Переглянути
Нові надходження
Документ Мультимодальне вираження вербальної агресії у мережевому дискурсі(Твори, 2022) Малишева, Марія Геннадіївна; Malysheva, Mariia G.Розвідку присвячено дослідженню вербальної агресії у дискурсі соціальних мереж. Метою дослідження обрано простеження реалізації агресивної мовленнєвої поведінки у мультимодальних текстах соціальних мереж. Для досягнення мети було розв’язано такі завдання: проаналізовано мультимодальні елементи у дискурсі соціальних мереж, простежено реалізацію вербальної агресії та надано комплексну характеристику виявлених маркерів. Джерельною базою слугував українськомовний сегмент соціальної мережі Facebook. Методом суцільного добору для подальшого аналізу відібрано 70 коментарів, що містять нетекстові елементи. До аналізу залучено не лише тексти коментарів, а й реакції на них (вподобання), утім особові відомості авторів не було взято до уваги. Усі тексти досліджено і подано із збереженням авторської орфографії та пунктуації. Встановлено, що широкий спектр технічних можливостей для самовираження у соціальних мережах дозволяє користувачам вільно висловлювати свої думки без втрати емоційної складової повідомлення з урахуванням цензури та загальноприйнятих правил поведінки на ресурсі. Серед нелітерних маркерів, що здатні позначати агресивну позицію комунікантів, виявлено емодзі, тобто піктограми, що їх вживають зокрема задля ілюстрації дій (напр., жестів або виразу обличчя) та емоційного стану мовця. На письмі агресивна мовленнєва поведінка може бути маркованою за допомогою зміни регістра тексту, зловживання знаками оклику або питання, кодифікації інвектив та словосполучень з інвективним потенціалом. Шифрування нецензурної лексики пов’язано із правилами спілкування у соціальних мережах, кодифіковані лексеми не втрачають свого агресивного значення, комуніканти, що володіють однією мовою, все ще здатні декодифікувати вислів, утім програмне забезпечення (фільтри, цензура тощо) не виявляє у цих елементах забороненого змісту.Документ Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Монографію присвячено комплексному аналізу українського усного мовлення у двох вимірах: психофонетичному (експериментальна верифікація психофоносемантичних особливостей звуків української мови, здійснена в зіставних аспектах) та соціофонетичному (визначення шляхом соцопитування рівня володіння орфоепічними нормами української літературної мови молоддю на теренах України та зарубіжжя). У дослідженні узагальнено теоретичні засади різноаспектного вивчення українського усного мовлення, подано діахронічну ретроспективу його опрацювання, у межах якої простежено історичне коріння кожної орфоепічної норми в писемних пам’ятках; схарактеризовано нормативну базу сучасного українського усного мовлення з наведенням критичних зауваг і коментарів; описано девіантні та деградаційні процеси сучасного українського усного мовлення у проекції на його психо та соціолінгвістичну специфіку, запропоновано шляхи підвищення рівня мовної культури, сформовано теоретичну базу нового напряму – синхронічнодіахронічної психосоціофонетики. Монографію адресовано спеціалістам у галузі лінгвістики, викладачам, аспірантам, студентам вищих закладів освіти, усім, хто цікавиться питаннями становлення і розвитку української літературної мови та прагне оволодіти її орфоепічними нормами.Документ Антропологія української прози першої половини XIX століття. Культурні трансфери(2022) Малиновський, Артур Тимофійович; Malynovskyi, Artur T.Монографію присвячено українській прозі першої половини XIX століття в антропологічному вимірі. Її осмислення під кутом зору «культурного» вибуху, мінливості канону, перехідності художньої системи спонукало автора до виходу за межі власне літературознавчої методології. Історико-міфологічні проєкції, міжнаціональні аналогії, мовно-етнічні екскурси потребують опертя на синергетичну концепцію культури. Застосування теорії культурного трансферу і тезаурусного підходу сприяє вивільненню української літератури із завузьких рамок етнографічного прочитання, з лабет старомодності, локальності, надмірної соціологізації, народницького пафосу. Принципово новий погляд на зародки українського письменства в контексті культурної історії літера-тури проливає світло на його модерність, зв’язок із процесами націєтворення в умовах гібридизації, розколотої ідентичності і «заблокованої культури». Наукове видання адресовано літературознавцям, мовознавцям, історикам, філософам, культурологам та усім зацікавленим стрімким розвитком сучасної гуманітарної думки.