Правова держава
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: У збірнику публікуються науково-теоретичні та практичні матеріали з актуальних загальнотеоретичних та галузевих правових питань, правозастосовної практики, пропозиції до законодавства, зарубіжний правовий досвід конституційної, судово-правової та адміністративно-правової реформ. Видання розраховане не тільки на юристів-науковців, а й на практиків, які черпатимуть із нього чимало корисного для своєї широкопланової діяльності, що сприятиме утвердженню базових цінностей цивілізованої потуги України – права, справедливості та моралі.
Сайт видання: http://pd.onu.edu.ua
Переглянути
Нові надходження
Документ Між алгоритмом і справедливістю: дегуманізаційні ризики автоматизації кримінального провадження(Фенікс, 2025) Родіонова, Тетяна Василівна; Rodionova, Tetiana V.У статті досліджено проблему дегуманізації кримінального провадження в контексті зростаючої автоматизації процесуальних дій та впровадження технологій штучного інтелекту. Розглянуто основні форми застосування алгоритмічних систем у кримінальному процесі та їхній вплив на традиційні засади правосуддя. Проаналізовано трансформацію людської взаємодії в кримінальному провадженні під впливом технологій та пов’язані з цим етичні дилеми. Окреслено ризики редукції складних людських ситуацій до набору статистичних даних та втрати емпатичного компонента при прийнятті процесуальних рішень. Визначено основні напрямки збереження балансу між технологічною ефективністю та гуманістичними цінностями правосуддя. Наголошено, що впровадження автоматизованих систем у кримінальний процес має відбуватися з урахуванням принципу «людина в центрі» та забезпечувати право учасників провадження на справедливий розгляд справи з урахуванням унікальності кожної ситуації.Документ Сучасні кіберризики: їх поняття, структура та застосування у сфері торгівельного мореплавства(Фенікс, 2025) Орловський, Богдан Михайлович; Orlovskyi, Bohdan M.Стаття присвячена комплексному дослідженню сучасних кіберризиків, їхнього концептуального апарату, структури та особливостей застосування у критично важливій сфері торгівельного мореплавства. У статті здійснено поглиблений аналіз сутності та змісту поняття «кіберризик», розкрито його характерні ознаки, визначено ключові джерела походження та систематизовано основні форми реалізації в контексті зростаючої цифрової залежності морської галузі. З метою вдосконалення правового регулювання у сфері кібербезпеки, автором запропоновано власне визначення поняття «кіберризик», що інтегрує ймовірність настання негативних наслідків, наявність потенційних кіберзагроз та вразливостей інформаційних систем. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення цього визначення, зокрема у профільних нормативно-правових актах, таких як Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» наступним чином: «Кіберризик – існуюча ймовірність настання негативних наслідків для суб’єктів кібербезпеки, національної безпеки, суспільства та держави, що виникає внаслідок наявності потенційних кіберзагроз та/або вразливостей в інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, а також недоліків у їх захисті, що можуть призвести до порушення конфіденційності, цілісності, доступності інформаційних ресурсів, порушення сталого та надійного функціонування зазначених систем, завдання шкоди законним інтересам фізичних та юридичних осіб, майну, критичній інфраструктурі». У статті детально розглянуто характерні ознаки кіберризиків, серед яких виокремлено віртуальну природу їхньої реалізації, транскордонний характер поширення, динамічну еволюцію у відповідь на розвиток інформаційних технологій та потенційну масштабність негативних наслідків для різних сфер суспільного життя та національної безпеки. Особливу увагу приділено специфіці прояву цих ознак у контексті торгівельного мореплавства, де вразливість критичної інфраструктури може мати глобальні наслідки. Проведено систематизацію джерел виникнення кіберризиків, які класифіковано на чотири основні класи: дії людей (ненавмисні помилки та навмисні зловживання), бездіяльність щодо розвитку систем та технологій (технологічні вразливості), помилки у внутрішніх процесах (організаційні недоліки) та зовнішні події (геополітичні конфлікти, дії третіх сторін, природні катастрофи). Розкрито специфіку впливу кожного з цих класів на рівень кібербезпеки у сфері морського судноплавства. Окрему увагу приділено аналізу основних форм (інструментів) реалізації кіберризиків, до яких віднесено кібератаку, кіберінцидент, кібертероризм та кібервійну. Розглянуто їх відмінні характеристики за суб’єктивним складом, мотивацією та механізмами впливу на інформаційні системи. Підкреслено особливу вразливість торгівельного мореплавства до кожної з цих форм, з огляду на його залежність від цифрових технологій та важливість для глобальних логістичних ланцюгів. У висновках наголошено на складності та багатогранності сучасних кіберризиків, що зумовлює необхідність комплексного правового підходу до їх регулювання з використанням міжнародно-правового досвіду. Зазначено про необхідність подальшої гармонізації чинного законодавства з міжнародними стандартами у сфері кібербезпеки для ефективної протидії кіберризикам.