Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: сприяння розвиткові найширшого спектру сучасних підходів, активному їх упровадженню в дослідницьку практику та утвердженню високих стандартів університетського викладання різних дисциплін на основі досягнень сучасної філософії, філології та гуманітарних наук. Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням: http://lib.onu.edu.ua/doxa/

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 266
  • Документ
    Музей і війна. Нотатки про долю культурної спадщини
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Левченко, Віктор Леонідович; Ковальова, Ніна; Levchenko, Viktor L.; Kovalova, Nina
    Стаття присвячена дослідженню діалектики відношень між такими важливими соціальними феноменами як війна та музей. Розглядаються особливості та проблеми цих відношень на різних етапах історії людства – Давній світ, Античність, Середньовіччя, епоха Модерна. Автори пропонують таки основні орієнтації в ставленні до культурної спадщини Іншого – з одного боку, на знищення, з іншого – на присвоєння та поглинання. Останнє мало на меті позбавлення ворога символічного капіталу, знешкодження його сакрального ядра. В статті акцентується особливості існування музейної справи та її соціокультурних функцій в контексті різних тоталітарних режимів. Найбільшу увагу звернено на аналіз трансформації статусу та ролі музею в умовах російсько- української війні.
  • Документ
    Концепт «потойбіччя» у давніх міфологічних системах: уявлення та роль у культурі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.
    У статті досліджуються уявлення про потойбічний світ, що склалися в архаїчну епоху та в культурах давнього Єгипту, Месопотамії та давньої Греції. Аналізуються відмінні та спільні риси поглядів на загробний світ у цих культурах, визначається роль концепту «потойбіччя» у відповідних культурних контекстах. Розкривається значення інтерпретацій міфологічних наративів та релігійних ритуалів у формуванні концепту про потойбічний світ. Зокрема, особлива увага приділяється ролі заупокійних практик у створенні цих уявлень.
  • Документ
    Мультикультуралізм як ключовий параметр аналізу соціальних і культурних явищ і процесів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.
    Ми живемо різноманітному мультикультурному світі. Сьогодні мультикультуралізм є залишається актуальною проблемою для дослідження. Найчастіше його розуміють не лише як терпимість культурного розмаїття, а, в першу чергу, як вимога визнання на законодавчому рівні прав різних расових, релігійних, культурних груп задля спокійного і щасливого їх співіснування в одній державі. Питання мультикультуралізму має особливе значення і для сучасної України, яка є складно за своєю етнічною структурою, складною із соціокультурної точки зору державою, оскільки її регіони мають різне історичне минуле, різне бачення майбутнього. Крім того, історичні обставини розвитку країни привели до того, що на території сучасної України проживають різні національні меншини, які мають власні традиції, культуру, звичаї.
  • Документ
    Парадокс насильства
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.
    У статті порушується питання про постійні насильницькі дії, насамперед військових, незважаючи на їхнє давнє загальне засудження. Це повертає нас до проблеми онтології насильства. Автор пропонує підхід, заснований на розумінні насильства як праці із надмірним застосуванням сили. Це є розумінням сили як істини. Таким чином, для архаїчного розуму сила (і насильство), священне та істина були різними проекціями-реалізаціями однієї сутності. Цивілізаційна модель світу містить у своїй основі не принципи єдиної істини, а принципи співробітництва та співіснування різних позицій замість підкорення одній єдності. Стара модель насильства як способу причетності до істини об’єкта та підтвердження сакрального статусу суб’єкта залишається дієвою. На думку автора, насильство має онтологічний вимір у старій моделі єдиної істини, але не може мати його в рамках цивілізаційного підходу.
  • Документ
    Філософські евристики Я. Гартмана та Я. Гнатюка
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Raikhert, Kostiantyn V.
    Продовжується огляд філософської евристики. Розглядаються концепції філософської евристики Я. Гартмана та Я. Гнатюка. Філософська евристика Я. Гартмана вивчає філософію з огляду на її евристичність. Філософська евристика Я. Гнатюка є методологією, орієнтованою на вивчення творчості філософів.
