Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/12703
Title: Пороки як відображення аморальої складової моральної свідомості людини
Other Titles: Пороки как отражение аморальной составляющей нравственного сознания человека
Sins as the expression of amoral component of personal integrity
Authors: Акімова, Лариса Наумівна
Гаврилюк, Раїса Ігорівна
Акимова, Лариса Наумовна
Гаврилюк, Раиса Игоревна
Akimova, Larysa N.
Havryliuk, Raisa I.
Citation: Наука і освіта
Issue Date: 2016
Keywords: моральна свідомість
моральні цінності і принципи
аморалізм
зло
пороки
дескриптори аморалізму
конструктивний і деструктивний аморалізм
моральное сознание
моральные ценности и принципы
аморализм
дескрипторы аморализма
конструктивный и деструктивный аморализм
moral consciousness
moral values and principles
amoralism
evil
sins
amoralism descriptors
constructive and destructive amoralism
Series/Report no.: ;№ 7.
Abstract: У cтaттi розглядається проблема аморалізму як складової моральної cвідомості. Визначається, що аморалізм репрезентує асоціальний внутршній план вчинку i призводитъ до конституювання суб’ектом неконструктивных, дезадаптивних стратегій поведінки. Як узагальнений термін для опису різноманітних порогів, злої чи спотвореної cyтностi людської душі може бути представленим самостійним, незалежним вектором, який певним чином співіснує з моральними ціностями i принципами. Доведено, що пороки як морально-практичний феномен аморалізму обмежуютъ свободу i автономію особистості.
В статье рассматривается проблема аморализма как составляющей морального сознания. Показано, что аморализм репрезентирует внутренний план поступка и выступает причиной неконструктивных, дезадаптивных стратегий поведения или конструктивных с точки зрения достижения власти, успеха, но осуждаемых обществом. Рассматриваются дескрипторы аморализма на основе анализа его моделей: «необходимость зла», «свобода самоопределения», «добро с кулаками», иезуитизм, «девиантность аморализма», «аморализм как инструмент власти», «аморализм как психическая защита», «аморализм как неадаптивная активность», «аморализм как оппозиция постижению морали». Представлена характеристика амбивалентности аморализма его поведенческому, адаптационному и инновационному критериям. Показано, что аморализм выступает категорией, которая описывает разнообразные пороки человека, злой, несовершенной сущности его души, греховности щрии. Описаны пороки души: разочарование, осуждение, зависть, гордыня, тщеславие, лживость, жадность, шнависть, жестокость, равнодушие, лень, невежество и пороки поведения. Предложена двухуровневая структура феномена аморализма. На морально-теоретическом уровне аморализм есть зло и противопоставляется добру. На морально-практическом уровне аморализм представлен пороками и противопоставляется свободе. Пороки разделяются на пороки недостатка и пороки избытка. Первые характеризуются пренебрежением, обесцениванием моральных ценностей, вторые - их идеализацией и формулой «цель оправдывает средства». Порога: недостатка образуют дихотомию с пороками избытка, в которой аморальность противопоставляется пуританству. Нравственная чистота, непорочность в этой дихотомии занимает золотую середину.
Amoralism represents the inner plane of a deed and acts like a reason of maladaptive strategies of behavior or functional ones from the standpoint of achieving authority and success, but condemned by society. The amoralism descriptors are considered on the basis of the following models: “the necessity of evil”, the freedom of self-determination, “goodness with fists”, Jesuitism, amoralism deviation, amoralism as authority tool, amoralism as psychological defense, amoralism as non-adaptive activity, amoralism as opposition to the comprehension of morality. It acts like a category describing various human sins, the imperfect essence of human soul. The following sins have been described: disappointment, condemnation, envy, pride, vanity, deceitfulness, greed, hate, cruelty, indifference, sloth, etc. These drawbacks are considered as sins of the human soul. The sins of behaviour involve bad habits (smoking, alcoholism, gluttony, lust), deeds condemned by society or law (swindle, theft, vandalism, murder). The two-level structure of the phenomenon of amoralism has been suggested. At the moral and theoretical level it is considered as evil which is opposed to goodness. At the moral and practical level it is represented by sins and is opposed to freedom. Sins are divided into sins of lack and sins of superfluity. The first ones are characterized by disregard, depreciation of moral values; the second ones - by the idealization and the expression “the end justifies the means”.
URI: http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/12703
Appears in Collections:Статті та доповіді ФПСР

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
106-111-1.pdf348.62 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.