Мистецький синтез і творчий метод у “Кассандрі” Лесі Українки

Abstract

Потужна і спеціальна наукова проблема “Леся Українка і європейський модерн” в українському літературознавстві, а тим більш — світовому, практично не ставилася. Якщо і були такі спроби, то скромні і переважно зумовлені настановою збільшити розрив між прогресивною ідеологічністю поетеси і “загниваючим” напрямом, таким чином редукувавши дійсний стан речей. А між тим процес входження у культурні орбіти світу був для Лесі Украйки природним буттям її творчого духу і радикальним шляхом осягнення українським митцем шляхів виходу зі стану “заблокованості” (Ліна Костенко), існуючої протягом тривалого часу. Колообіг художніх ідей, як правило, не торкався глибин вітчизняної культури, і творчість Лесі Українки — перша вдала спроба виходу українського слова за горизонти старосвітської ідеології і народницької літератури, якими було уражено нашу художню ментальність.