Інвективний простір у романі І. Франка «Перехресні стежки»

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2017
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Актуальність дослідження визначається необхідністю комплексного аналізу інвективи в творчості І. Франка та з’ясування її лінгвістичного статусу. Об’єктом статті є українська інвектива як мовний і мовленнєвий феномен. Предмет статті — характеристика інвективи в романі І. Франка «Перехресні стежки». Опрацювання мовного матеріалу зумовило застосування таких загальнонаукових методів : спостереження — для фіксації мовних та позамовних виражень інвективи, описовий — для ідентифікації та виявлення характерних особливостей української інвективи, аналізу та синтезу фактичного матеріалу, що уможливило систематизацію й об’єктивну лінгвістичну кваліфікацію фактичного матеріалу. Висновки . Інвектива в романі надає певного колориту оповіді, є одним із засобів реалістичного зображення побутових ситуацій. Вона є влучною, емоційно й експресивно забарвленою, оцінною і виражає негативне явище, що іноді дозволяє найповніше передати усі нюанси побутового мовлення. Оскільки метою інвективи є змусити опонента відчути всю безодню своєї нікчемності, інвективне значення продукується як результат своєрідного негативного низького творчого процесу, який відбувається через бажання адресанта відтворити сполучуваність слів, фразем, речень, які суперечать стилістичним нормам. Цей процес не є стандартним. У такий спосіб адресант відгороджується від реалій дійсності, оскільки вони є нестандартними, суперечливими. В основі інвективи лежить груба негативна номінація, яка є обра́зливою для адресата. Відбір подібних номінацій з метою порівняння створює експресивну образність, яка містить потенціал впливу на слухача за рахунок цинічної характеризації об’єкта, що відзначається вишуканою негативною оцінкою.
Актуальность исследования определяется необходимостью комплексного анализа инвективы в творчестве И. Франко и выяснения ее лингвистического статуса. Объектом статьи является украинская инвектива как языковой и речевой феномен, предметом  — характеристика инвективы в романе И. Франко «Перекрестные дороги». Обработку языкового материала обусловило применение таких общенаучных методов : наблюдения — для фиксации языковых и внеязыковых выражений инвективы, описательного — для идентификации и выявления характерных особенностей украинской инвективы, анализа и синтеза фактического материала. Это позволило систематизировать и объективировать лингвистическую квалификацию фактического материала. Выводы . Инвектива в романе придаёт определённый колорит повествованию, является одним из средств реалистического изображения бытовых ситуаций. Она является меткой, эмоционально и экспрессивно окрашенной, оценочной и выражает негативное явление, иногда позволяет наиболее полно передать все нюансы бытовой речи.
The urgency of the study is determined by the need for a comprehensive analysis of the invective in the work of I. Franko and ascertaining its linguistic status. The object of the article is the Ukrainian invective as a linguistic and speech phenomenon. The subject of the article is a characterization of the invective in I. Franko’s novel “Cross Roads”. The processing of linguistic material was conditioned by the application of such general scientific methods  : observation — for fixing linguistic and extralinguistic expressions of invective, descriptive — for identification and identification of characteristic features of Ukrainian invective, analysis and synthesis of factual material, which allowed to systematize and objectify the linguistic qualification of factual material. Conclusions . The invective in the novel gives a certain color to the narrative, is one of the means of realistic depiction of everyday situations. It is a mark, emotionally and expressively colored, evaluative and expresses a negative phenomenon, sometimes allows the most complete transfer of all nuances of everyday speech. Since the aim of the invective is to make the opponent feel the whole abyss of his insignificance, the invective value is produced as a result of a kind of negative low creative process that occurs because of the desire of the addressee to reproduce the compatibility of words, phrases, and sentences that contradict stylistic norms. This process is not standard. Thus, the addressee fences off the realities of reality, because they are non-standard, contradictory. At the heart of the invective is a gross negative nomination, which is offensive to the addressee. The selection of such nominations for the purpose of comparison creates an expressive imagery that contains the potential for impact on the listener due to the cynical characteristics of the object and is marked by an exquisite negative evaluation. Invective means are selected depending on the purpose and nature of the statement, from the person to whom it is addressed, since each situation requires appropriate lexical filling and stylistic means. With the help of appropriate language tools and techniques, it is possible to lay special information in the subconscious of a person that can become a part of his psychic essence. But it is undeniable that the word from all language means has the greatest influence on the addressee.
Опис
Ключові слова
інвектива, обсценна лексика, некодифікована лексика, лайка, пейоратив, семантичне значення, стилістична роль, инвектива, обсценная лексика, некодифицированная лексика, брань, пейоратив, семантическое значение, стилистическая роль, invective, obscene vocabulary, uncodified lexicon, abuse, peyorativ, semantic meaning, stylistic role
Бібліографічний опис
Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства
DOI
ORCID:
УДК
Зібрання