  • Документ
    Інтерпретації Платона. Переклад з англійської Сергія Шевцова та Василя Мацьківа
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Тігерштедт, Ежен Наполеон; Tigerstedt, Eugene Napoleon; Шевцов, Сергій Павлович; Мацьків, Василь; Shevtsov, Serhii P.; Matskiv, Vasyl
    У перекладі фрагменту книги Е. Н. Тігерштедта «Інтерпретації Платона» ставиться проблема щодо розкриття справжньої філософії Платона поза неоплатонічним, стоїчним або будь-яким іншим тлумаченням. Автор розглядає як основну дихотомію протистояння між догматистами та генетистами, прихильниками існування єдиної філософської доктрини у Платона та тими дослідниками, які вважали, що Платон змінювався сам та змінював свої погляди.
  • Документ
    Передмова від перекладачів «Інтерпретаціїй Платона» Ежена Наполерна Тігерштедта
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Шевцов, Сергій Павлович; Мацьків, Василь; Shevtsov, Serhii P.; Matskiv, Vasyl
    Книга Е. Н. Тігерштедта «Інтерпретації Платона» підсумовує шляхи розвитку платонознавства та надбання у розумінні філософії Платона за попередні двісті років. Фінський дослідник будує свій огляд на методологічних засадах не лише окремих дослідників, але й цілих напрямів. Літературознавець та редактор за фахом, Е. Н. Тігерштедт проніс любов до античності через все життя і ця його книга стала водночас підсумком його дослідження та життя.
  • Документ
    Музейність у системи почуттів культурної пам’яті
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.
    В статті розглядаються проблеми, що пов’язані з вивченням природи музею та його місце у соціально-культурному просторі. Автор звертається до розвідкам відносно цього питання одного з засновникам сучасної музеології З. З. Странського. Концепти, що запровадив Странський для вивчення природи музею як культурного інституту, попри їх дискусійність, є дієвим інструментом для осмислення музейності як характеристики окремого людського існування. Для вирішення цього питання Странський пропонує декілька нових наукових понять – «культурна метадійсность». «музеалізація», «музеальне освоєння дійсності», «музеаліта». Можна стверджувати, що кожна людина потенційно може виступити як «музей». Деякі предмети, що оточують людину, можуть втрачати своє побутове значення, трансформуючись на «музеаліти», набуваючи нові цінність та статус.
  • Документ
    «Нефотографічне»: Сергій Братков та Борис Михайлов
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Чех, Наталя; Chekh, Natalia
    У статті проаналізовано ігрові передумови створення, способи здійснення та умови сприйняття творів Б. Михайлова та С. Браткова — мультимедійних інсталяцій «Жертва богу війни» та «Скринька для трьох літер», представлених у виставковому проєкті «Алхімічна капітуляція» Центру сучасного мистецтва Сороса в Севастополі в липні 1994 року. В результаті дослідження виявлено, С. Братков та Б. Михайлов обрали в якості художньої мови для проєкту «Алхімічна капітуляція» «нефотографічне» — мову карнавальних форм та карнавальних символів. Мультимедійна інсталяція «Жертва богу війни» поєднує в собі такі форми народної сміхової карнавальної культури: театрально-видовищні форми – гепенінг, зафіксований на відео, та три арт-об’єкти – асамбляжі, що були створені на основі фотографічних зображень. Мультимедійна інсталяція «Скринька для трьох літер» поєднує в собі різні форми народної сміхової карнавальної культури: театрально-видовищні форми – гепенінг, зафіксований на відео, артоб’єкти (скринька, дошка тощо); словесно- сміховий твір – пародійне висловлювання на дошці, а також одну з форм фамільярно-майданного мовлення. В обох інсталяціях міфологія матріархату отримує своє узагальнення та завершення в амбівалентному образі Великої матері – Матері–Землі. Автору вдалося показати застосовність концепції «народной сміхової культури» М. М. Бахтіна, а також герменевтики античного міфу О. Ф. Лосєва, тощо як критичних дискурсів для аналізу творів й проектів сучасного мистецтва на прикладі проекта киевского ЦСМС «Алхімічна капітуляція» (1994).
  • Документ
    Видавницька справа в умовах війни: Чарльз Діккенс. «Повість двох міст»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Золотарьова, Крістіна; Zolotarova, Kristina
    Що краще розповість про час, ніж справжній «історичний свідок» – продукт того часу, для людей того часу?! Таким «свідком» в цьому невеличкому дослідженні предстане книга 40-х років ХХ століття – Чарльз Діккенс, «Повість двох міст», видавництва «Blackie & Son Limited (London and Glasgow)». Саме завдяки цій книзі вдалося доторкнутися до видавницької індустрії «wartime», розглянути основні виклики, з якими стикалась галузь книжкового видавництва, та дослідити нестандартні рішення для гідної відповіді на ці виклики у Великій Британії. Крім того, справжнім натхненням стають люди, котрі відчували потребу у книжках, незважаючи на всі труднощі та небезпеку, які з собою приніс «wartime» – Друга світова війна.