Документ Оповідання Джуліана Барнса «Безмовність»: структура дискурсу(2022) Мусій, Валентина Борисівна; Мусий, Валентина Борисовна; Musiy, Valentyna B.Дослідження оповідання сучасного англійського письменника Джуліана Барнса «Безмовність» (частини книги «Лимонний стіл») у статті здійснено з урахуванням ідей теорії риторичної структури, запропонованої у 1980-і Вильямом Манном та Сандрой Томпсон. Художній твір розглянуто як суперструктуру, яка складається з двадцяти сьомі дискурсивних одиниць. Вони розрізняються за своїм об’ємом: десята, найменша, складається з одного речення; одна з найбільших, шістнадцята займає півтори сторінки. Дискурсивні одиниці розрізняються також своєю направленістю, того акта комунікації, який в кожній з них здійснено (інтерв’ю, дискусія, акт саморефлексії, обґрунтування думок і так інше). Але між окремими дискурсивними одиницями існують зв’язки. Перша, тринадцята та двадцять сьома пов’язані ситуацією очікування героєм зустрічі з журавлями, яки, як зізнається старіючий композитор, наново вчать його звучанню. Смерть є тим ядром, яке скріпляє дванадцяту, вісімнадцяту, двадцять другу та двадцять третю частини тексту. Усі дискурсивні одиниці скріплено у цілісність тою концепцією життя, яку втілено письменником у художній твір, герой якого все більше поглинається атмосферою мовчання, намагається пристосуватися до нього та виправдати його, але у той же самий час не може залишатися в самотині. Це, у свою чергу, мотивує оформлення внутрішнього монологу героя як його віртуального, уявного діалогу. Робиться висновок про те, що навіть на рівні форми явна цілісність дискурсу, як його когерентність, так і когезія.Документ Роль науково-дослідної діяльності студентів у ході формування їх вторинної мовленнєвої особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Мусій, Валентина Борисівна; Musiy, Valentyna B.; Мусий, Валентина БорисовнаУ розділі міститься інформація про курс “Слов’янство: матеріальна та духовна культура слов’ян”, який був розроблений кафедрою загального та слов'янського літературознавства для іноземних студентів першого курсу, котрі розпочинають навчання в університеті. Курс має пропедевтичну спрямованість. Він готує студентів до подальшого вивчення ними в першу чергу таких дисциплін, як «Усна народна творчість», «Історія літератури». З цим пов’язана опора на слово (вираз у ньому інформації історичного, етнічного, культурологічного, естетичного характеру). Водночас матеріали курсу не обмежені лише філологічною орієнтацією студентів. Вони можуть бути використані також у виховній роботі, чи не головним напрямком якої в аудиторії іноземних студентів є країнознавство. Запропоновано приклади організації занять з кількох тем.Документ Перспективы новейших технологий онлайн-обучения иностранным языкам(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Степанов, Євгеній Миколайович; Степанова, С. Є.; Степанов, Евгений Николаевич; Stepanov, Yevhenii M.В разделе описаны современные подходы к новейшим технологиям онлайн-обучения иностранным языкам. Проанализированы теоретические исследования и практические разработки в области создания и усовершенствования данных технологий. Выявлены наиболее перспективные направления дальнейшей работы по решению указанной проблемы с целью создания интерактивных учебных пособий нового поколения и обучения преподавателей и учащихся работе с ними.Документ Сучасні проблеми методики викладання мов та навчання іноземців у закладах вищої освіти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Арефьєва, Наталія Георгіївна; Бєлоброва, Тетяна Анатоліївна; Дащенко, Ольга Іванівна; Дерба, Світлана Миколаївна; Івлєва, Світлана Миколаївна; Іліаді, Олександр Іванович; Любецька, Вікторія Валеріївна; Мойсеєнко, Наталія Григорівна; Мусій, Валентина Борисівна; Панченко, Олена Іванівна; Ромащенко, Людмила Іванівна; Сосницький, Ігор Олександрович; Соценко, Наталія Федорівна; Степанов, Євгеній Миколайович; Степанова, Світлана Євгеніївна; Черновалюк, Iрина Володимирівна; Шахіна, Юлія Григорівна; Шепель, Юрій Олександрович; Арефьева, Наталья Георгиевна; Любецкая, Виктория Валерьевна; Мойсеенко, Наталия Григорьевна; Мусий, Валентина Борисовна; Степанов, Евгений Николаевич; Черновалюк, Ирина Владимировна; Arefieva, Nataliia H.; Liubetska, Viktoriia V.; Moiseienko, Nataliia H.; Musiy, Valentyna B.; Stepanov, Yevhenii M.; Chernovaliuk, Irina V.