Социальная практика как основа легитимации и согласия

Abstract

Легитимность власти — высший уровень общественного согласия, означающий доверие к ней и признание ее справедливости.Общественное согласие (соглашение, "негласная" конвенция) возможно и без легитимности , но при условии согласования (в той или иной степени) интересов, наличия взаимной выгоды. Основой легитимности и согласия в любом ее виде является социальная практика, включающая официальнопризнанные и "теневые" механизмы реализации целей и ценностей.

Легітимність влади — вищий рівень суспільної злагоди, що означає довіру до неї і визнання її справедливості. Суспільна злагода (згода, конвенція) можлива і без легітимністі, але при умові узгодження в тій, чи іншій мірі інтересів, наявності взаємної вигоди. Основою легітимності і злагоди в любому її вигляді є соціальна практика, яка сприймається як предметно-прктична діяльность, що включає офі- ційно визнані та "тіньові" механізми реалізації цілей та цінностей.

Legitimacy of power as the highest level of public consent is confidence to it and acknowledgment of it's justice. The consent (private , mutual) is possible without a legitimacy, if there is concordance of interests , a mutual profit. Foundation of legitimacy and consent is a social practice, including the official- acknowledging and shadow mechanisms of the intentions's and values's realization.