Документ Захист авторського права у зв’язку із обігом невзаємозамінних токенів(Фенікс, 2025) Нігреєва, Олена Олександрівна; Nihreieva, Olena O.Статтю присвячено захисту авторського права у контексті комерціалізації обігу невзаємозамінних токенів (NFT). Визначено основні характеристики цього виду токенів, особливості їх створення та продажу. Підкреслено, що визначальною особливістю NFT є їхня унікальність, яка досягається шляхом включення до блокчейну інформації про автора. Підкреслено, що переважно передача прав на NFT відбувається за смарт-контрактами, які, однак, не в змозі детально врегулювати усі умови передачі прав на токени та їх подальшого використання. Наголошено, що права на NFT не дорівнюють правам на первісний твір, що був токенізований творцем NFT. Рекомендовано, що для більш ефективного захисту авторських прав корисним є укладання додаткових угод. Одним з механізмів, який би підвищив надійність захисту авторських прав, міг би стати елемент додаткового людського контролю у процесі укладання смарт-контрактів.Документ Перспективи удосконалення правового регулювання створення індустріальних парків на землях сільськогосподарського призначення в Україні(Фенікс, 2025) Масін, Віктор Миколайович; Хріщева, Олександра Георгіївна; Masin, Viktor M.; Khrishcheva, Oleksandra G.У науковій статті проведено дослідження проблеми правового регулювання створення та діяльності індустріальних парків на землях сільськогосподарського призначення, яка станом на сьогодні є нагальною для України, оскільки перешкоджає забезпеченню ефективного економічного розвитку сільських територій та залученню інвестицій. Проаналізовано чинні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність індустріальних парків на теренах нашої аграрної держави, засади їх створення та функціонування. Розглянуто можливості ініціювання та створення індустріальних парків закладами вищої освіти державної форми власності. У результаті комплексного аналізу правового регулювання створення та діяльності індустріальних парків в Україні оцінено ефективність чинного законодавства, виявлено проблеми та прогалини у нормативному регулюванні. Запропоновано напрями вдосконалення чинного законодавства щодо правового регулювання створення та діяльності індустріальних парків на землях сільськогосподарського призначення. Наведено авторський Проєкт Закону України «Про внесення змін до законодавства щодо створення і функціонування індустріальних парків в Україні», а також представлено відповідну порівняльну таблицю.Документ Хаотичність розвитку системи центральних органів виконавчої влади та особливості реалізації в ній засад концепції реформи адміністративного права України(Фенікс, 2025) Миколенко, Олександр Іванович; Рудов, Владислав Сергійович; Mykolenko, Oleksandr I.; Rudov, Vladyslav S.В статті розкрито особливості хаотичного розвитку системи центральних органів виконавчої влади, а також визначено рівень реалізації засад Концепції реформи адміністративного права України в сфері функціонування центральних органів виконавчої влади. Наголошено, що будь-яке реформування повинне враховувати потреби практики та супроводжуватись інноваційними ідеями. Не є виключенням у цьому сенсі і реформа органів виконавчої влади. Обґрунтовано висновок, що започатковані в Концепції реформи адміністративного права засади вдосконалення системи центральних органів виконавчої влади в переважній більшості були реалізовані в національному адміністративно- му законодавстві, втім хаотичність та незавершеність перетворень, які свого часу були започатковані в нашій країні та впроваджуються і сьогодні в реальне життя, свідчать про існування у сфері функціонування центральних органів виконавчої влади ще достатньо великої кількості невирішених проблем.Документ Право на мирні зібрання в умовах воєнного стану в Україні: проблема правової регламентації(Фенікс, 2025) Кузнєцова, Зоя Вікторівна; Чайковський, Олег Ігорович; Kuznietsova, Zoia V.; Chaikovskyi, Oleh I.