У колективній монографії, присвяченій 50-річчю кафедри мовної та загальногуманітарної підготовки іноземців та 30-річчю підготовчого відділення для іноземних громадян ОНУ імені І. І. Мечникова, представлено дослідження з актуальних теоретичних та прикладних проблем методики викладання мов та навчання іноземців у закладах вищої освіти. Розглянуто широке коло питань в руслі наступних напрямків: 1. Традиції та інновації в практиці викладання мов. 2. Лінгвокультурологічні аспекти викладання мов і проблеми міжкультурної комунікації. 3. Актуальні проблеми навчання іноземців на етапі довузівської підготовки. 4. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики, літературознавства та перекладознавства.Документ Перформативні практики: досвід осмислення(2021) Малютiна, Наталя; Нечиталюк, Ірина Володимирівна; Nechytaliuk, Iryna V.; Нечиталюк, Ирина ВладимировнаУ монографії подається спроба осмислення перформативних практик ХХ та початку ХХІ століть. У першому та другому розділах книги проаналізовано загальні процеси, що визначають культуро- логічне та літературознавче функціонування перформативних стра- тегій. Наступні розділи присвячено безпосередньому аналізу виявів перформативності у різних видах мистецтва на основі спостережень авторками явищ української, польської та російської культур у широ- кому цивілізаційному контексті. Книга розрахована на фахівців із сучасної культури та літератури, студентів, аспірантів та усіх, хто цікавиться актуальними проблемами сучасного літературознавства.Документ Есеїстика українських письменників як феномен літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст.(2019) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Шевченко, Татьяна Николаевна; Shevchenko, Tetiana M.Монографію присвячено письменницькій есеїстиці в українській літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Запропоновано її осмислення в ментативно-наративному дискурсі, окреслено її як продуктивну художньо-дискурсивну практику в письменстві сучасності. Проаналізовано форми ансамблевого обʼєднання есеїстики письменників, виявлено її сутність у контексті топологічного повороту в культурі. Монографію адресовано науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічного фаху, а також широкому колу читачів, які цікавляться проблемами розвитку сучасної української літератури.Документ Авторская семантизация в художественном тексте(1996) Сапрыгина, Нина Вадимовна; Сапригіна, Ніна Вадимівна; Saprygina, Nina V.В книге кандидата филологических наук И.В.Сапрыгиной на материале произведений К.Г.Паустовского и М.А. Булгакова рассматривается проблема интерпретации художественного текста с опорой на лингвистические методы анализа. Предлагается принципиально новый подход к выявлению ключевых понятий в художественном тексте путем исследования текстовой единицы, обозначаемой Н.В.Сапрыгиной как "авторская семантизация". С помощью авторской семантизации (АС) можно найти и выделить ключевые слова, помогающие глубже проникнуть в смысл сказанного писателем. Углублению и уточнению представлений о семантике слова также способствует выдвигаемая автором исследования обобщенная семантическая классификация. Книга предназначена для филологов — языковедов и литературоведов, для преподавателей языка и литературы, студентов филологических факультетов, а также для читателей, интересующихся проблемами лингвистики и художественного слова.Документ Елітарна мовна особистість у просторі наукового дискурсу: комунікативні аспекти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Романченко, Алла Петрівна; Романченко, Алла Петровна; Romanchenko, Alla P.Монографію присвячено комплексному аналізу комунікативної специфіки елітарної мовної особистості в широкому спектрі її презентаційної оригінальності, реалізованої у просторі наукового дискурсу. Наукову кваліфікацію особистості вченого-мовознавця здійснено завдяки диференційному опису основних (вербально-семантичного, лінгвокогнітивного і прагматичного) та проміжних (соціокультурного й емоційно-афективного) ярусів її структурної організації. Обґрунтовано критерії виокремлення елітарної мовної особистості з опертям на типові ознаки, притаманні носіям високої мовленнєвої культури, що апробовано на матеріалі наукового доробку і комунікативних виявів відомих українських лінгвістів. Запропоновано таксономію комунікативних стратегій і тактик їхньої реалізації, що корелюють із дослідницькими, оцінювальними та концептуальними типами. Монографію адресовано науковцям, викладачам, аспірантам, здобувачам вищої освіти філологічного напряму та широкому колу читачів, які цікавляться проблемами репрезентації елітарної мовної особистості в сучасних дискурсивних практиках.