ролі церковнослов’янської мови східної редакції на продуктивність даних словотвірних типів.Документ Новітні соціолінгвістичні опитування в Україні як база даних у лінгвоконфліктологічних дослідженнях(Астропринт, 2023) Яроцька, Галина Сергіївна; Iarotska, Galyna S.Об’єктом дослідження представленої наукової роботи є соціолінгвістичні опитування як джерела інформації у вирішенні лінгвістичних конфліктів, які ми розуміємо як зіткнення національно-мовних інтересів представників різних мовних спільнот через нерівність статусів мов усередині двомовного або багатомовного суспільства. Предметом дослідження постало мовне питання в Україні, яке протягом усіх років незалежності в період передвиборчих кампаній використовувалося політичними елітами як предмет спекуляцій для мобілізації свого електорату. На думку багатьох дослідників, мовне питання в Україні безпосередньо пов’язане із визначенням національної ідентичності, тому соціолінгвістичні опитування містять серед інших і запитання щодо національної ідентичності. Мета пропонованої роботи полягає у спробі визначити корелятивні зв’язки між політико-ідеологічною аджендою в країні та результатами опитувань. Звичайно, що російська агресія не могла не вплинути на мовне питання в країні. Поряд із впливом офіційних політико-ідеологічних дискурсів на мовну політику в Україні починає здійснювати вплив так звана агентність, адже в мовних суперечках беруть участь мовні активісти або агенти, що постало предметом окремих наукових досліджень у європейських та вітчизняних працях. Результати. Порівнюючи результати соціолінгвістичних опитувань упродовж усіх років незалежності, науковці намагаються з’ясувати суспільні тенденції щодо вирішення мовних конфліктів. Проте політичні еліти продовжують використовувати мовне питання для розбрату в суспільстві, незважаючи на те, що соціолінгвістичні дані свідчать про вторинність мовного питання для громадян України, принаймні у довоєнний період. Висновки. Навіть оптимістичні результати опитувань, що дійсно підтверджують наявність певних, але вже не таких суттєвих розбіжностей між мовними орієнтаціями різних груп населення України, не надають гарантій щодо безконфліктного співіснування на мовному ґрунті, адже конкуренція між політичними елітами здатна знову представити мовне питання як конфліктогенне та погляди людей як поляризовані й безкомпромісні через конструювання відповідних політико-ідеологічних дискурсів.