  • Документ
    Інструментальні філософські евристики
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Raikhert, Kostiantyn V.
    У статті представлений огляд концепцій філософської евристики А. Гаєка, Дж. Баґґіні та П. С. Фосла, Д. Деннета та Р. Нозіка. Призначення цих концепцій – надати інструменти для мислення (Д. Деннет), розв’язання задач (А. Гаєк, Р. Нозік) або філософування (Дж. Баґґіні та П. С. Фосл).
  • Документ
    Динаміка змін естетичних уподобань в японській культурі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.
    У статті досліджується еволюція японських естетичних уподобань протягом історії, особлива увага приділяється аналізу трьох ключових понять: моно-но аваре, юген і вабі-сабі. Розглядається, як ці категорії змінювалися з часом та аналізується їхнє значення у формуванні японського мистецтва та культури через розгляд різних історичних періодів і форм мистецтва. Стверджується, що хоча ці поняття продовжують впливати на сучасну японську естетику, нові форми художнього вираження починають з’являтися у відповідь на зростаючий вплив технологій, трансформуючи традиційні уявлення про красу.
  • Документ
    Ontological drift of causes
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Shevtsov, Serhii P.; Шевцов, Сергій Павлович
    Russia’s military aggression in Ukraine has given rise to much speculation about its causes and aims. The accessibility of the modern media allows to freely hear the voices of both sides which creates a unique situation in many ways. Among the many theories and hypotheses about the causes and goals of this war, there is no consensus for any of the warring parties. The options and hypotheses expressed differ noticeably from each other even within each of the countries. This article attempts to classify the expressed points of view on the causes and goals of the war for the Russian and Ukrainian sides. It is noted that Russia, having started the war, has a lot more versions than Ukraine. For the Ukrainian side, the war is predominantly perceived through the formula ‘we have been attacked and we defend ourselves, our land, and our way of life’. Meanwhile, the question of why Russia carried out the attack is much more difficult. In this article, the author identifies six levels of social existence, into which the suggested versions can be distributed. These six levels are: individual, group, political, ideological, geopolitical, and civilizational. The article suggests that the cause cannot be limited to one level, it is important for the aggressor to justify its actions on all six levels. It is noteworthy that for Russia the economic level is not significant, in fact, most of the Russian war opponents are at this level, while for Ukraine the economic level matters a lot. According to the author of the article, only religion can unite six such different levels. Therefore, he suggests, for Russia, this war is of religious nature although it is not connected with religion and does not have a religious form. The author finds this situation paradoxical and ugly.
  • Документ
    Подвійний світловий конус Олександра Кирилюка Рецензія на: Кирилюк О. С. Доповіді та статті. 1977–2020 рр.: ювілейна зб. наукових праць до 70-річчя проф. О. С. Кирилюка. Київ-Одеса, 2021. 776 с.; Кирилюк Олександр Сергійович. Біобібліографічний покажчик: до 70-ліття від дня народження. Київ-Одеса, 2020. 216 с.
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Шевцов, Сергій Павлович; Шевцов, Сергей Павлович; Shevtsov, Serhii P.
    Сучасна космологія та релятивістська фізика наполягають на неможливості розгляду простору без часу, а часу – без простору, їхнє поєднання створює просторово-часовий континуум, таку собі абстрактну модель, яка охоплює всі об’єкти досліджуваного фізикою світу. Але водночас такий просторово-часовий континуум математично являє собою певне різноманіття, тобто складається з окремих подій, кожна з яких отримує свої власні просторово-часові координати.
  • Документ
    Тоска – родина – рябина… (опыт интерпретации стихотворения М. Цветаевой «Тоска по родине…»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Соболевская, Елена Константиновна; Соболевська, Олена Костянтинівна; Sobolevska, Olena K.