У статті розглядається сутність та зміст одного з важливих конституційних прав людини – права на мирні зібрання, а також особливості його реалізації в умовах воєнного стану. Визначено проблему правової регламентації права на мирні зібрання в Україні, а саме відсутність спеціального законодавства щодо змісту, видів, механізму реалізації мирних зібрань. Окреслено положення закону щодо обмежень основних прав людини в умовах воєнного стану та визначено, що право на мирні зібрання може підлягати таким обмеженням. Наголошується на невідповідності положень законодавства про правовий режим воєнного стану, норми якого визначають в одному випадку можливість встановлювати обмеження в реалізації права на мирні зібрання за рішенням військових адміністрацій, а у другому – повну їх заборону. Визначається проблема широких меж дискреції органів державної влади щодо погодження мирних зібрань та визначення інших обмежувальних заходів для їх проведення. Такі положення законодавства не відповідають критеріям правової визначеності та прогнозованості, а отже становлять порушення державою своїх позитивних зобов’язань у галузі права на мирні зібрання. Також у статті проведений аналіз положень підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на підставі рішень Обласних військових адміністрацій, якими визначаються процедурні аспекти реалізації права на мирні зібрання в окремих областях України. Порівняльна характеристика цих положень дає змогу дійти висновку про істотні відмінності у підходах до реалізації права на мирні зібрання, а також критеріїв його обмежень, які коливаються від повної заборони відповідних заходів до можливості їх реалізації з певними умовами. Вважаємо, що такі відмінності можуть бути виправданими, перш за все виходячи від наближеності до лінії фронту, що обумовлює більший рівень загрози для окремих областей. Проте на практиці виявляється, що не завжди обмеження права на мирні зібрання накладаються з урахуванням цього принципу, що, у свою чергу, доводить необхідність прийняття спеціального законодавства.Документ Щодо поняття відводу в процесуальному праві(Фенікс, 2025) Кастрова, Марія Сергіївна; Kastrova, Mariia S.Стаття присвячена дослідженню інституту відводу в процесуальному праві України, як складного правового явища, що має важливе значення для забезпечення дотримання права на справедливий та неупереджений судовий розгляд. У центрі уваги перебуває поняття «відвід», необхідність визначення його уніфікованого значення, його сутність та аналіз нормативного закріплення у законодавстві. У статті здійснено порівняльний аналіз наукових підходів до тлумачення поняття «відвід», наведено та критично проаналізовано визначення, запропоновані науковцями. Наголошено на відсутності уніфікованого законодавчого визначення поняття «відвід» у чинних процесуальних кодексах України та наукових роботах, що створює передумови для неоднозначного тлумачення й застосування відповідних норм. Значна увага приділяється аналізу конкретних дефініцій, які розкривають окремі аспекти інституту відводу, проте не охоплюють сутність в цілому. Окремий акцент зроблено на необхідності визначення всіх можливих підстав відводу, а не вибір однієї підстави для характеристики цього правового явища. Ці фактори детально розглядаються як передумови для забезпечення гарантій справедливого судового розгляду. У статті обґрунтовано необхідність вдосконалення нормативного регулювання інституту відводу в Україні, зокрема шляхом формулювання законодавчо закріпленого визначення, яке б відображало його багатогранну природу та усувало можливість тлумачити визначення зручним чином з метою зловживання цим правом. Запропоновано власне змістовне визначення відводу як складної системи усунення учасників судового процесу за наявності обґрунтованого сумніву щодо їх неупередженості з переліком можливих підстав та наслідками. Аналіз має критичний характер і спирається як на положення національного законодавства, так і на міжнародні стандарти у сфері забезпечення правосуддя. Зокрема, розглянуто правові позиції Європейського суду з прав людини, які акцентують увагу на важливості дотримання принципу неупередженості та наявності процесуальних механізмів усунення зацікавлених осіб. В результаті сформовані висновки щодо єдиного, змістовного визначення яке може бути використане у законотворчій діяльності, судовій практиці, наукових дослідженнях та навчальному процесі.Документ Правове моделювання як засіб дослідження правових процесів: теоретичний аспект(Фенікс, 2025) Борщевський, Ігор Вячеславович; Гринь, Оксана Дмитрівна; Borshchevskyi, Ihor V.; Hryn, Oksana D.У статті здійснено теоретичний аналіз правового моделювання як методу наукового пізнання та дослідження правових процесів. Розглянуто основні підходи до визначення сутності правового моделювання, його види, функції та методологічне значення для сучасної юридичної науки. Акцентовано увагу на потенціалі моделювання у процесах правотворення, правозастосування та правового прогнозування в контексті правової реальності України. Обґрунтовано необхідність подальшої розробки та впровадження моделей у юридичну практику з метою підвищення ефективності правового регулювання.Документ Кримінологічний аналіз кіберзагроз та їх вплив на торгівельне мореплавство(Фенікс, 2025) Орловський, Богдан Михайлович; Осадча, І. А.; Orlovskyi, Bohdan M.; Osadcha, I. A.