Native and modified by complexes of GE(IV) and SN(IV) lipopolysaccharide antiviral activity Pseudomonas chlororaphis subsp. Аureofaciens
Вантажиться...
Файли
Дата
2016
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The purpose of the research was to investigate changes of antiviral activity of Pseudomonas chlororaphis
subsp. аureofaciens lipopolysaccharides as a result of their modifications by coordination compounds
of Sn(IV) and Ge(IV) synthesised on the basis of aromatic, pyridinecarboxylic acids hydrazides and appropriate
hydrazones of aromatic aldehydes. A wide range of Ge(IV) and Sn(IV) coordinative compounds was chosen
for P. chlororaphis subsp. аureofaciens UCM-306 LPS modification. “Tobacco mosaic virus – hypersensitive
plant” model study of lipopolysaccharide and its modified preparations (1–35) antiviral activity
showed that a lot of the tested preparations exhibit high antiviral activity due to their composition and
structural peculiarities. Such preparations are of interest as perspective agents in struggle against plant
virus diseases. Antiviral action of preparations (% of inhibition, I,%) which neutralizes virus infectivity
depends on: complexing metal [complexes of Sn(IV) are more active (I, % 65–79) as compared to Ge(IV)
complexes (I,% 26–62)]; amount of functional groups in ligand molecules [hydrazone complexes of Sn(IV)
are more active (I, % 69–79) then hydrazide ones (I, % 48–63)]; and also on coordination form of ligand
coupling with different substituents [complexes with salicyloyl hydrazones of 4-mеtoxy- (I, % 71),
4-hydroxybenzaldehydes (I, % 77) and pyrogallol (I, % 72) with ketone O(C=O)–N(CH=N) form of a ligand are
more active than with enol O(C-O)–N(CH=N) form of isonicotinoyl hydrazones of the same aldehydes (I, %
32–63)]. Introduction of two substituents (OH- and Br-) into the hydrazide fragment of hydrazone molecule
significantly increases the activity of Sn(IV) complexes with enol form of the ligand (I, % 79).
Метою роботи було вивчити зміни противірус ної активності ліпополісахариду Pseudomonas chlororaphis subsp. аureofaciens за модифікації його координаційними сполуками олова (IV) і германію (IV), синтезованими на основі гідразидів ароматичних, піридинкарбонових кислот та відповідних гідразонів ароматичних альдегідів. Для модифікації ліпополісахариду P. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ- 306 було вибрано широкий ряд координаційних сполук германію (IV) та олова (IV). Вивчення антивірусної активності ліпополісахариду та його модифікованих препаратів (1-35) на моделі «Вірус тютюнової мозаїки — надчутлива рослина» показало, що багато з досліджуваних препаратів виявляють високу антивірусну активність, що пов’язано з їхнім складом та структурними особливостями. Такі препарати становлять інтерес як перспективні агенти у боротьбі з вірусними захворюваннями рослин. Антивірусна дія препаратів (% інгібування, I, %), що нейтралі- зує інфекційність вірусу, залежить від: металу-комплексоутворювача [сполуки олова (IV) активніші (I, % 65–79) порівняно із комплексами гю O(C-O)–N(CH=N) формою істотно підвищує активність комплексів олова (IV) з енольною формою ліганду (I, % 79)
Цель работы — изучить изменение противовирусной активности липополисахаридов Pseudomonas chlororaphis subsp. аureofaciens при модификации их координационными соединениями олова (IV) и германия (IV), синтезированными на основе гидразидов ароматических, пиридинкарбоновых кислот и соответствующих гидразонов ароматических альдегидов. Для модификации липополисахарида P. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ-306 был выбран широкий ряд координационных соединений германия (IV) и олова (IV). Изучение антивирусной активности липополисахарида и его модифицированных препаратов (1–35) на модели «Вирус табачной мозаики — сверхчувствительное растение» показало, что многие из исследуемых препаратов проявляют высокую антивирусную активность, что связано с их составом и структурными особенностями. Такие препараты представляют интерес как перспективные агенты в борьбе с вирусными заболеваниями растений. Антивирусная активность препаратов (% ингибирования, I, %), нейтрализующая инфекционность вируса, зависит от: металла-комплексообразователя [соединения олова (IV) более активны (I, % 65–79) по сравнению с комплексами германия (IV) (I, % 26–62)], количества функционерманію (IV) (I, % 26–62)], кількості функціональних груп у молекулах лігандів [(гідразонні комплекси олова (IV) активніші (I, % 69–79) за гідразидні (I, % 48–63)], а також від форми ліганду, що координується, у поєднанні з різними замісниками [комплекси із саліцилоїлгідразонами 4-метокси- (I, % 71), 4-гідроксибензальдегідів (I, % 77) та пірогалолу (I, % 72) з кетонною O(C=O)–N(CH=N) формою ліганду більш активні, ніж з енольноальных групп в молекулах лигандов [гидразонные комплексы олова (IV) активнее (I, % 69–79) гидразидных (I, % 48–63)], а также от коор- динируемой формы лиганда в сочетании с различными заместителями [комплексы с салицилоилгидразонами 4-метокси- (I, % 71), 4-гидроксибензальдегидов (I, % 77) и пирогаллола (I, % 72) с кетонной O(C=O)–N(CH=N) формой лиганда более активны, чем с енольной O(C-O)–N(CH=N) формой изоникотиноилгидразонов тех же альдегидов (I, % 32–63)]. Введение двух заместителей (OH- и Br-) в гидразидный фрагмент молекулы гидразона значительно повышает активность комплексов олова (IV) с енольной формой лиганда (I,% 79).
