Обставинна функція пейзажу в історичних романах Раїси Іванченко

Abstract

В епічному творі пейзаж поліфункціональний. За спостереженнями авторів «Літературознавчого словника- довідника», «пейзажні описи іноді виконують функцію прологу («Кармелюк» Марка Вовчка, «Іван» О. Довженка), розширюють й доповнюють експозицію («Червоне і чорне» Стендаля, «Хліб і сіль» М. Стельмаха), вказуючи на місце й час дії, сприяють виникненню зав’язки («Таємничий острів» Ж. Верна), є ретардацією («Морозенко» Панаса Мирного, «Дорогою ціною» М. Коцюбинського), обумовлюють поворот дії твору чи особливо загострюють її («Девід Копперфілд» Ч. Діккенса), а часом виконують роль розв’язки, епілогу («Дворянське гніздо», «Батьки і діти» І. Тургенева).