Стаття присвячена кримінологічному дослідженню кіберзагроз та їх впливу на кібербезпеку у сфері торгівельного мореплавства, що є важливим та актуальним питанням для формування системи заходів щодо її запобігання та профілактики. Кіберзагроза – це сукупність негативних чинників, факторів або явищ, що за напрямком свого впливу спрямовані на пошкодження інформаційних, телекомунікаційних та інших систем, які забезпечують належне функціонування діяльності підприємств, установ, організацій або держави та захист інформації у таких системах. Кіберзагроза посягає на кібербезпеку, якою охоплюється стан повної захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі. Авторами було виділено складові елементи кіберзагроз у сфері торгівельного мореплавства, які включають в себе технічні аспекти роботи автоматизованих систем судна та портової інфраструктури, вразливості програмного забезпечення, людський фактор та соціальну інженерію, що пов’язані з помилками користувачів, які погано розбираються у інформаційних технологіях. Проаналізовано міжнародно-правове регулювання кіберзагроз, що охоплюється «Міжнародним кодексом з охорони суден і портових засобів» (ISPS Code), «Керівництвом з управління морськими кіберризиками» (ухваленим Комітетом з безпеки на морі Міжнародної морської організації ІМО), «Керівництвом (Рекомендаціями) з кібербезпеки на борту суден» тощо. На сьогоднішньому етапі кіберзагрози досить сильно поширені у сфері торгівельного мореплавства, оскільки: по-перше ця сфера є вельми прибутковою за своїм економічним потенціалом, та, по-друге, тісно переплетена з цифровими технологіями. Сучасні судна – це фактично плаваючі комп’ютерні системи, де автоматизовані процеси керують рухом, навігацією, енергопостачанням тощо, забезпечують зберігання та захист даних. Авторами розглянуто детермінанти та мотивацію кіберзлочинців у цій сфері (фінансовий аспект, усунення конкурентів, мотиви помсти, ідеологічні мотиви) та сформульовано ключові заходи задля профілактики та запобігання кіберзагроз у сфері торгівельного мореплавства, які включають у себе: - підвищення обізнаності та кіберкультури серед персоналу морських компаній, портових служб та інших учасників галузі; - розробку та впровадження сучасних технічних засобів захисту (систем виявлення вторгнень, криптозахист паролів, мережевих екранів) у суднові системи, портову інфраструктуру та логістичні мережі; - розробку та дотримання міжнародних стандартів і нормативних актів IMO у сфері кібербезпеки, міжнародної співпраці та обміну інформацією; - створення системи оперативного реагування на кіберзагрози та кіберінциденти (ідентифікація та аналіз загрози; ізоляція ураженої системи для запобігання поширення атаки; блокування шкідливого програмного забезпечення та відновлення роботи системи; збір доказів кібератаки для направлення до правоохоронних органів; оновлення програмного забезпечення та зміна системи паролів). На думку авторів, саме ефективне застосування профілактичних та запобіжних заходів здатне мінімізувати вплив кіберзагроз на торгівельне мореплавство, забезпечити стабільність морських перевезень, захистити критичну інфраструктуру та підтримати довіру до галузі як до ключового елементу світової економіки.Документ Сутність і тенденції гуманізації кримінального процесуального законодавства України та його інститутів(Фенікс, 2025) Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.В статті розкрито сутність і загальні тенденції гуманізації кримінального процесуального законодавства України та його інститутів. Доведено, що гуманізація кримінального процесуального законодавства втрачає сенс свого існування у випадках, коли починає руйнівно (негативно, неефективно, суспільно шкідливо) впливати на вирішення поставлених перед кримінальним провадженням завдань та на досягнення його цілей. Тобто завдання та цілі кримінального провадження є тими критеріями, за допомогою яких можна визначити межі впровадження і реалізації гуманістичної філософії у кримінальну процесуальну діяльність, у кримінальне процесуальне право та кримінальне процесуальне законодавство. На прикладі альтернативних (позасудових) способів врегулювання конфліктів в кримінальному провадженні було показано як загальні особливості гуманізації сучасного кримінального процесуального законодавства України, так і послідовний алгоритм механізму гуманізації мирової угоди у кримінальному провадженні, починаючи з прав учасників кримінального провадження, участі медіатора, особливостей винесення судових рішень та особливостей їх виконання.Документ Правові інструменти збору і передачі інформації/даних громадськістю в процесі відновлення довкілля України(Фенікс, 2025) Толкаченко, Олена Володимирівна; Tolkachenko, Olena V.