Взаємозв'язок психологічної дистанції в шлюбі суверенних як внутрішніх факторів організації психологічного простору суб'єкта

Abstract

У статті проаналізовано поняття сувереіпості і психологічної дистанції як основні топологічні характеристики психологічного простору суб'єкта. На основі емпіричних даних описана лінійна залежність довжини психологічної дистанції від суб'єктивної оцінки сімейного благополуччя. Висунуто припущення, що коротка псігхологіческая дистанція з симбіотичних типом взаємин може бути індикатором як істинної психологічної близькості з інтегрованою особистісної ідентичністю, так і псевдоблизости, при якій порушені механізми ідентифікації і відокремлення, дезінтегрірована особистісна чи соціальна ідентичність.

В статье проанализированы понятия сувереипости и психологической дистанции как основные топологические характеристики психологического пространства субъекта. На основе эмпирических данных описана линейная зависимость длины психологической дистанции от субъективной оценки семейного благополучия. Выдвинуто предположение, что короткая псигхологическая дистанция с симбиотическим типом взаимоотношений может быть индикатором как истинной психологической близости с интегрированной личностной идентичностью, так и псевдоблизости, при которой нарушены механизмы идентификации и обособления, дезинтегрирована личностная или социальная идентичность.

The article analyzes the concepts of sovereignity and psychological distance as the main topological characteristics of the subject's psychological space. On the basis of empirical data, a linear dependence of the length of psychological distance on the subjective evaluation of family well-being is described. It has been suggested that a short psychohological distance with a symbiotic type of relationship can be an indicator of both true psychological intimacy with an integrated personality identity and a pseudo-proximity in which the mechanisms of identification and isolation are disrupted, personal or social identity is disintegrated.