Метою роботи було вивчити зміни противірус ної активності ліпополісахариду Pseudomonas chlororaphis subsp. аureofaciens за модифікації його координаційними сполуками олова (IV) і германію (IV), синтезованими на основі гідразидів ароматичних, піридинкарбонових кислот та відповідних гідразонів ароматичних альдегідів. Для модифікації ліпополісахариду P. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ- 306 було вибрано широкий ряд координаційних сполук германію (IV) та олова (IV). Вивчення антивірусної активності ліпополісахариду та його модифікованих препаратів (1-35) на моделі «Вірус тютюнової мозаїки — надчутлива рослина» показало, що багато з досліджуваних препаратів виявляють високу антивірусну активність, що пов’язано з їхнім складом та структурними особливостями. Такі препарати становлять інтерес як перспективні агенти у боротьбі з вірусними захворюваннями рослин. Антивірусна дія препаратів (% інгібування, I, %), що нейтралі- зує інфекційність вірусу, залежить від: металу-комплексоутворювача [сполуки олова (IV) активніші (I, % 65–79) порівняно із комплексами гю O(C-O)–N(CH=N) формою істотно підвищує активність комплексів олова (IV) з енольною формою ліганду (I, % 79)
Цель работы — изучить изменение противовирусной активности липополисахаридов Pseudomonas chlororaphis subsp. аureofaciens при модификации их координационными соединениями олова (IV) и германия (IV), синтезированными на основе гидразидов ароматических, пиридинкарбоновых кислот и соответствующих гидразонов ароматических альдегидов. Для модификации липополисахарида P. chlororaphis subsp. аureofaciens УКМ-306 был выбран широкий ряд координационных соединений германия (IV) и олова (IV). Изучение антивирусной активности липополисахарида и его модифицированных препаратов (1–35) на модели «Вирус табачной мозаики — сверхчувствительное растение» показало, что многие из исследуемых препаратов проявляют высокую антивирусную активность, что связано с их составом и структурными особенностями. Такие препараты представляют интерес как перспективные агенты в борьбе с вирусными заболеваниями растений. Антивирусная активность препаратов (% ингибирования, I, %), нейтрализующая инфекционность вируса, зависит от: металла-комплексообразователя [соединения олова (IV) более активны (I, % 65–79) по сравнению с комплексами германия (IV) (I, % 26–62)], количества функционерманію (IV) (I, % 26–62)], кількості функціональних груп у молекулах лігандів [(гідразонні комплекси олова (IV) активніші (I, % 69–79) за гідразидні (I, % 48–63)], а також від форми ліганду, що координується, у поєднанні з різними замісниками [комплекси із саліцилоїлгідразонами 4-метокси- (I, % 71), 4-гідроксибензальдегідів (I, % 77) та пірогалолу (I, % 72) з кетонною O(C=O)–N(CH=N) формою ліганду більш активні, ніж з енольноальных групп в молекулах лигандов [гидразонные комплексы олова (IV) активнее (I, % 69–79) гидразидных (I, % 48–63)], а также от коор- динируемой формы лиганда в сочетании с различными заместителями [комплексы с салицилоилгидразонами 4-метокси- (I, % 71), 4-гидроксибензальдегидов (I, % 77) и пирогаллола (I, % 72) с кетонной O(C=O)–N(CH=N) формой лиганда более активны, чем с енольной O(C-O)–N(CH=N) формой изоникотиноилгидразонов тех же альдегидов (I, % 32–63)]. Введение двух заместителей (OH- и Br-) в гидразидный фрагмент молекулы гидразона значительно повышает активность комплексов олова (IV) с енольной формой лиганда (I,% 79).
Опис
Ключові слова
Pseudomonas chlororaphis subsp, аureofaciens, lipopolysaccharide, Ge(IV) and Sn(IV) coordination compounds, antiviral action, tobacco mosaic virus, ліпополісахарид, координаційні сполуки Ge(IV) і Sn(IV), антивірусна дія, вірус тютюнової мозаїки, липополисахарид, координационные соединения Ge(IV) и Sn(IV), антивирусное действие, вирус табачной мозаики
Бібліографічний опис
Biotechnologia acta