Статтю присвячено правовим питанням щодо забезпечення належного збору та передачі інформації/даних в Україні, які можуть вплинути на прийняття рішень в процесі відновлення довкілля України і притягнення до відповідальності Росії. Доступ до екологічної інформації, її збір, передача і аналіз під час військових дій є надзвичайно актуальним питанням. Попри це на сьогоднішній день існують певні правові проблеми щодо доступу до екологічних даних, які повинні бути у відкритому і прозорому доступі, та складності з правовими інструментами, які можуть забезпечити кінцевий результат, тобто прийняття екологічно значущих рішень. Проаналізовано систему open data та зроблено висновок, що удосконалення доступу до екологічної інформації, поліпшенню поінформованості громадськості щодо екологічних проблем, можливість проведення моніторингу і збору даних дають громадським організаціям та окремим громадянам мати можливість висказувати свою зацікавленість, а державним органам – розробити відповідний перелік таких інтересів і стимулювати підвищення ролі громадськості в процесі прийняття рішень, які можуть вплинути на стан навколишнього середовища. В статті досліджуються поняття «громадськість», «зацікавлена громадськість», а також аналізується міжнародний досвід проєктів в рамках «citizen science», які передбачають використання вченими даних, зібраних волонтерами, непрофесіоналами, спостерігачами, які не спеціалізуються в жодній певній галузі знань. Доводиться, що навіть під час повномасштабного вторгнення в Україні активно розвиваються проєкти громадянської науки, які містять не тільки наукову, а й безпекову складову. Для України це є одним з найважливіших моментів, оскільки, після війни буде гостро стояти питання щодо не стільки модернізації чи відродження старого, скільки щодо пропозицій принципово нових підходів до відновлення довкілля, в тому числі пропозицій щодо цифровізації або інших технологій у сфері збору, передачі та аналізу екологічної інформації та даних, які стосуються довкілля. Основні початкові кроки щодо екологічного відновлення країни повинні відбуватися у сфері атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів, природно-заповідного фонду, поводження з відходами, забезпечення енергетичної безпеки та підвищення екологічної освіти і ролі громадськості в екологічних питаннях. Для вирішення проблем післявоєнного відновлення довкілля в межах нашої теми, варто зосередитися на наступних задачах забезпечення правових інструментів щодо: збору даних (у вигляді чи доступу до інформації, чи моніторингу довкілля), передачі даних (в легкій, доступній та, насамперед, сучасній формі) і аналізу даних, який повинен здійснюватися суб’єктом, котрий приймає рішення з питань, які стосуються негативного впливу на стан довкілля.Документ Економічні санкції за lex fori у контексті міжнародного приватного права(Фенікс, 2025) Смітюх, Андрій Володимирович; Smitiukh, Andrii V.В статті досліджено проблематику економічних санкцій за законодавством держави суду (lex fori) у контексті міжнародного приватного права. Визначено, що економічні санкції – це публічно-правові надімперативні норми, які передбачають обмежувальні заходи економічного впливу, що застосовуються у публічних інтересах для досягнення політичних цілей. З’ясовано склад економічних санкцій за lex fori, доведено, що економічні санкції за lex fori як надімперативні норми мають абсолютний пріоритет у правозастосуванні порівняно з будь-якими іншими нормами національного та іноземного права, незалежно від того, яке право підлягає застосуванню. Визначено основну відмінність між застереженням про публічний порядок та надімперативними нормами lex fori полягає у цілевизначенні: для публічного порядку це запобігання настання неприйнятних наслідків застосування іноземної норми, для надімперативних норм це забезпечення застосування окремих украй важливих норм lex fori.Документ Штучний інтелект: суб’єкт чи об’єкт цивільних правовідносин?(Фенікс, 2025) Матвєєв, В. Ю.; Matvіeiev, V. Yu.Стаття присвячена аналізу правового статусу штучного інтелекту у цивільних правовідносинах, що є одним із найбільш дискусійних питань у правничій сфері. Розглядаються сучасні підходи до визначення суб’єктності штучного інтелекту, а також проблематика відповідальності за його автономні дії. У статті наведений комплексний аналіз існуючих теоретичних підходів до визначення правового статусу ШІ, зокрема розглянуто об’єктний, суб’єктний та гібридний підходи, що використовуються у правовій доктрині. Увагу приділено проблематиці відповідальності за автономні дії ШІ, що є критично важливим аспектом у контексті цивільних правовідносин. Визначено, що національне законодавство України наразі не містить чітких норм, які б регулювали питання правосуб’єктності штучного інтелекту або розподілу юридичної відповідальності за шкоду, завдану автономними системами. Проаналізовано підходи, що застосовуються в міжнародній