Документ Діалог і діалогічність в українській літературі XIX-XXI ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Шляхова, Нонна Михайлівна; Мацевко-Бекерська, Лідія Василівна; Астрахан, Наталія Іванівна; Малютіна, Наталя Павлівна; Шупта-В'язовська, Оксана Григорівна; Шумило, Н. М.; Мейзерська, Тетяна Северинівна; Ткачук, Олена Єлиферiївна; Саєнко, Валентина Павлівна; Поліщук, Ярослав Олексійович; Малютіна, Наталя Павлівна; Нечиталюк, Ірина Володимирівна; Мазоха, Галина Степанівна; Гуменюк, Віктор Іванович; Нечиталюк, Ирина Владимировна; Nechytaliuk, Iryna V.; Саенко, Валентина Павловна; Saienko, Valentyna P.; Ткачук, Елена Елифериевна; Tkachuk, Olena Ye.; Шупта-Вязовская, Оксана Григорьевна; Shupta-Viazovska, Oksana H.Проблема діалогу та діалогічності є однією з універсальних проблем, що ввібрали потужність пізнання і мовомислення. Адже у сучасному науковому просторі актуалізоване бахтінське розуміння діалогічності як діалогу в сфері мовлення, висловлювання, текстів і окремих літературДокумент Позитивна оцінка: від когнітивного судження до комунікативного висловлювання(2017) Бігунова, Наталя Олександрівна; Бигунова, Наталья Александровна; Bihunova, Natalia O.Монографію присвячено опису когнітивно-прагматичної природи та закономірностей комунікативних виявів позитивної оцінки. Аналізуються прагматичні особливості породження та перетворення оцінного судження в оцінне висловлювання. Надана власна таксономія позитивно-оцінних мовленнєвих актів схвалення, похвали, компліменту та лестощів, що функціонують у англомовному літературному дискурсі та в кінодискурсі, досліджені іллокутивні цілі та перлокутивний ефект мовленннєвих актів позитивної оцінки. Позитивна оцінка розглядається також з позицій конверсаційного аналізу як тактика реалізації певних комунікативних стратегій, а також як комунікативний хід ініціювальної, реагувальної та іншої спрямованості. Досліджена паравербальна (невербальна та просодична) реалізація позитивної оцінки в англомовному кінодискурсі. Для філологів, викладачів, студентів та аспірантів, а також для широкого кола читачів, які цікавляться порушеними питаннями.Документ Обрядовий дискурс у системі національної лінгвоментальності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.У монографії досліджуються інтелектуальні та духовні витоки життя українців. Традиційні обряди нашого народу розглядаються як зв’язні тексти, що супроводжуються екстралінгістичними факторами, а також як комунікативні ситуації, тобто як дискурс, який має свою специфіку в українській мові. Обрядові тексти мають свій код – систему синкретичних символів (вербальних, предметних та акціональних), значення яких протягом часу або зазнавало певних трансформацій, або зовсім забулось. Комплексний аналіз символічних значень в обрядовому дискурсі, що ґрунтується на основних специфічних рисах ментальності українського народу, дав можливість конкретизувати систему національних символів, які описували етнографи, фольклористи, історики, культорологи. Для науковців, викладачів-філологів, аспірантів, студентів – усіх, хто цікавиться духовною культурою українського народу.Документ Синтаксис українського модерністського і постмодерністського художнього дискурсу(2012) Кондратенко, Наталія Василівна; Кондратенко, Наталья Васильевна; Kondratenko, Nataliia V.У монографії досліджено синтаксичну організацію українського художнього дискурсу модерністських і постмодерністських творів у межах некласичної парадигми словесної творчості. Визначено засадничі принципи синтаксичної організації художнього мовлення некласичної парадигми – ігрового та діалогічного. Простежено основні тенденції реалізації синтаксичного потенціалу української мови в художньому тексті, проаналізовано новітні синтаксичні явища в художньому тексті, виявлено специфіку художнього синтаксису ХХ–ХХІ століть. Монографію адресовано мовознавцям і літературознавцям, аспірантам і студентам філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.Документ " ... глядя задумчиво в небо широкое": человек и природа в произведениях И. С. Тургенева 1840-1852-х гг.