    Статья посвящена интерпретации стихотворения М. Цветаевой «Тоска по родине! Давно…». Цель статьи – обосновать тоску по родине как фундаментальную духовную настроенность по отношению к миру и средоточие жизнедеятельности. Автор приходит к выводу, что поэт тоскует по полноте бытия, по истинной, полноценной в каждом своем моменте жизни, простирающейся на тот свет и на этот. Подлинная родина разрастается до бесконечного универсума в акте поэтизирования. Стихосложение есть кардинальный языковой сдвиг, обусловленный внутренним опытом. Поэты погружены в слово, изыскание имён, наделение вещей смыслом, у них всегда сохраняется внутренняя тяга к языку как Дому бытия, жилищу всего сущего. Это и есть та почва, где искомая родина обретается.
  • Документ
    Діалогічна форма як виразник філософської позиції Платона: випадковість чи необхідність?
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Мацьків, Василь; Мацькив, Василий; Matskiv, Vasyl
    Важливість діалогічної форми для розуміння філософії Платона довгий час не визнавалася дослідниками, однак наразі ситуація разюче змінилася. У платонівських дослідженнях наявна група дослідників, які намагаються підштовхнути всю царину до пандіалогізму. Відповідно до цієї позиції, філософію Платона неможливо віднайти в його діалогах через «непроглядність» діалогічної форми. У статті розглянуті деякі аргументи проти такого погляду та показано, чому використання діалогу Платоном виходило з внутрішньої необхідності.
  • Документ
    Heuristics as a cognitive function
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Райхерт, Константин Вильгельмович
    The study conceptualizes science fiction as heuristics. To implement this conceptualization, a hybrid definition of science fiction is proposed: science fiction is a kind of fiction whose works can be characterized by secondary artistic conventionality, cognitive estrangement, and test of an intellectual idea or fantastic assumption. As an operational characterization of heuristics, V. Spiridonov’s concept of heuristics is used. Science fiction can be considered as a kind of heuristics under specific conditions, for example, when science fiction work contains the reflected-out heuristics or when heuristics are brought as science fiction work to stimulate the intuitive flash of the thought or insight. However, science fiction can only be regarded as heuristics with certain reservations: science fiction primarily solves artistic problems while heuristics primarily solve cognitive problems: and they can function independently of each other. But it shows that a heuristic function can be attributed to science fiction to solute a problem or to gain a piece of new knowledge (to make a discovery) in an intellectually and creative way.
  • Документ
    Леонардо да Винчи в феноменологическом восприятии Поля Валери
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Левченко, Виктор Леонидович; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.
    В статье рассматриваются смысловые аспекты обнаружения гениальности творца. Автор обращается к варианту интерпретации творчества Леонардо да Винчи, предложенному выдающимся французским поэтом и художественным критиком Полем Валери. Этот вариант не есть биографическое описание жизни итальянского художника и интеллектуала, а представляет развернутую картину интеллектуальной жизни, обобщение методов, предполагаемых всяким открытием, как художественным, так и естественнонаучным.
  • Документ
    Творчество как соотражение действительности
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Белогривая, Даниэлла; Білогрива, Даніелла; Bilohryva, Daniella
    Целью статьи есть обозначение сути творчества. Актуальность и проблематика темы состоит в невозможности дать четкую характеристику, касательного того, что именно является истоком творческой составляющей человека. Анализ этих вопросов позволил установить и обосновать разницу между ранее отождествленными понятиями «искусство» и «творчество», а также решить поставленные задания работы, т.е. выяснить: что такое «творчество» в полном объеме своих значений; творец – автор ли соавтор; и, наконец, для чего призвано, и что творчество способно раскрыть.
  • Документ
    Scenario building as a heuristic and logical procedure
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Райхерт, Константин Вильгельмович
    The study examines scenario building as the secondary procedure of the “heuristic logic”. Scenario building is the extreme case of heuristic and logical procedure. The procedure involves constructing certain sequences of fictional utterances to realize certain goals and tasks (in the case of heuristics and logic to solve cognitive problems). Fictional utterances constitute fictional worlds, which can include possible and impossible worlds. Scenario building is a creation of a fictional world, which evaluation as the possible or impossible world depends on the conditional denotation (matterobject or designation) of fictional utterances and the plausibility of relations between the conditional denotation and the fictional utterances. The plausibility of fictional utterances is characterized by such properties of fictional utterances as a possibility, credibility, and relevance. These properties are related to the concretizations of the selected types of plausibility (referential, logical, poetic, and topical) and the selection and combination of elements transferred from the actual world to the fictional world.