практиці, зокрема в Європейському Союзі (AI Act, 2021), США (Algorithmic Accountability Act, 2022). На основі аналізу судової практики, включаючи справи, пов’язані із використанням автономних транспортних засобів та алгоритмічних систем прийняття рішень (зокрема кейс Uber (2018) та випадок дискримінаційного алгоритму Amazon), визначено ключові правові виклики, пов’язані із правовим статусом ШІ. Досліджено концепцію «цифрової особистості», запропоновану у працях західних вчених, як потенційний варіант правової класифікації ШІ. Також сформульовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази України у сфері регулювання штучного інтелекту. Запропоновано розробку спеціального Закону України «Про штучний інтелект», який би визначав рівні автономності ШІ-систем, механізми розподілу відповідальності між розробниками, користувачами та власниками, а також систему державного контролю за високоризиковими ШІ-технологіями. Окремо наголошено на необхідності гармонізації українського законодавства із нормами ЄС у сфері регулювання штучного інтелекту. Зроблено висновок, що найбільш доцільним підходом для правового регулювання штучного інтелекту є гібридна модель, яка передбачає поєднання автономності ШІ з елементами юридичного контролю з боку людини.Документ Особливості реклами як об’єкта авторського права(Фенікс, 2025) Криворучко, В. В.; Kryvoruchko, V. V.На сьогодні реклама як самостійний об’єкт цивільного права може розглядатися як послуга, а також як і об’єкт авторських прав. Саме з такої точки зору буде розглянуто рекламу в цій науковій статті. Необхідно розуміти, що перш ніж використовувати рекламний продукт як послугу, для його створення докладаються творчі зусилля, тобто інтелектуальна діяльність автора цього правового об’єкта. Очевидно, що особливість цього виду послуг полягає саме в тому, що його створенню передує творча праця його автора. Відповідно, результат творчої діяльності автора відповідатиме ознакам, які притаманні об’єкту авторського права – твору. Це і оригінальність, і наявність об’єктивної форми. Згідно положень діючого Закону України «Про авторське право та суміжні права» таку ознаку як оригінальність твору розуміють як такий критерій, що характеризує твір як результат власної інтелектуальної творчої діяльності автора та відображає творчі рішення, прийняті автором під час створення твору. Також ст. 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права» встановлює, що охорона поширюється лише на форму вираження об’єктів авторського права. Охороні підлягають усі оригінальні твори оприлюднені та неоприлюднені, завершені та незавершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження. Після того, як буде створено об’єкт авторського права, його можна використовувати в будь-якому виді реклами. Більш того, такий вид твору, як реклама, створюється, як правило, за договором замовлення, залежно від виду рекламної діяльності. Також рекламу можна розглядати як службовий твір, який створюється в рамках посадових інструкцій. Інакше кажучи, якщо рекламі буде надано творчої (оригінальної) форми, яка дасть змогу кваліфікувати її як повноцінний твір, тобто якщо рекламне повідомлення виконане у віршованій формі, супроводжується музикою або виражене у формі графічного твору, то його визнають об’єктом авторського права. При цьому, як зазначалося вище, наявність творчої праці у створенні реклами презюмується. Вищевикладене вказує на особливості реклами як об’єкта права.Документ До питання про якість юридичних послуг(Фенікс, 2025) Клейменова, Світлана Миколаївна; Kleimenova, Svitlana M.Цивільним кодексом України встановлено загальні положення про послуги, але не зазначені поняття та ознаки такого виду об’єкта цивільних прав. Тому, при наданні юридичних послуг як фізичним, так і юридичним особам виникають дискусійні питання щодо якості даного виду послуг. Ця стаття розглядає питання, пов’язані з визначенням критеріїв якості юридичних послуг. Якість продукції – сукупність властивостей продукції, які визначають ступінь придатності її для використання за призначенням. Ступінь досконалості, яким володіє товар, послуга чи інший вихідний продукт бізнес-процесу. Згідно з визначенням загального управління якістю, якість – це відповідність вимогам споживача. Чітке розуміння, яким чином визначати якість юридичної послуги, що надається, дозволить правильно визначити комплекс обов’язків послугонадавача (адвоката), і як наслідок мати належне уявлення про належне виконання цих обов’язків. Здійснивши аналіз теоретичної бази та чинного законодавства України, можна зробити висновок про те, що незважаючи на різноманіття поняття «юридична послуга», не існує чіткого та єдиного підходу до його визначення. Юридичній послузі притаманні ряд особливих специфічних властивостей, кожні з яких значною мірою впливають як на якість даного виду