(2016) Мусий, Валентина Борисовна; Musiy, Valentyna B.; Мусій, Валентина БорисівнаВ монографии идет речь о тургеневской философии природы (ее особенностях, этапах ее формирования), а также о воплощении понимания писателем отношений между человеком и природой в его произведениях. В центре внимания – наиболее сложный в связи с его переломным характером этап творческой эволюции И.С. Тургенева. Для формирования более полного и объективного понимания характера художественной антропологии И.С. Тургенева автор монографии включает изучение его произведений в широкий литературный контекст. Монография адресована литературоведам, преподавателям, студентам-гуманитариям, всем тем, кого интересуют проблемы философии творчества.Документ Російське мовлення Одеси(Астропринт, 2004) Степанов, Євгеній Миколайович; Stepanov, Yevhenii M.; Степанов, Евгений НиколаевичМонографія є першою науковою спробою мовного портретування Одеси. Книга висвітлює фонетичні,лексичні, словотвірні, фразеологічні та граматичні особливості функціонування російської мови в Одесі в умовах поліетнічної колонізації міста. В цій науковій розвідці розкрито причини та шляхи творення, визначено етапи функціонування одеського міського койне — соціально-територіального різновиду сучасної російської мови, який є засобом міжетнічного повсякденного спілкування одеситів у широкому діапазоні комунікативних сфер і основою формування у другій половині XIX ст. одеської російської мовленнєвої норми. В монографії показано напрями і форми міжмовної взаємодії у великому багатомовному колоніальному місті, виявлено лінгвістичні та позалінгвістичні фактори впливу на формування мовної картини світу одесита. Книга розрахована на філологів,соціологів, істориків, краєзнавців, урбано-знавців, культурологів, фахівців і студентів, а також на одеситів, не байдужих до долі свого міста.Документ «Людиною бути – це мистецтво»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Черноіваненко, Євген Михайлович; Chernoivanenko, Yevhen M.; Черноиваненко, Евгений МихайловичКнига присвячена пам’яті відомого українського славіста, видатного сербокроатиста, доктора філологічних наук, професора Аделаїди Костянтинівни Смольської. Публікація містить спогади колег, учнів вченого. Вибрані статті з проблем діахронного зіставного словотворення в південнослов’янських і східнослов’янських мовах, питань взаємодії граматичних і семантичних категорій у слов’янських мовах, історії слов’янознавства, слов’янської міфології. Розвідки, присвячені старослов’янским пам’яткам, сербським слідам в топонімії півдня України. Видання містить повну бібліографію наукових і науково-методичних праць, фотографії з сімейного архіву. Збірник праць приверне увагу до неповторної особистості А. К. Смольської, до її наукової спадщини. Воно буде корисним для науковців, викладачів, аспірантів, усіх, хто цікавиться проблемами слов’янознавства.Документ Литературный процесс в историко-культурном контексте. Развитие и смена типов литературы и художественно - литературного сознания в русской словесности ХІ-ХХ веков(Маяк, 1997) Черноиваненко, Евгений Михайлович; Черноіваненко, Євген Михайлович; Chernoivanenko, Yevhen M.Настоящее пособие является первым в Украине и странах СНГ опытом создания теоретической истории литературы. В книге рассматриваются методологические и теоретические проблемы литературного процесса, история русской словесности XI-XX веков как развитие и смена религиозно-риторического, светско-риторического и эстетического типов литературы и художественно-литературного сознания. Эволюция русской литературы прослеживается автором в широком историко-культурном контексте. Книга адресована студентам-филологам, аспирантам, преподавателям литературы, а также широкому кругу читателей, интересующихся историей русской литературы, художественной культурыДокумент Наталя Кузякiна: автопортрет, iнтерв'ю, публiкацiї рiзних лiт, iсторiя їх рецепцiї та iнтерпретацiї, memoria(2010) Саєнко, Валентина Павлівна; Гальченко, С. А.; Саенко, Валентина Павловна; Гальченко, С. А.; Saienko, Valentyna P.; Galchenko, S. A.По-державницьки ставлячись до духовних надбань України, до ролі вчених такого рівня, як Наталя Борисівна Кузякіна, і сам замислюючись перед своєю трагічною загибеллю працю над поверненням і публікацією її унікальної спадщини, Борис Дерев’янко залишив заповіт: не втратити той науковий потенціал, який здатен працювати на день сьогоднішній і завтрашній, на українську і світову культуру межі тисячоліть і подальших епох.