послуг, так і на їх оцінку. Розглянуті питання, пов’язані з тим, яким чином клієнт (споживач юридичних послуг) розуміє якість послуги, а також яким чином адвокат (виконавець) оцінює якість цього виду послуг. Встановлено, що якість юридичної послуги не є ідентичною відсутності претензій з боку клієнта. У цьому й закладена основна проблема визначення якості з боку клієнта та виконавця. Також у статті розглянуто головні складові якості юридичних послуг. Через відсутність легального визначення поняття «якість юридичних послуг», ця категорія на сьогодні може бути розглянута через розуміння сумлінного виконання обов’язків, прийнятих на себе юристом. Можна впевнено стверджувати, що необхідно визначити стандарти надання юридичної послуги, оскільки їхня відсутність впливає на усвідомлення клієнтом (замовником, одержувачем послуг) про якість наданих послуг. У статті зроблено спробу визначити основні критерії якості юридичних послуг.Документ Загальні тенденції розвитку наукової думки про засади функціонування центральних органів виконавчої влади в період з 2002 по 2013 роки(Фенікс, 2025) Рудов, Владислав Сергійович; Rudov, Vladyslav S.В статті було здійснено аналіз загальних тенденцій розвитку наукової думки про засади функціонування центральних органів виконавчої влади в період з 2002 по 2013 роки. Наголошено, що цей історичний період характеризується такими особливостями: 1) свідчив про поступовий відхід від командно-адміністративної системи управління, якав радянський період пронизувала собою всі органи виконавчої влади та про перехід до демократичних засад функціонування; 2) свідчив про подальшу еволюцію органів виконавчої влади як на інтелектуальному рівні (монографії, дисертації, наукові статті), такі на практичному рівні (розробка та прийняття відповідних нормативно-правових актів); 3) відбувався під егідою проведення адміністративної реформи, але без суттєвого впливу політичних цілей та інтересів на напрямки адміністративно-правових досліджень. Було запропоновано виділяти п’ять напрямів, за якими здійснювались дослідження особливостей функціонування органів виконавчої влади у період з 2002 по 2013 роки.Документ Протиправна бездіяльність в адміністративних правопорушеннях, які пов’язані з корупцією: історико-правовий аналіз положень національного законодавства(Фенікс, 2025) Потанін, І. Ю.; Potanin, I. Yu.В статті здійснено історико-правовий аналіз положень національного законодавства щодо протиправної бездіяльності в адміністративних правопорушеннях, які пов’язані з корупцією. Запропоновано в історії розвитку положень КУпАП з питань адміністративної відповідальності за правопорушення, які пов’язані з корупцією, виділяти такі етапи: 1) перший етап (з 1991 по 2008 роки) охарактеризувався відсутністю в кодифікованому нормативно-правовому акті положень щодо протидії корупції (законодавець встановлював особливості притягнення корупціонерів до адміністративної відповідальності спеціальним законом); 2) другий етап (з 2009 по 2010 роки) охарактеризувався хаотичним визначенням правопорушень, пов’язаних з корупцією, в структурі кодифікованого нормативно-правового акту; 3) третій етап (з 2011 року по сьогодні) характеризується тим, що законодавець намагається визначитись із кількістю протиправних діянь, які пов’язані із корупцією та потребують застосування заходів адміністративної відповідальності. Констатовано, що законодавча техніка, що використовується під час визначення протиправної бездіяльності, потребує вдосконалення, адже формулювання, які пропонує чинний КУпАП, ігнорують напрацювання як вчення про склад адміністративного правопорушення, так і теорію адміністративно-деліктного права про розмежування двох форм протиправного діяння на дію і бездіяльність.Документ Політика, державна ідеологія та юридична наука: проблеми взаємодії і взаємовпливу на прикладі науки адміністративного права(Фенікс, 2025) Миколенко, Олександр Іванович; Mykolenko, Oleksandr I.В статті розкрито особливості взаємодії та взаємовпливу один на одного політики, державної ідеології та юридичної науки на прикладі науки адміністративного права. Наголошено на тому, що значення науки адміністративного права не зводиться виключно до обслуговування державної ідеології з питань її реалізації та підвищення ефективності. Взаємодія і взаємовплив цих суспільно-державних явищ набагато складніший, але для того щоб їх розкрити, слід розглядати науку адміністративного права через призму уточнення об’єкту і предмету науки адміністративного права, що вже давно не робилося в комплексних дослідженнях в Україні. Запропоновано життєву філософію особистості визначати як набір цінностей, прагнень і орієнтирів, якими особа керується у повсякденному житті для виправдання своїх вчинків та бездіяльності у минулому та в умовах сьогодення, а також для обґрунтування своїх дій чи бездіяльності у майбутньому. Подібну життєву філософію (державну ідеологію) має і кожна держава як політико-територіальна організація суспільства, адже будь-яка суверенна держава має свій специфічний набір цінностей, інтересів, прагнень і орієнтирів, якими вона керується у повсякденному житті як у внутрішньодержавній політиці, так і у міждержавних відносинах.Документ До питання про значення та перспективи судової правотворчості як механізму забезпечення правової визначеності в Україні(Фенікс, 2025) Веремчук, Владислав Сергійович; Козинська, Діана Олександрівна; Veremchuk, Vladyslav S.; Kozynska, Diana O.Визначається, що судова правотворчість, тобто специфічна діяльність судових органів полягає у формуванні юридичних норм через судові рішення, ухвалені у результаті розгляду конкретних справ, є важливим елементом правової системи України, особливо в умовах стрімкої трансформації суспільних відносин та необхідності удосконалення законодавства. Судова правотворчість розглядається як правове явище, що поєднує аспекти правової визначеності та гнучкості судової практики. Увага зосереджена на особливостях реалізації цього механізму в умовах правової системи України, яка перебуває у процесі трансформації, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Зазначено, що принцип правової визначеності, закріплений у практиці Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, є важливою запорукою вимагає передбачуваності та послідовності у застосуванні права, що, у свою чергу, залежить від якості судових рішень. Особливу увагу приділено ролі Верховного Суду у забезпеченні балансу між стабільністю правозастосування та необхідністю врахування специфічних обставин окремих справ. У статті розглянуто практичний приклад зміни правової позиції Верховного Суду у залежності від зміни обставин справи, що сприяє досягненню справедливості та гнучкості правозастосування. Зокрема, аналізується категорія справ про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, коли зміна правової позиції Верховного Суду стала важливим механізмом забезпечення правильної кваліфікації та визначення суб’єкта кримінального правопорушення. Підкреслюється, що подібні зміни в судовій практиці не суперечать принципу правової визначеності, а навпаки, сприяють його реалізації через уточнення та деталізацію змісту правових норм. Зазначено, що судова правотворчість в Україні має значний потенціал для подальшого розвитку, однак потребує системного підходу, який забезпечить баланс між необхідністю дотримання принципу правової визначеності та можливістю оперативного реагування на динамічні зміни у суспільних відносинах. Приділено увагу важливості гармонізації підходів Верховного Суду з практикою Європейського суду з прав людини, що сприятиме утвердженню верховенства права та правової стабільності.Документ Криміналістичний аналіз кінострічки Девіда Фінчера «Сім»(Фенікс, 2024) Желдубовська, А. В.; Zheldubovska, A. V.; Чуваков, Олег Анатолійович; Chuvakov, Oleh A.Метою статті є поглиблене вивчення та подальший аналіз твору кіноіндустрії через призму кримінального права та криміналістики, а також покращення розуміння теми злочинності та психології серійних убивць на прикладі збірного образу антагоніста. У тексті статті пропонується юридична (кримінально-правова) кваліфікація злочинів, вчинених у фільмі та дій працівників правоохоронних органів, згідно чинного українського законодавства, а також обґрунтовується важливість кінематографу як інструменту для вивчення та розуміння різних аспектів суспільства, зокрема правової системи. Фільм «Сім» розглядається як мультидисциплінарне джерело для вивчення юриспруденції, етики, моралі, релігії, психології (зокрема деліктоздатності та ментального стану працівників правоохоронної системи) та кінематографу. Актуальність теми визначається потребою в розширенні підходів до викладання права та криміналістики через застосування прикладів з кіномистецтва. Аналіз попередніх досліджень свідчить про недостатню увагу до використання художніх творів для правової освіти. У викладі основного матеріалу досліджено зображені у кінострічці протиправні діяння – серед них катування, вбивства з особливою жорстокістю, порушення недоторканності житла та незаконне позбавлення волі та кваліфіковано їх згідно чинного українського законодавства. Розглянуто методи і прийоми розслідування, зокрема застосування незаконних дій працівниками оперативних органів. Стаття використовує загальнонаукові та спеціальні методи, такі як формально-правовий та діалектичний, для досягнення цілей дослідження. Основою теоретичного дослідження слугували положення національного законодавства, зокрема норми відповідних розділів Кримінального кодексу України, адже, через власне унікальність і виключність характеру роботи, наукові напрацювання вітчизняних і зарубіжних авторів не були джерелом даного дослідження.